Сучасні дослідження з іноземної філології

Особливості вербалізації типів інтертекстуальності у романі Т. Пратчетта та Н. Геймана «Добрі передвісники»

2023-12-20T16:20:32+02:00

Стаття присвячена вивченню особливостей текстової реалізації типів інтертекстуальності в романі жанру фентезі «Добрі передвісники» Т. Пратчетта та Н. Геймана. Пропонується трактування інтертекстуальності як текстово-дискурсивної категорії, що встановлює та підтримує взаємозв’язок і взаємодію двох або більше текстів, один з яких виступає простором для лінгвокультурних та семантичних відголосків інших текстів. Літературний мета-жанр фентезі, поєднуючи у собі прийоми створення та опису уявної картини світу, є бездоганним дискурсивним середовищем для взаємодії різних текстів як системних утворень з культурних знаків та цінностей. Для досягнення мети нашого дослідження – визначення культурного коду, представленого в досліджуваному художньому творі шляхом опису вербалізації типів інтертекстуальності, було застосовано методи інтерпретаційно-текстового, контекстуального та інтертекстуального аналізу для підбору, класифікації, якісної інтерпретації текстових уривків, що містять приклади інтертекстуальних зв’язків, для з’ясування контекстуального значення мовних одиниць, що аналізувалися, для визначення типів інтертекстуальних зв’язків у романі. Текстова організація роману «Добрі передвісники», написаного в жанрі фентезі, будучи задуманого як пародія на інший літературний твір, містить достатню кількість прикладів вербалізації таких типів інтертекстуальності, як власне інтертекстуальність (формами вербалізації якої у романі виступають цитати, алюзії, ремінісценції та стилізація), паратекстуальність та гіпертекстуальність. Встановлено взаємозв’язок аналізованого роману з прототекстами з більш ранніх історичних епох, що становлять поетичний дискурс (твори Д. Аліг’єрі, Дж. Мільтона, В. Б. Єйтса), прозовий (твори В. Шекспіра, Дж. Орвелла), музичний (тексти пісень британської музичної групи «Квін»), кінематографічний (пригодницькі фільми та фільми жахів), релігійний (Біблія) та міфологічний (старовинний англійській фольклор) дискурси, що надало розуміння представленого лінгвокультурного коду та посприяло розшифруванню системи основних ідей, закладених у творі.

Стилістичні особливості синтаксичного плеоназму в політичному дискурсі Бориса Джонсона

2023-12-20T16:37:31+02:00

Людина є соціальною істотою, і вона не може повністю існувати без суспільства та спілкування. Будь-яка людина постійно піддається впливу, тому що навколо нас щодня створюється і розширюється інформаційно-комунікаційне поле, з якого людина щодня може отримувати нову інформацію не за власним бажанням. Запорукою посилення впливу на людину є політичні тексти, промови, виступи, заявленою метою яких є подання інформації про політичні процеси, події, явища тощо. Поняття дискурсу є міждисциплінарним і виходить за рамки лінгвістики, а дослідження сфери його впливу перебувають у динамічному русі, відображаючи зв’язок між мовою та владою в лінгвістиці, соціології та культурі. Інтерес до нього зумовлений не тільки розвитком і посиленням впливу мовлення на аудиторію на основі комерційної реклами, ідеологічної пропаганди, а й завдяки політичним виступам. Але мовна надмірність, або багатослівність, проявляється у вживанні більшої кількості слів, ніж потрібно для вираження думки. Вона може бути викликана такими явищами як плеоназм чи тавтологія. Плеоназм і тавтологія розглядаються як синонімічні слова, проте, друге поняття є абсолютно помилковим поєднання слів, в той час як перше може розглядатися як особливий стиль автора або загальновживане кліше. Тому, актуальність даного дослідження обумовлена тим, що плеоназми або плеонастичні вислови, які є результатом зростаючого інтересу до них лінгвістів, зустрічаються в будь-яких типах ситуацій. Поки задіяна мова, вона виникає в розмовах, у друкованих ЗМІ, таких як журнали чи газети, у літературних творах, таких як романи, фільми, поезія та пісні, дискурсах. Проблема, яка постала в нашому дослідженні, полягає в тому, щоб ідентифікувати плеонастичні вирази в політичних промовах, не пропускаючи принаймні ні один плеонастичний вираз, тому що коли людина читає або слухає промови, деякі плеонастичні вирази можуть виглядати точно так, як звичайні вирази. Саме тому метою дослідження є виявлення стилістичних особливостей синтаксичного плеоназму в політичному дискурсі Бориса Джонсона.

Історія розвитку німецької агротехнічної субмови

2023-12-20T16:43:27+02:00

У статті досліджується еволюція агротехнічної терміносистеми в контексті суспільних та технологічних змін. Автори зосереджуються на формуванні і розвитку лексики галузі агротехніки, враховуючи різноманітні чинники, що вплинули на цей процес. Стаття виділяє чотири ключові історичні етапи агротехнічного розвитку: Середньовіччя, Відродження, період індустріалізації та сучасність. Розпочавши з епохи Середньовіччя, коли сільське господарство відзначалося традиційними методами, стаття підкреслює роль інновацій та технологічних вдосконалень, що настали в епоху Відродження. Особлива увага приділяється впливу індустріалізації, яка призвела до різкого розвитку сільськогосподарської техніки та методів обробітку ґрунту та рослин. У цьому контексті наголошується на ролі видатних фігур, таких як Йоганн Крістоф Аделунґ, який вніс вагомий вклад у нормалізацію літературної мови та розвиток науково-технічного мовознавства, завдяки створенню «Граматико-критичного словника верхньонімецького діалекту». Сучасний період характеризується стрімким технологічним прогресом у галузі сільського господарства, що викликало виникнення нових термінів, що відображають сучасні агротехнічні процеси та методи. Це включає в себе використання автоматизації, комп’ютеризації та штучного інтелекту. Важливим акцентом є стандартизація та уніфікація термінології для покращення обміну інформацією між різними країнами та національними громадами в умовах глобалізації сільського господарства. Розвиток агротехнічної терміносистеми визнається ключовим для просування цієї галузі й досягнення нових висот в аграрному секторі. Повністю розуміння цієї термінології є дуже важливим для сучасних агрономів та вчених, щоб залишатися в курсі передових технологій і сприяти подальшому розвитку сільського господарства у всьому світі.

Особливості явищ полісемії та омонімії в корпусі метафоричних термінів англійської фахової мови геології

2023-12-21T08:02:36+02:00

Сучасна технічна термінологія, формуючись пропорційно розвитку науки та техніки, є засобом вираження, зберігання і передачі спеціальних технічних понять, запорукою ефективного спілкування між фахівцями. Швидке освоєння нард землі обумовлює інтенсивний розвиток термінології цієї галузі, що визначає потребу дослідження її термінів. Стаття присвячена дослідженню парадигматичних відношень, наявних у корпусі метафоричних термінів англійської фахової мови геології. Метафоричний термін розглянуто як термін, утворений шляхом метафоричного перенесення назви з одного предмета на інший, з однієї сфери в іншу на базі асоціативної схожості, для яких притаманні усі структурно-семантичні особливості звичайного терміна. Дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, дедукції, індукції, описового методу, а також методів компонентного, дефініційного, дистрибутивного та семантичного аналізів. Матеріалом послугувала множина метафоричних термінів, отримана методом суцільної вибірки з сучасних англомовних термінологічних словників геології. Комплексний аналіз показав, що для корпусу метафоричних термінів англійської фахової мови геології характерні лексико-семантичні процеси полiсемії та омонiмії. Для запропонованого корпусу термінів характерна внутрішньосистемна та міжсистемна полісемія. За кількістю значень виявлено полісемічні метафоричні терміни з двома, трьома, чотирма й більше значеннями. В роботі описано та проаналізовано два основних типи омонімічних термінів: внутрішньогалузеві та міжгалузеві. Результати дослідження засвідчують, що метафоричні терміни англійської фахової мови геології можуть бути омонімічними в межах геології та стосовно інших терміносистем одночасно. Проведений аналіз показав, що даній терміносистемі притаманні метафоричні терміни, які можуть бути полісемічними в межах англійської фахової мови геології та омонімічними відносно інших терміносистем.

Історія, мультикультуралізм і гібридність у романі Зейді Сміт «Білі Зуби»: моделі концептуального блендингу

2023-12-21T08:10:09+02:00

У статті проаналізовані ключові концепти: історія, мультикультуралізм, гібридність, що асоціюються з постколоніальним романом Зейді Сміт «Білі Зуби» з використанням методології концептуального блендингу. Персонажі з мультикультурного Лондонського середовища постають перед викликами існування у західній культурі, переслідувані привидами колоніального минулого країн, звідки вони походять. Їх ідентичності сформовані суперечливими, подекуди взаємовиключними дискурсами. Інтерпретація історії персонажами, іммігрантами до Великобританії з колишніх британських колоній сформована під впливом їх індивідуального світогляду та прив’язаності до країни походження. Політика мультикультуралізму у романі показана як така, що щиросердно підтримується одними і викликає спротив у інших. Тим часом процес пошуку ідентичності, властивий для іммігрантів другого і третього покоління передбачає асиміляцію, що має наслідком гібридність, або сеґреґацію через засвоєння радикальних політичних поглядів та соціально небезпечних моделей поведінки. Деякі з найбільш яскравих прикладів авторської творчости є предметом детального аналізу із застосуванням методології концептуального блендингу. Базова інтеграційна мережа включає простір-джерело, два вхідних простори та емерґентний простір. Проте інтерпретація авторських стилістичних засобів вимагає моделювання інтеграційних мереж різних типів: одно- і багато-просторових, а також дзеркальних. Вони мають на меті пояснити динаміку утворення смислів у найбільш виразних випадках авторської творчости. Процеси інтерпретації тексту пояснено через компресію суттєвих зв’язків в інтеграційних мережах та їх топологію. Перевагою цього методу концептуального аналізу є можливість тлумачення, поряд із випадками метафоричного переносу значення, гіпотетичних суджень, складених іменників, а також складних смислових конструкцій. Відтак, поєднання концептуального та стилістичного аналізу є ключем до розуміння складної семантики тексту роману Зейді Сміт.

Контекстуальна метафорична креативність в дискурсі бізнес-медіа

2023-12-21T08:19:21+02:00

Дослідницька стаття має на меті вивчити засоби досягнення контекстуальної метафоричної креативності в дискурсі бізнес-медіа. Стаття пропонує короткий огляд терміну «креативність» в галузі гуманітарних наук, а також визначення саме метафоричної креативності. Лінгвістична розвідка висвітлює основні дослідження з метафоричної креативності, які були проведені такими лінгвістами, як Дж. Лакофф, Е. Семіно та інші. Особлива увага приділяється поняттю З. Ковечеша про «контекстуальну» метафоричну креативність, яке служить основою для цієї лінгвістичної розвідки. Дослідницька стаття пропонує кілька прикладів для ілюстрації різних випадків метафоричної креативності: 1) на основі безпосереднього лінгвістичного контексту; 2) на основі знань про учасників дискурсу та 3) на основі культурного контексту. Ці аспекти не є взаємовиключними і можуть іноді переплітатися, щоб створювати багатошарові метафоричні вирази. Стаття демонструє, як назви брендів, логотипи, сфера діяльності певної компанії або ширший культурний контекст можуть служити безпосередніми лінгвістичними тригерами для метафор у заголовках бізнес новин. Наприклад, назва бренду Apple (укр. «яблуко») мотивує використання концептуальної метафори COMPETITION IS EATING, яка вербалізується у фразі “take a big bite out of the banks” (укр. «відкусити значну частину банківського ринку»). У той же час використання дієслова “sweeten” (укр. «підсолодити») у заголовку про прибутковість акцій Hershey було вмотивовано знаннями про діяльність компанії. Деякі заголовки можуть поєднувати відразу кілька контекстуальних факторів. Дослідницька стаття є актуальною, оскільки полегшує розуміння того, як креативна мова, зокрема метафори, може використовуватися у заголовках бізнес-новин та підвищувати їх прагматичний потенціал. Стаття може бути корисною для лінгвістів, маркетингових фахівців та експертів у сфері бізнесу.

Об’єктивація образу Нью-Йорка в романі Кендіс Бушнелл «Літо і місто»

2023-12-21T08:29:39+02:00

Сучасні лінгвістичні студії розглядають поняття «образ» з різних підходів: як продукт авторського й читацького сприйняття певного об’єкта зображення, як філософській конструкт, що має історичне та культурне підґрунтя. Різноманітність трактувань даного терміна визначається його використанням в різних науках, зокрема філософії, психології, мистецтві, літературі та лінгвістики. Згідно аспекту дослідження, розглядають «образ», «художній образ», «словесний образ», «словесно-поетичний образ». Важливо, що у тканині художнього твору образом виступають не тільки персонажі творів, але й неживі предмети, метеосимволи, абстрактні поняття тобто кожний елемент тексту, до якого застосовують образне зображення. В різні часи та епохи образ Нью-Йорка приваблював увагу письменників, політиків, літературознавців, видатних постатей сучасності. Науковці досліджували асоціативні поля задля створення образів макроурбаноніма NewYork City з урахуванням міфоепічних та культурно-історичних факторів (Мітькіна Є., Мардаренко О.), поетику образу Нью-Йорка у романістиці 20–80-х рр. (Боклах Д.). Твори відомих англомовних авторів розкривали погляд на образ Нью-Йорка в різні соціальні та культурні періоди розвитку США. У фокусі нашої розвідки – літературний твір сучасної письменниці Кендіс Бушнелл «Літо і місто». Метою статті – є виявлення особливостей об’єктивації образу Нью-Йорка в романі Кендіс Бушнелл «Літо і місто». У ході дослідження роману було здійснено комплексний аналіз із залученням різних методів дослідження, зокрема інтерпретаційно-текстовий аналіз сприяв декодуванню імпліцитних смислів, що об’єктивують образ міста у певних контекстах, семантичний аналіз дозволив розкрити семантику мовних одиниць, які імплікують певні характеристики Нью-Йорка, лінгвостилістичний аналіз уможливив виявлення тропів та фігур мовлення, які розкривають специфічні риси міста у площині даного твору. Новизна – вперше виявлено специфіку реалізації образу Нью-Йорка в сучасному романі К. Бушнелл «Літо і місто». Висновки. Вилучені у романі лексеми об’єктивують переважно негативний образ Нью-Йорка. Стилістичні тропи (метафора, метонімія, порівняння), інтертекстуальні елементи, внутрішні монологи героїні імплікують образ міста у романі.

Відображення англійською мовою особливостей урбанізації в англомовних країнах

2023-12-21T08:39:59+02:00

Англійський урбанонімікон сформовано внаслідок складних урбанізаційних процесів на територіях англомовних країн. Період метрополізації у ХХ ст. характеризується найвищим ступенем розширення концептуальних меж багаторівневої системи англійських номінативних утворень на позначення міських реалій. Поширення міської культури територіями англомовних країн (Великої Британії, США, Канади, Австралії та Нової Зеландії) стало фундаментом для формування їхніх особливих урбаністичних систем, представлених за допомогою регіональних варіантів англійської мови. Американський і британський варіанти англійської мови виявилися основою для формування урбанонімікону канадського, австралійського та новозеландського варіантів англійської мови. Урбанонімній системі канадського варіанта ХХ ст. були властиві запозичення лексичних одиниць з французької мови. Найактивніший період поповнення урбанонімікону Канади – ІІ половина ХVIII–XIX ст. ст., час відстоювання державою власного суверенітету. Австралійському урбанонімікону ХХ ст. властиве активне розширення власних меж за рахунок британських номінативних одиниць, що зумовлено політичними, соціальними та культурними змінами в країні. Наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. ст. до австралійського варіанта почали масово потрапляти так звані ‘creeping americanisms’, які, хоч і не характеризуються високим кількісним показником, проте впевнено витісняють британські елементи. Незначні запозичення з новозеландського варіанта також знаходять своє відображення в лексичному складі австралійського варіанта англійської мови, що зумовлено передусім певною мірою близьким розташуванням країн. Формування новозеландського варіанта англійської мови відбулося наприкінці 60-х років XVIII ст. унаслідок взаємодії англійської мови та мови маорі. Період ІІ половини ХІХ – I половини ХХ ст. ст. виявився найпродуктивнішим для виникнення власне новозеландизмів, які становлять суттєві 37% лексичних одиниць новозеландського урбанонімікону. Період ІІ половини ХХ – початку ХХІ ст. ст. характеризується нівелюванням автохтонних номінацій на користь британських, американських і австралійських урбаністичних одиниць, що спричинено політичною орієнтацією країни.

Контекстуально-синонімічні номінації в медіа-текстах політики та медицини

2023-12-21T08:49:26+02:00

Такі фактори як динамічність, поліфункціональність та варіативність натепер активізують модифікації в межах функціонування газетних текстів. Зміни у житті суспільства призвели до то, що сьогодні газета має справу з реципієнтом, у якого зовсім інший, ніж два десятиліття тому, суспільно-політичний досвід та менталітет. Це вимагає від газети нових форм впливу на читацьку аудиторію з допомогою нових прийомів в газетному тексті. Це оновлення безпосередньо пов’язане зі збагаченням і зміною синонімічних ресурсів мови. У рамках вивчення сучасних проблем лінгвістики тексту особливим інтересом є існування явища номінативної варіантності в тексті і, як наслідок, контекстуальних синонімів за допомогою яких і виражається множина номінацій. Актуальним, вважаємо, в межах когнітивно-дискурсного напряму звертатись до проблеми вивчення контекстуальної синонімії у векторі теорії варіантності. Наукова розвідка розглядає лексичні засоби номінації референта засобами категорії контекстуальної синонімії. У статті виокремлюються та аналізуються лексичні номінації референта засобами контекстуальної синонімії на матеріалі газетних статей політичного та медичного спрямування. Встановлено, що контекстуальна синонімія слугує уточненню думки під час всебічного опису денотата. На матеріалі статей медичного та політичного спрямування класифікуються засоби створення номінативного варіювання в тексті, а саме: прийоми номіналізації, прономіналізації, нумералізації, використання сленгової лексики, скорочення словоформ та абревіатур, класові позначення людей, семантико-прагматичні пресупозиції. Встановлено, що контекстуальні синоніми об’єднуються на основі гіперо-гіпонімічних та меронімічних відношень. До стилістичних засобів створення номінативного варіювання відносяться метафоризація, метафтонімізація, евфемізація та перифразові номінації.

Номінативне поле культурологічного концепту TEXTILE в англійській мові

2023-12-21T08:54:38+02:00

Стаття присвячена дослідженню засобів вербалізації культурологічного концепту TEXTILE в англійській мові, вивченню його номінативного поля. Концептуалізація як один з основних напрямів когнітивних досліджень мовознавства зосереджує увагу на вивченні концепту, як ключового поняття лінгвоконцептології. Одним із складних питань цього напряму мовознавства є визначення структури концепту. В роботі розглядаємо концепт як структуру, яка представлена ядерною та периферійною зонами; визначаємо його польову модель за допомогою методів етимологічного, дефініцій ного та компонентного аналізів. Матеріалом дослідження слугували етимологічні словники англійської мови, загальні тлумачні словники англій ської мови та спеціальні словники текстильної термінології . Лексичне значення англомовної лексеми textile зазнало вагомих змін через історичний розвиток текстильної промисловості та відповідне розширення людського знання, що відобразилося на обʼємі структури концепта. Ядерна зона концепту, що вивчається, представлена трьома групами номінативних одиниць, а саме: матеріал, процес та результат. До ядерної зони включені лексеми, які є термінологічними одиницями області текстильної промисловості. Група МАТЕРІАЛ репрезентована наступними лексемами fibre, filament та yarn, група ПРОЦЕС – weaving, knitting, staple, nonwoven, manufactured, felted, crocheted та spinnable, група РЕЗУЛЬТАТ – cloth, fabric, garment, lace, embroidery, rug та waste. Периферію номінативного поля концепту ділимо на ближню та дальню. Зона ближньої периферії репрезентована нетермінологічними лексемами, спорідненими з ключовою лексемою на основі таким семантичних компонентів як перехрещення ниток та нетканий. Серед них виокремлюємо на ступні: contexture, intertexture, net, web, tissue, canvas, material, fibre, filament, yarn, cotton, bolt, thread, substance. Зона дальньої периферії представлена метафорами, утворені на основі подібності за дією, та фразеологізмами, наприклад, peaceweaver, fate-weaver, word-weaver.

Конференц-переклад інституційного дискурсу

2023-12-21T09:07:43+02:00

Пропонована стаття розглядає особливості конференц-перекладу в контексті інституційного дискурсу. Дослідження ґрунтується на розумінні усного перекладу як складного процесу, що передбачає взаємодію лінгвістичних, соціальних та культурних чинників, а також фізичних та інституційних контекстів. Зосереджуючи увагу на виступах Урсули фон дер Ляйєн, Президента Європейської комісії, дослідження спрямоване на розкриття основних компетенцій перекладача та перекладацьких стратегій, необхідних для якісного перекладу інституційного дискурсу. У праці аналізується корпус політичних виступів англійською та українською мовами із залученням суцільної вибірки, компаративного перекладацького та контекстуального аналізів. Проведене дослідження виокремлює характерні риси інституційного дискурсу, які виявляються в орієнтації на мету, формальності, використанні спеціалізованого вокабуляру тощо. Стаття підкреслює важливу роль перекладача у забезпеченні ефективної міжкультурної комунікації на конференціях з участю представників різних мовних та культурних спільнот. Перша висвітлює проблеми, з якими стикається перекладач при перекладі професійних титулів та гендернозумовлених лексичних одиниць, демонструючи його роль не тільки як лінгвіста, але й як культурного посередника. Результати аналізу свідчать, що прагматична адаптація виявляється вирішальною у відтворенні інституційного дискурсу у мові перекладу і вимагає адаптації згідно з культурними, контекстуальними чинниками та потреб адресованої аудиторії. Хоча дослідження розкриває стратегії перекладацької адаптації, воно також вказує на труднощі у збереженні емоційного та риторичного тонів. Дослідження доводить, що конференц-переклад інституційного дискурсу є складною соціальною та практичною діяльністю, яка вимагає від перекладача не тільки передачі лексичного значення, але й емоційного тону та культурної специфіки повідомлення у мові перекладу.

Поняття лінгвокультура у німецькому, угорському та українському науковому дискурсах

2023-12-21T09:15:43+02:00

У сучасній лінгвістиці неабиякої актуальності набувають дослідження взаємозвʼязку мови, культури і свідомості. Зміна парадигми у науці демонструє появу різних підходів до дослідження мови, посилення міждисциплінарних звʼязків, виявлення нових тенденцій. У сучасному мовознавстві поняття лінгвокультури як обʼєкта лінгвокультурології залишається лакунарним. Наукові пошуки з дослідження цього феномену продукують нові теоретичні і прикладні напрями, зокрема розуміння лінгвокультури як підґрунтя захисту національних інтересів держави в інформаційній сфері. У статті аналізується осмислення поняття лінгвокультури у науковому дискурсі Німеччини, Угорщини та України, зіставляється та узагальнюється сукупність його складників та маркерів, що визначають мовно-культурну належність, систему цінностей, національну ідентичність та концептуальну картину світу носіїв досліджуваних лінгвокультур. У німецькому науковому дискурсі поняття лінгвокультура не використовують, однак ідея щодо єдності мови, культури і комунікації репрезентована в усіх дослідженнях з культурознавчої лінгвістики. Теоретичні і прикладні напрями щодо осмислення поняття лінгвокультури активно виробляються і застосовуються в угорському науковому дискурсі. Поняття лінгвокультури виокремлено в окрему дисципліну «гунґарологію». Лінгвокультура розглядається як інструмент інформаційної безпеки, узагальнюються теорія і практика сучасної угорської мовної політики, мовної стратегії та впроваджується ідея необхідності відновлення розвитку мови. В українському науковому просторі поняття лінгвокультура визначається сукупністю його складників: концептів певної культури, системи цінностей, мовної особистості, стереотипів тощо. В український інформаційний простір впроваджуються константи російської лінгвокультури під личиною загальнослов’янських цінностей, що дорівнює когнітивній експансії.

Лексико-семантичні ознаки експресивно забарвленої лексики у неформальному мовленні IT-фахівців (на матеріалі інтернет-ресурсу DOU.ua)

2023-12-21T09:25:14+02:00

Статтю присвячено питанню вербалізації емоцій у професійному дискурсі. Обʼєктом дослідження обрано експресивно забарвлену лексику, що використовується у неформальному мовленні ІТ-фахівців. Предметом дослідження стали її лексико-семантичні ознаки. В якості матеріалу дослідження слугувало 100 прикладів, отриманих за результатами аналізу контенту вебсайту DOU.ua, орієнтованого на українських розробників програмного забезпечення. У науковій розвідці охарактеризовано форуми як популярні платформи для мережевого спілкування людей, вказано на особливості та важливі складники неформального спілкування фахівців певної сфери. Для проведення дослідження також проаналізовано наявні класифікації емоційно забарвленої лексики, окреслено критерії її поділу на групи та вказано на її характерні особливості. Досліджувану лексику поділено відповідно до класифікації емоційно забарвленої лексики В. Чабаненка на дві групи: 1) одиниці, які позначають конкретні переживання та емоції; 2) лексичні одиниці, у значенні яких є емоційно-оцінний складник. Кожна з виокремлених груп підлягала подальшому поділу, а також якісному та кількісному аналізу відповідно до специфіки презентації нею емоцій. Таким чином, у рамах першої групи виокремлено одиниці на позначення негативних і позитивних емоцій. Констатовано, що у досліджуваних прикладах лексеми, які вербалізують позитивні емоції, кількісно переважають над лексемами, що виражають негативні емоції. При цьому палітра емоцій першої підгрупи бідніша від другої. У другій групі, відповідно, виокремлено одиниці з позитивним і негативним емоційно-оцінним значенням. Встановлено кількісну перевагу лексем з негативним емоційно-оцінним значенням над лексемами з позитивним емоційно-оцінним значенням. Здійснено спробу пояснення причин такого кількісного розподілу досліджуваного ілюстративного матеріалу за групами та підгрупами.

Концептуальне наповнення лінгвокультурних символів у мовній картині світу (на матеріалі творів Ф. Г. Лорки)

2023-12-21T09:32:43+02:00

Статтю присвячено вивченню механізмів мовного відображення та сприйняття масовою свідомістю символічних образів, що є лейтмотивами творчості іспанського поета Ф. Г. Лорки й, водночас, складниками національної концептосфери – спільного ментального простору іспанців, сформованого протягом тривалого історичного розвитку нації під впливом суспільно-політичних, психо-емоційних та сакрально-секулятивних чинників. За допомогою описового, компонентного семантико-когнітивного та зіставного аналізів встановлено характерні для іспанського світогляду концептуальні ознаки лінгвокультурних концептів, які використовує у своїх творах поет для створення художніх символів. Їх вербалізація відбувається шляхом використання прикметників на позначення кольорів, іменників-вебалізаторів предметів і явищ навколишнього світу, створення когнітивних метафор завдяки існуванню загальнонаціональної асоціативної мережі. Використання поетом стереотипно-традиційних уявлень надає комунікативному висловлюванню особливого оцінного контексту, в якому поєднується загальнонаціональне на індивідуальне світосприйняття. Вивчення когнітивних метафор засвідчило, що їх розуміння пересічним читачем уможливлюється завдяки національній концептосфері, складники якої втілюють культурні феномени тісно переплетені з психо-емоційною сферою носіїв іспанського менталітету. Авторські сюрреалістичні особливості творів Ф. Г. Лорки сформувалися шляхом накладання індивідуального мислення на іспанську концептосферу, наповнення якої вербалізується у мовній картині світу іспанців, зокрема елементах опису фольклору, традицій, цінностей. Найпоширенішими концептуальними характеристиками іспанських ментальних одиниць, за допомогою яких поет перетворив художні образи на символи, є кольори як відображення емоційної сфери та образи небесних тіл як відображення сутності та сенсу людського життя.

Особливості перекладу медичного сленгу як елементa професійної мови

2023-12-21T09:50:30+02:00

Медичний сленг – це спеціалізований вид мови, який використовується медичними фахівцями для більш ефективного спілкування між собою. Мета статті – дослідити різні аспекти медичного сленгу, включаючи його походження, категорії медичних термінів і вплив на комунікацію в медичній професії. Це дослідження спрямоване на надання глибокого розуміння унікальної мови, що використовується медичними фахівцями, і особливостей перекладу медичного сленгу як елементу професійної мови. Для вирішення завдань та досягнення мети дослідження використовується набір загальнонаукових методів: теоретичні методи, такі як аналіз та синтез для визначення основних напрямків дослідження перекладу медичного сленгу як елементу професійної мови; метод статистичного аналізу; метод кореляційного аналізу; емпіричні методи, включаючи вивчення наукових праць і медичних термінологічних словників. Процес перекладу тексту з однієї мови на іншу досліджується в роботах таких лінгвістів, як Т. Андрієнко, О. Калниченко, І. Корунець, В. Лобода, О. Приймачок, М. Гюро, Дж. Бірмінгем, М. Острін Міріам, Л. Мірна та інші. Існує велика кількість методів, які використовують перекладачі при перекладі англійського медичного сленгу на українську мову. Загалом ці методи визначаються як «трансляційні трансформації». Було встановлено, що існують такі функції медичних термінів в мові художніх текстів: опис медичних явищ; створення умов наративного реалізму, тощо. Аналіз показав, що процес перекладу медичного сленгу з англійської на українську мову є викликом для перекладачів, оскільки перекладачу доводиться використовувати велику кількість трансляційних трансформацій, таких як лексичні, граматичні і лексично-граматичні. Було зроблено висновок, що найбільш поширеною трансформацією при перекладі медичного сленгуу є трансформація заміни сленгу загальноприйнятим словом або сполученням слів, яке використовувалося в 16% випадків. Менш поширеними трансформаціями є: трансформація аналогу сленгу, яка використовувалася в 14% випадків, та трансформація диференціації, яка використовувалася в 13% випадків.

Основні підходи та прийоми перекладу фразеологічних одиниць

2023-12-21T09:58:07+02:00

У дослідженні зосереджено увагу на понятті «фразеологічна одиниця» та його особливості. Проаналізовано труднощі перекладу фразеологічних одиниць та методи подолання труднощів при перекладі. Метою дослідження є вивчення вживання та перекладу фразеологічних одиниць в англійській мові, їхню семантичну цінність. Крім того, метою є виявити семантичні характеристики фразеологічних одиниць. Актуальність роботи полягає у необхідності дослідження фразеології в англійській мові та застосування методів перекладу для забезпечення адекватного перекладу фразеологічних одиниць. Важливість дослідження полягає у необхідності аналізу проблематики перекладу вищезгаданого поняття, оскільки процес перекладу є ускладненим через багато чинників, описаних нижче. Значущим чинником дослідження є систематизація теоретичних особливостей фразеологічних одиниць. Для вирішення питання та досягнення описаних цілей застосовуються такі наукові методи: порівняльний для збору даних і визначення методів перекладу та емпіричний метод. Питання перекладу фразеологізмів досліджуються в статтях таких лінгвістів: Н. Кузенко, Д. Вікаксоно, А. Адельнія, А. Ардіані, К. Сегіно та ін. Предметом дослідження є засоби забезпечення адекватного перекладу фразеологічних одиниць, які застосовуються для забезпечення достовірного перекладу. Викладений теоретичний матеріал перекладацьких трансформацій та результати дослідження можуть бути використані у перекладацькій сфері та у лінгвістиці. У висновках представлено важливість подальших досліджень, оскільки явище фразеологічних одиниць залишається обширним для досліджень. У статті висвітлено методи, які можна застосувати для достовірного перекладу фразеологізмів. До них відносяться еквівалентність, калька, запозичення, дослівний переклад, транспозиція, модуляція та ін. Проаналізовані дослідження перекладацьких трансформацій та їх результати можуть бути використані в галузі перекладу та лінгвістики. Висновки статті підкреслюють важливість подальших досліджень, а феномен фразеологізмів залишається обширним для дослідження.

Вербалізація емоції гніву в англійській та українській етнокультурах

2023-12-21T10:07:25+02:00

Сучасна лінгвістика характеризується посиленим дослідженням людських емоцій, що невід’ємно пов’язані з нашим повсякденним життям та діяльністю. Гнів належить до однієї з основних емоцій людини та з появою антропоцентричної мовної парадигми, яка приділяє значну увагу мовцю та його/її психології, лінгвісти почали частіше звертатися до вивчення емоцій та виявляти більший інтерес до розробки цієї проблематики. Хоча лексичні одиниці залишаються головним способом вербалізації емоції гніву, в англійській та українській мовах існують і інші шляхи передачі емоції гніву. Кожна мова має свої особливі засоби відтворення гніву, що розвивалися в поєднанні з культурою, етикетом та менталітетом різних етнічних груп. Ця стаття торкається вербалізації емоції гніву за допомогою прямої номінації, лексики неофіційного стилю, іронії, сарказму тощо в англійській та українській лінгвокультурах, беручи до уваги її компоненти, типи, причини й наслідки, які в досліджуваних мовах відрізняються, але й мають спільні характеристики. Основна спільна риса гніву -це сильна негативна емоція, що часто призводить до деструктивних наслідків для того, на кого вона направлена, а також для того, хто її відчуває. Природнім для людей виступає прояв емоцій незалежно від їхньої національності, віку, статі, рівня освіченості тощо. Проте форми цього вираження, їхнє призначення та спрямування суттєво відрізняються та набувають специфічних рис у кожній окремо взятій культурі. Представники різних етносів не завжди однаково проявляють одні й ті ж емоції в подібних ситуаціях та обставинах, і як результат, реакції на емоції та умови, за яких вони відбуваються, для однієї нації можуть видатися зрозумілими, звичайними, тоді як для іншої – дивними, незрозумілими. Ця особливість культури впливає на процес спілкування. Метафори, ідіоми та фразеологічні одиниці часто вживаються в англійській та українській мовах для прояву різних типів гніву. Автор розглядає усі можливі засоби їхнього вираження й стилістичні прийоми, щоб висвітлити їхню роль і функції для вербалізації емоції гніву. Указані мовні засоби вживаються в досліджуваних мовах їхніми носіями, щоб звернути увагу на зовнішні прояви внутрішнього досвіду, їхньої оцінки з точки зору комунікації, так само, як і дотримання норм і правил поведінки у відповідних соціумах. На рівні фізіології, центральним органом, що поєднується з емоціями, виступає серце, котрому на духовному рівні відповідає душа людини. Негативні й позитивні емоції відображаються метафорично в зіставленні з тваринним світом, реаліями сьогодення, а в українській культурі ще й з релігійними та демонічними образами. У цьому зв’язку, значна увага приділяється аналізу відмінних засобів вербалізації емоції гніву в англійській та українській мовах і, відповідно, англійській та українській етнокультурах.

Іронія як комунікативно-прагматична суперстратегія псевдо ввічливості

2023-12-21T10:16:45+02:00

Стаття присвячена дослідженню іронії як складного лінгвістичного феномена, який вирізняється комплексною структурою і семантикою. У сучасному мовознавстві дослідження іронії виходить за межі літературних творів і стає предметом вивчення через призму її ролі в повсякденному спілкуванні. Авторка статті приділяє особливу увагу категорії псевдоввічливості і її ролі в комунікативній парадигмі, особливо в контексті постмодерністської прози, де діалогічне мовлення персонажі характеризують складністю, алегоричністю й іронією. У статті проведено докладний аналіз іронії як комунікативно-прагматичної суперстратегії псевдоввічливості в англійському мовленні. Розглянуто різні псевдоввічливі стратегії й тактики, які використовують персонажі постмодерністської прози для досягнення різноманітних комунікативних інтенцій під час спілкування, оскільки це допомагає розкрити багатогранний характер сучасного спілкування. Особлива увага приділена ролі контексту для розуміння іронії. Виявлення інтенцій мовця й правильне розуміння іронічного висловлення вимагають урахування не тільки лінгвістичних, а й культурологічних, психологічних і філософських аспектів. З’ясовано, що іронія є важливим елементом сучасного спілкування, і розуміння її призначення й виражальних засобів є важливим для успішної комунікації в сучасному суспільстві. Іронія є стратегічним способом вираження мовця, спрямованого на досягнення конкретних комунікативних інтенцій. Іронію використовують із огляду на різні обставини, такі як жартування, вираження незгоди, насмішка й т. д., і досягають за допомогою різних засобів. Але кожне іронічне висловлення призначене стверджувати протилежне тому, що було сказано. Контекст відіграє основну роль у визначенні іронії, а іронічні висловлення, вилучені з контексту, втрачають свою іллокутивну силу й не мають впливу на слухача. Дослідження іронії як комунікативно-прагматичної категорії сприяє кращому розумінню мовленнєвої практики і її впливу на спілкування.

Прийоми перекладу лексико-фонетичних засобів виразності у рекламних текстах

2023-12-21T10:24:28+02:00

Стаття присвячена актуальному питанню особливостям перекладу англомовних рекламних текстів, а саме їх лексико-фонетичних засобів. Реалізація експресивного плану реклами впливає на динаміку, якість і вибірковість сприйняття. Доведено, що експресивний план тексту сприяє досягненню прагматичної мети – зміні свідомості і поведінки адресата та спонукає його до певних дій. У статті проаналізовано основні визначення поняття «рекламний текст», на основі яких наведено узагальнене визначення – особлива форма контенту, створена з високою силою переконання та чітким фокусом на комерційних цілях, спрямованих на певну аудиторію для досягнення маркетингових цілей. Відмічено, що рекламний текст є інструментом рекламної комунікації, якому притаманний високій рівень експресивності, яка стала фундаментальною передумовою прагматично-комунікативного існування цього виду текстів. Від неї залежить ступінь реалізації комунікативної, прагматичної та естетичної функцій рекламних текстів. На фонетичному рівні творці рекламних текстів найчастіше застосовують різні повтори, які можуть бути як звуковими, так і лексичними. У ході аналізу було виявлено наступні лексико-фонетичні засоби виразності: алітерація, епіфори, анафора, рима, метафори, порівняння, персоніфікація та гіпербола. Серед лексичних трансформацій, які часто зустрічаються при перекладі лексичних засобів виразності виокремлюємо диференціацію, конкретизацію; генералізацію, смисловий розвиток, компенсацію та цілісне перетворення. Анафора найчастіше передається еквівалентними або варіантними відповідностями. При перекладі римованого рекламного тексту доцільним є зберігання рими шляхом створення нового рекламного тексту, що обов’язково передає оригінальний стиль та змістовне навантаження. Під час перекладу немає необхідності зберігати алітерацію, адже вона більш характерна для англійської мови і часто не співпадає з правилами української мови.

Лексичні засоби вираження комунікативно-прагматичної інтенції у текстах науково-популярного дискурсу

2023-12-21T11:03:17+02:00

У статті виокремлено та проаналізовано функціонування лексичних засобів вираження комунікативно-прагматичної інтенції у текстах науково-популярного дискурсу. Теоретичним підґрунтям представленої розвідки є твердження науковців про спрямованість таких текстів на масового реципієнта наукової інформації, а також функцію популяризації наукового знання, тобто адресованості тексту наукової тематики нефахівцеві. У результаті опрацювання чисельних наукових джерел з цієї тематики, стверджується, що наявність комунікативної мети визначає загальний характер повідомлень та їх мовного оформлення. Відповідно, прагматичний потенціал є результатом вибору автором повідомлення змісту та способу його мовного вираження. Ґрунтуючись на актуальності визначеної тематики та наявності певних прогалин у її вивченні, мета статті полягає у виокремленні та тлумаченні основних принципів вираження комунікативно-прагматичної складової текстів науково-популярного дискурсу. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань як визначення понять «науково-популярний дискурс» та «комунікативно-прагматична інтенція», а також аналіз ключових лексичних засобів вираження комунікативно-прагматичної складової науково-популярних текстів. Так, предметом дослідження виступає науково-популярний дискурс, а об’єктом – лексичні засоби вираження комунікативно-прагматичної складової текстів науково-популярного дискурсу. Матеріалом проведеного дослідження послугували статті у науково-популярних англомовних виданнях American Scientist, New Scientist, Popular Science, Science magazine, Popular Mechanics. У роботі керуємося твердженням про те, що у текстах науково-популярної літератури чітко виявляються особистісні відносини автора та маркери модальності. Зазначені ознаки науково-популярного тексту мають своє вираження в мовних засобах на всіх рівнях мовної системи. Ґрунтуючись на проведеному аналізі, виділяємо основні засоби вираження комунікативно-прагматичної спрямованості зазначених текстів на лексичному рівні. Результати дослідження показали, що уся лексика науково-популярних текстів поділяється на загальновживану – 50%, загальнонаукову – 30% та вузькоспеціалізовану термінологічну – 20%. Також для досягнення комунікативно-прагматичної інтенції та спрямованості на високу контактність викладу вживаються займенники I (виклад матеріалу від першої особи однини), you / your (звертання до читача), а також we, us (як ототожнення автора із реципієнтом). У представлених текстах емоційно-оцінна лексика характеризує певне явище чи поняття через призму сприйняття автора. За допомогою вираження суб’єктивної оцінки текст набуває експресивності, оскільки лексика з чіткою конотацією мінімізує в адресата труднощі сприйняття тексту. У певному контексті оцінна лексика вживається у переносному значенні. Для здійснення комунікативної функції у науково-популярних текстах автори використовують елементи розмовного стилю.

Онлайн ресурс «TED Talks» як засіб розвитку англомовної комунікативної компетентності студентів-філологів

2023-12-21T11:14:28+02:00

У статті висвітлено педагогічні та методичні підходи щодо розвитку англомовної комунікативної компетентності студентів-філологів у контексті дисципліни «Англійська мова: практичний курс» («General English») засобом онлайн ресурсу «TED Talks». Сучасний автентичний матеріал відео-лекцій став основою укладеного авторами статті навчального посібника «21st Century. Breakthrough in Science and Technologies: TED ideas worth spreading», який призначений для студентів 2–4 курсів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 03 «Гуманітарні науки», напряму підготовки 035 «Філологія». Уточнено наукове трактування поняття «англомовна комунікативна компетентність», його зміст та структуру. Проаналізовано практичний досвід вирішення проблеми іншомовної комунікативної компетентності в процесі навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах. Розкрито методологічні підходи, які дали змогу визначити контент навчального посібника, його структуру, навчальні технології та систему дидактичних вправ. Добір автентичних відео-лекцій гуманітарного та професійного спрямування до кожного з розділів посібника корелюється з навчальною тематикою програм дисципліни з практичного курсу навчання англійської мови для зазначених курсів філологічних спеціальностей. Усі блоки розділу посібника (відео-перегляд, читання, письмо, проєктна діяльність та презентації) логічно взаємопов’язані, інформативно доповнюють один одного, розширюють лексичний діапазон студента, спонукають до удосконалення навичок публічного мовлення, аналітичного мислення та письма, що разом дає змогу ефективно розвивати англомовну комунікативну компетентність студентів-філологів у процесі навчання англійської мови.

Використання мобільних телефонів у навчанні англійської мови як іноземної

2023-12-21T11:24:11+02:00

Англійська мова вважається найважливішою іноземною мовою для вивчення в усьому світі. Майже в кожній іноземній країні англійську мову викладають дітям у школах як іноземну. Через це викладання англійської мови сьогодні має вирішальне значення. У різний час у викладанні мови використовувалися різні методи навчання. В останні роки зростає інтерес до використання мобільних телефонів для навчання англійської мови як іноземної (EFL). Через швидкий розвиток технологій в останні роки нова ера мобільних пристроїв стала популярною. Ці нові пристрої, включаючи смартфони, планшетні комп’ютери та MP3-плеєри, дуже практичні та зручні у використанні завдяки бездротовій природі та простоті використання. Зазначені пристрої широко використовуються, особливо молодим поколінням, після COVID-19. Вивчення мови за допомогою мобільних пристроїв вважається новим методом навчання мови. Проте вчителі та дослідники сперечаються про важливість використання мобільних технологій у викладанні мови замість звичайних способів. Мобільні технології мають багато переваг, які можна використовувати в класі або поза ним. Студенти можуть навчатися будь-де та будь-коли, використовуючи свої мобільні телефони чи інші пристрої. Проте багато вчителів не звертають на це уваги і стверджують, що технології корисні лише для розваги, а не для процесу навчання. Останнім часом було проведено багато досліджень у сфері використання технологій в освіті. Консервативні способи навчання не обов’язково є найкращими способами допомогти учням оволодіти мовою. У них різні потреби в епоху портативних пристроїв, що також повинні визнати вчителі. Метою цієї статті є огляд останніх досліджень про важливість навчання мови за допомогою мобільних пристроїв і обґрунтування освітніх переваг таких технологій у викладанні мови.

Використання проблемних ситуацій у формуванні компетентності у говорінні на практичних заняттях з англійської мови

2023-12-21T11:34:22+02:00

Стаття присвячена питанню застосування проблемних ситуацій у процесі формування компетнтності у говорінні на практичних заняттях з англійської мови. В статті висвітлено характерні риси, особливості та види проблемних ситуацій, що застосовуються для формування компетентності у говорінні, а також охарактеризовано основні вимоги, правила і способи створення та застосування проблемних ситуацій. Проаналізовано внесок науковців у розвиток технології проблемного навчання, зокрема використання проблемних ситауцій. Докладно описано застосування проблемних ситуацій в процесі вивчення теми, а також технологію та їх опрацювання студентами. Увага приділена використанню різних прийомів проблемного навчання при проведенні занять з англійської мови. Наведено приклади проблемних ситуацій для формування іншомовної компетентності в говорінні студентів-філологів. Доведено ефективність та доцільність використання проблемних ситуацій у формуванні говоріння студентів 1 курсу. Проблемні ситуації є ефективним інструментарієм, що застосовується з метою узагальненя отриманих знань і вмінь при дослідженнях, що базуються на фактах реального життя. Проблемні ситуації є достатньо гнучким та універсальним інструментом для досягнення цілей різного рівня складності незалежно від обраної теми. Проблемні ситуації є сприятливим майданчиком для покращення практичних навичок у говорінні. Використання проблемних ситуацій на практичних зананяттях з англійської мови підвищує мотивацію студентів до вивчення предмету, а також сприяє покращенню якості отриманих знань та навичок. Вирішення проблемних ситуацій повинно поєднуватись з іншими активними методами навчання. Переваги використання методу проблемних ситуацій полягають у можливості всебічного розгляду проблеми із залученням матеріалу з різних, пройдених, тем.

Застосування нейролінгвістичного підходу до вивчення мови

2023-12-21T11:44:03+02:00

Сучасна наука нейролінгвістики є важливим інструментом, що дозволяє проникнути у глибокі та складні аспекти вивчення мови. У даній статті досліджено ключову роль нейролінгвістики у вивченні мови та розкрито її важливість у теоретичному та практичному контекстах. Базуючись на основних відкриттях та досягненнях нейролінгвістики, є можливість пояснити особливості засвоєння, обробки та розуміння мови, надаючи комплексний огляд нейронних механізмів, які керують нашими лінгвістичними здібностями. За межами теоретичних рефлексій, нейролінгвістика переходить у практичний рівень мовної освіти. Завдяки уявленням, надбаним у нейролінгвістичному дослідженні, викладачі можуть покращити методи вивчення мов, забезпечуючи ефективніші та захоплюючі заняття. Важливим є огляд ключових відкриттів нейролінгвістики, де описані нейрооснови засвоєння, обробки та розуміння мови. Також наведено практичні стратегії вивчення мови, включаючи збагачення словникового запасу, покращення вимови, вивчення граматики та підвищення розуміння прочитаного. У статті наведено приклади, які ілюструють ефективність цих стратегій у покращенні знань певної мови. Окрім позитивного вплив нейролінгвістичного аспекту, слід зазначити проблеми та етичні аспекти впровадження нейролінгвістичних ідей у навчальних закладах. Ці виклики охоплюють підготовку вчителів, культурну різноманітість, етичні питання та адаптацію навчальних програм. У статті розглянуто перехід до доказової педагогіки, де методи навчання ґрунтуються на науковому розумінні. Це підкреслює важливість індивідуального навчання, потенціал для вивчення мови протягом усього життя та інтеграцію новітніх технологій у мовну освіту. Саме тому синергія між нейролінгвістикою та вивченням мови може збагатити життя тих, хто вивчає мову, підвищити можливості педагогів та покращити педагогічну практику.

Засоби розвитку критичного та креативного мислення в умовах війни: англійська мова (іноземна) в режимі онлайн

2023-12-21T11:54:46+02:00

У роботі розглянута проблематика викладання англійської мови як іноземної в умовах військових дій та спонукання студентів до розвитку і вдосконалення їх навичок критичного й креативного мислення. До пріоритетів визначених у роботі належать окреслення навчальних засобів та виокремлення особливостей їх застосування за умов нестабільного інтернет-зв’язку та відсутності можливості приєднатися до заняття в умовах активної фази війни. У статті пропонується оцінка засобів, що використовуються на занятті з англійської мови як другої іноземної під час її викладання студентам-юристам з опорою на результати двох опитувань, проведених у 2021–2022 та 2022–2023 навчальних роках. Серед найефективніших засобів були перераховані першочергово інструменти диджіталізованого характеру, а відтак ті, котрі дозволяють спонукати до формування та подальшого розвитку навичок дій та знаходження рішень у проблемних ситуаціях, не зважаючи на місце проживання та графік відключень електроенергії. У дослідженні надано опис та пояснено зв’язок засобів, що вважалися респондентами найбільш ефективними для розвитку професійних навичок та критичного й креативного мислення. У роботі запропоновано триетапний підхід до набуття навичок критичного мислення під час виконання різноманітних завдань; зазначено особливості впливу перерахованих респондентами засобів навчання на розвиток креативного мислення. Окрема увага у роботі приділена відповідності підходу до формування професійного вокабуляру за допомогою методу «M-O-V-E» та використання принципу «FLIPPed classroom» («перевернуте навчання» чи авт. «деполяризоване навчання» разом з концептомб розкритим у Загальноєвропейських рекомендаціях для викладання, вивчення та оцінювання знань іноземних мов. З’ясовано, що останні постулюють той самий принцип тривалого навчання та невимушеної самодостатньої освіти, (заснованої на високостандартизованій стратегії), котрі й слугували стимулом створення даної роботи.

Тандем-технології як інноваційні технології навчання іноземних мов

2023-12-21T12:04:19+02:00

Стаття є дослідженням особливостей тандем-технології як інноваційних технологій навчання іноземних мов. Однією з основних цілей вивчення іноземних мов є формування у підростаючого покоління комунікативної компетенції, яка досягається через розвиток всіх аспектів мовленнєвої діяльності, таких як читання, говоріння, письмо та аудіювання. І однією з важливих інноваційних технологій яка максимально сприяє її розвитку та стимулює потребу учнів в самоосвіті є тандем технології. Саме тому метою статті є висвітлення актуальних питань реалізації такої сучасної інноваційної освітньої технології як тандем-технології під час навчання іноземних мов. Наголошено, що увага до тандем-технологій сьогодні пов’язана з швидким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які дозволяють віртуальне спілкування іноземною мовою в будь-який час і в будь-якому місці, роблять вивчення іноземних мов легким, природним і захопливим. Зазначено, що у методиці навчання іноземних мов окреслено особливості тандем-технології та названо три базові принципи їх використання: не змішування мов; взаємність навчання; навчальна автономія. Також виокремлено дидактичні принципи тандем-технології пов’язані з дистанційною освітою: принцип комплексного використання мультимедійних засобів; принцип інтерактивності; принцип нелінійності; принцип інформаційної ємності; принцип гуманізації навчання із застосуванням ІКТ. Відмічено, що процес тандемного спілкування включає п’ять етапів, починаючи від пошуку потенційних учасників для організації тандемного навчання до реального спілкування за умов можливості реалізації. Враховуючи методику і специфіку навчання іноземної мови, відзначено ключові переваги застосування тандем-технології навчання іноземної мови, а також відмічено і недоліки цієї технології. Відзначено, що впровадження тандем-технології у процес навчання іноземних мов суттєво урізноманітнює процес навчання та покращує його ефективність.

Етапи дослідження розвитку іншомовної готовності майбутніх інженерів-програмістів

2023-12-21T12:19:40+02:00

Стаття досліджує етапи формування іншомовної готовності майбутніх інженерів-програмістів у процесі застосування особистісно орієнтованого навчання через використання технології різнорівневого підходу. У дослідженні було проведено початковий етап: формулювання мети і завдань, підготовка основних засобів, модифікація програми дисципліни, проведення констатувального експерименту; формувальний етап: впровадження різнорівневого підходу, проведення формувального експерименту та аналітичний: аналіз результатів, опрацювання психологічних даних, внесення поправок до методичного забезпечення, підведення підсумків. Формування готовності майбутніх інженерів-програмістів до використання іноземної мови у професійній діяльності передбачало проведення констатувального і формувального експериментів. Констатувальний експеримент уможливив аналіз наявної ситуації з рівнем готовності студентів на початку навчання. Формувальний експеримент показав дані після впровадження особистісно орієнтованого навчання іноземної мови. В експерименті взяли участь 427 студентів галузі знань «Інформаційні технології» із чотирьох закладів вищої освіти. Використані методи: спостереження, опитування, бесіди, анонімне анкетування, контрольні зрізи. Для обробки результатів контрольного зрізу було визначено критерії показників для відповіді на психолого-педагогічну частину, що співвідносилися з поділом на три рівні знань. Отримані результати психолого-педагогічних та іншомовних показників підтверджують зростання особистісного і навчального аспектів діяльності студентів, що засвідчує дієвість цієї технології. Конструктивна діяльність студентів, підвищення самооцінки сприяла позитивному ставленню до використання цієї технології.

Сутність стратегій навчання та підходи до їх класифікацій

2023-12-21T12:26:33+02:00

У статті проаналізовано сутність навчальних стратегій та різні підходи до їх класифікації в контексті навчання іноземних мов. Наголошено на важливості навчальних стратегій з метою підвищення ефективності навчання та набуття знань. Відзначено, що стратегії навчання допомагають студентам оптимізувати навчальний процес, покращити розуміння матеріалу і забезпечити засвоєння знань. Розкрито сутність поняття «стратегії навчання», яке автори розуміють як конкретний план здійснення діяльності чи послідовність операцій, у яких поєднуються різноманітні навчальні техніки, мета яких сприяти формуванню власного типу навчання та можливості конструювати самовідповідальність. Під час розгляду різних підходів до класифікації навчальних стратегій, автори вказують на неоднозначність трактування цього поняття, але також підкреслюють, що більшість з них включає схожі категорії стратегій. Зокрема, детально вивчено класифікацію Р. Оксфорд, та акцентовано увагу на тому, що вона залишається однією з найбільш використовуваних і детальних систем класифікації навчальних стратегій і, водночас, є основою для створення інших модифікованих класифікацій. З’ясовано, що під час навчання або спілкування стратегії зазвичай не використовуються окремо, а поєднуються разом. Встановлено, що дослідники найчастіше у своїх класифікаціях виокремлюють чотири групи стратегій навчання (когнітивні, метакогнітивні, афективні та комунікаційні) і, відповідно, кожна з них містить певні підгрупи. У статті наголошено на важливості постійного аналізу та оновленні класифікацій для відповідності сучасним вимогам освіти. Підкреслено, що розуміння сутності та класифікації навчальних стратегій сприятиме покращенню навчального процесу та створення інноваційних методик навчання й підвищуватиме результативність навчальних досягнень студентів у вивченні іноземних мов.

Методика формування професійно-орієнтованої компетентності в діалогічному мовленні

2023-12-21T12:33:31+02:00

У сучасному суспільстві володіння професійною іноземною мовою набуває все більшого значення. Соціально-економічні зміни в Україні призводять до розширення простору комунікації, що сприяє посиленню міжнародної співпраці. Підготовка висококваліфікованих фахівців у різних галузях діяльності має відбуватися з урахуванням загальноєвропейських тенденцій, зокрема за умови інтеграції України у Європу. Знання професійно-орієнтованої іноземної мови необхідне всім фахівцям усіх сфер життєдіяльності, адже в умовах глобалізації змінюються соціально-трудові відносини і стан ринку праці. Розширення та поглиблення співпраці, розвиток зв’язків з іноземними партнерами потребують спілкування іноземною мовою на міжнародному рівні. Студенти повинні знати професійну лексику, вміти виступати на ділових переговорах та зустрічах, мають поводитись належним чином у певних професійних ситуаціях, реагувати на складні питання, сприймати точку зору співрозмовника, пристосовуватися до змін, які відбуваються під час діалогу, виконувати низку функцій, в залежності від виду діалогу та використовувати професійні кліше іноземною мовою. Крім того, сучасний стан ринку праці висуває складні завдання щодо більш ефективного міжнародного спілкування та обміну досвідом, збільшення мобільності, легшого доступу до інформації та більш глибокого взаєморозуміння під час ведення професійного діалогічного мовлення. Сучасна професія передбачає не лише реалізацію класичних методів, але й підлаштовування до умов сучасного соціуму. Міжгалузеве партнерство та співпраця, ведення переговорів та супровідної ділової документації вимагає володіння професійною компетентністю іноземною мовою, без чого неможливе ведення ділового спілкування. Отже, у процесі навчання майбутніх фахівців слід приділяти особливу увагу іноземним реплікам, подаланню труднощів у побудові діалогів, формуванню лаконічних іноземних професійних висловлювань, послідовності у викладенні думок.

Інтерактив для формування іншомовної компетентності особистості

2023-12-21T12:41:07+02:00

У статті автор розкрив роль, значення і перспективи використання інтерактивів для формування іншомовної компетентності особистості. Автором зазначено, що аналіз масиву джерел у відкритому доступі засвідчив про відсутність системного дослідження використання інтерактивів для формування іншомовної компетентності. Актуальність теми визначена реаліями провадженого в Україні воєнного стану, що стало причиною поширення дистанційної форми освіти, змішаного навчання. Автор зазначив, що іншомовна компетентність особистості відіграє важливу роль в полікультурному вихованні, реалізації цілей евроінтеграції національної освіти, формуванні мовної культури особистості. Мета статті: розкрити методичний потенціал використання інтерактивів для формування іншомовної компетентності особистості. Узагальнено такі результати. Авторка зазначила, що для формування іншомовної компетентності використання інтерактивів сприяє реалізації принципу педагогічного партнерства усіх учасників освітнього процесу. Цей принцип відносно новий для української освіти, традиційний для американської і європейських освітніх систем. Інтерактив як елемент методики вивчення іноземної мови має потужний мотиваційний потенціал. У статті розкрито ключові методичні поради щодо використання інтерактивів під час вивчення іноземної мови у закладах вищої педагогічної освіти: hot summary, reflexive circle, interview, round table, project, expert groups, dozens of questions, excursion chainstory, інші. Спільною тезою, яка об'єднує методичні аспекти цих інтерактивів автором визначено так: зосередження на конкретній проблемі, орієнтування на кооперацію і партнерство, відмова від формального контролю та оцінки; активізації групової комунікативної діяльності; психологічно комфортні умови навчання. Перспективами подальшої розробки теми авторка бачить розроблення методичних чеклістів для педагогів-початківців щодо використання інтерактиву під час формування іншомовної компететності особистості (залежно від різних рівнів освіти, рівня мовної підготовки здобувачів).

Аспекти впровадження міжкультурної компетенції у викладання англійської мови як іноземної

2023-12-21T12:46:04+02:00

У сучасному мінливому контексті вивчення та викладання іноземних мов, все більше усвідомлюється важливість міжкультурної комунікативної компетенції (МКК) в освіті. Це усвідомлення пов'язане з розширенням використання англійської мови як міжнародного засобу спілкування, що свідчить про важливий зв'язок між мовою та культурою в сучасному навчанні іноземним мовам. Міжкультурна комунікація стає все більш важливою і незамінною, оскільки люди з різних культур і націй взаємодіють між собою. Для досягнення міжкультурного взаєморозуміння необхідно переосмислити освітні концепції, підкресливши важливість міжкультурної компетенції – здатності розуміти емоції, думки, погляди та поведінку інших людей. Оскільки під час вивчення іноземної мови учні знайомляться з різноманітними світовими культурами, навчання іноземної мови приділяє особливу увагу розвитку міжкультурної компетентності. Основна мета статті – розглянути важливість інтеграції міжкультурної компетенції у сферу викладання англійської мови як іноземної. Автори вказують на різноманітні точки зору та відсутність загальноприйнятого визначення поняття МКК, що може призвести до виникнення непорозуміння серед викладачів щодо того, що таке міжкультурна компетенція та як її ефективно викладати. Окрім того, вчителі англійської мови можуть мати різний рівень розуміння та підготовленості до викладання МКК. У дослідженні підкреслюється, що деякі педагоги можуть зосереджуватися більше на передачі культурних фактів, ніж на розвитку міжкультурних рефлексивних навичок у студентів. Існує потреба привести сприйняття і практику вчителів у відповідність до цілей освіти в галузі МКК. У дослідженні також обговорюється проблема оцінювання МКК, яка охоплює знання, навички, ставлення та культурну обізнаність. Пошук відповідних методів оцінювання, які всебічно охоплюють ці аспекти, має важливе значення для контролю прогресу студентів. Впровадження МКК у викладання англійської мови передбачає забезпечення викладачів необхідними знаннями та педагогічними підходами. Підготовка вчителів та програми підвищення кваліфікації повинні включати навчання з питань МКК для ефективного вирішення проблем у навчальному процесі.

Методика CLIL під час викладання англійської мови студентам юридичних спеціальностей

2023-12-21T12:56:00+02:00

У статті представлено досвід впровадження елементів методики CLIL в освітній процес студентів юридичних спеціальностей. Висвітлено підходи до визначення цієї методики в науковій літературі (методика викладання, основною якої є спеціальні професійні знання, підхід до викладання та педагогічний інструмент, які створюють зв'язок між змістом навчання та мовою без застосування рідної мови; методика викладання, яка пов’язує вивчення іноземної мови із вивченням предметних знань у формі проекту або кейсу). Визначено умови ефективного впровадження CLIL (чітке формулювання завдань викладачем, визначення мети навчальної діяльності та засобів його виконання; застосування наочності, використання демонстрацій, презентацій, проведення експериментів тощо під час викладання нового навчального матеріалу, базуючись на принципі від простого до більш складного та опираючись на наявні у студентів знання; забезпечення постійного зворотного зв’язку із здобувачами освіти, що дозволяє викладачу моніторити успішність виконання завдання, аналізувати помилки та скеровувати подальшу навчальну діяльність студентів тощо). Проаналізовано основні складові цієї методики та визначено роль кожної з них (1С – зміст, який спрямовано на опанування знань за фахом; 2С – спілкування, фокусується на розвитку мовлення студентів іноземною мовою. Причому під спілкуванням мається на увазі також робота з текстами та розвиток письма. 3С – когніція, спрямована на розвиток когнітивних навичок здобувачів освіти, які умовно можна поділити на навички мислення вищого порядку та навички мислення нижчого порядку; 4С – культура, яка представлена на макро- та мікро рівнях). Визначено основні моделі цієї методики (жорсткий та м’який CLIL) та особливості кожної з них. Висвітлено досвід роботи за методикою CLIL зі здобувачами освіти юридичних спеціальностей.

Переваги «перевернутого навчання» у викладанні англійської мови для професійного спілкування

2023-12-21T14:00:55+02:00

У цій статті досліджує застосування підходу Flipped Classroom в контексті викладання англійської мови для професійного спілкування. Дослідження розкриває причини вже здобутої популярності підходу, який віддає перевагу активному персоналізованому навчанню над пасивним споживанням контенту, зупиняється на витоках, основах та основних аспектах методології перевернутого класу. Дослідження підкреслює ефективність підходу в покращенні викладання та вивчення англійської мови для професійного спілкування. Визначено специфіку та спільні характеристики підходу Flipped Classroom, викладено та проаналізовано переваги та ключові елементи методології. Як виявилося, ця методологія може служити основою для сприяння активній участі, критичному мисленню та спільному навчанню серед студентів. Перенесення традиційного викладу контенту за межі аудиторії збільшує цінний час на уроці, дозволяючи вчителям зосередитися на глибокому розумінні, практичному застосуванні та розвитку навичок. У статті також розглядається важливість чітких навчальних цілей, детально розробленого контенту, що подається перед заняттям, та інтерактивної діяльності на уроці. У цій статті розглядається специфіка впровадження «перевернутого класу», визначено його ключові компоненти та механізми. Визначено та проілюстровано етапи планування завдання ESP (англійської мови для професійного спілкування) для перевернутого класу. Крім того, наведено приклади формулювання результатів (навчальних цілей) для завдання, спрямованого на покращення пов’язаних із роботою навичок спілкування для студентів ІТ, можливе планування завдань перед заняттями, на заняттях та після занять для забезпечення досягнення зазначених результатів. Це дослідження підкреслює потенціал перевернутого класу як інноваційної методології навчання, адаптованої до вимог викладання англійської мови для професійного спілкування, де практикуючі спеціалісти оснащені інструментами для вдосконалення своєї практики викладання та оптимізації результатів навчання студентів.

Інклюзивність в освіті й культуро-центровані програми навчання викладачів іноземних мов

2023-12-21T14:08:11+02:00

У статті аналізуються культуро-центровані стратегії та програми інклюзивного навчання для викладачів іноземних мов. Метою розвідки є дослідження переваг інклюзивних і культуро-центрованих стратегій (програм) навчання у сучасній освіті, які розроблені для підвищення кваліфікації викладачів іноземних мов, використання трансформаційного потенціалу таких програм для педагогів у світлі їхнього особистісного й професійного зростання та вплив такого навчання на якість викладання іноземних мов зокрема. Шляхом синтезу емпіричних досліджень й аналізу наявних світових практик результати дослідження підкреслюють вагомість застосування програм культурно-чутливого й інклюзивного навчання як елементів безперервної освіти для викладачів іноземних мов, оскільки такі програми у подальшому уможливлюють створення викладачами більш інклюзивного навчального середовища, підвищують навички міжкультурного спілкування між викладачами та студентами, розвивають крос-культурну компетентність, а також уможливлюють дублювання окремих елементів навчання у викладацькій діяльності при навчанні іноземним мовам. Особливо відзначається у подальшій педагогічній діяльності особистий вплив викладача на мотивацію студентів та вдосконалення рівнів володіння іноземною мовою, їхню крос-культурну компетентність. Виклики та можливі бар’єри, з якими можуть зіштовхнутися освітяни при впровадженні таких навчальних програм (наприклад, основи культурної свідомості, тренінги з міжкультурної комунікації, практики інклюзивного навчання, інтеграція мови та культури, постійний професійний розвиток тощо) з метою професійного розвитку викладачів іноземних мов, паралельно пов’язуються з роллю адміністрацій освітніх установ і державного регулятора в сфері освіти. У підсумку зазначається, що завдяки інклюзивним і культурно-центрованим класам, за підтримки викладачів іноземних мов, створюються умови для розвитку гармонійного полі- й мультикультурного суспільства.

Розвиток стилістичної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови на лексико-семантичному та граматичному рівнях

2023-12-21T14:13:49+02:00

Стаття присвячена проблемі розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови на лексико-семантичному та граматичному рівнях. Подано та проаналізовано визначення поняття стилістична компетентності. На основі освітніх програм підготовки фахівців з перекладу китайської мови в Китаї та Україні визначено основні знання, вміння та навички із галузі стилістики, які мають набути студенти. Матеріалом дослідження є освітні програми Київського національного лінгвістичного університету з підготовки бакалаврів спеціальності «Китайська мова і література та переклад, західноєвропейська мова» 2022 року та магістрів «Східна філологія: китайська мова і література, переклад, методика навчання», освітні програми Пекінського лінгвістичного університету та Сіаньського технічного університету, спеціальності переклад китайська-англійська. Охарактеризовано лексико-семантичний рівень розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови, подано характеристику рекомендованих вправ для розвитку стилістичної компетентності фахівців перекладу китайської мови на лексико-семантичному рівні, наведені власні приклади вправ для початкового, середнього та старшого етапу вивчення китайської мови. Визначено, що науковці виділяють усні та письмові стилі мовлення та п’ять основних функціональних стилів китайської мови: розмовний, офіційно-діловий, науковий, літературно-художній, публіцистичний. Детально описані та проаналізовані вимоги до вибору лексичних, синтаксичних та граматичних одиниць при роботі з різними функціональними стилями китайської мови з метою забезпечення ефективної комунікації з носіями мови і створення адекватних та еквівалентних текстів перекладу. Детально охарактеризовано особливості розвитку стилістичної компетентності майбутніх перекладачів китайської мови на граматичному рівні, подано характеристику основних стилістичних фігур та прийомів, які є обов’язковими для вивчення студентами задля здійснення професійної діяльності на високому рівні.

Використання дистанційного навчання у формуванні іншомовної компетентності у студентів під час дії воєнного стану в Україні

2023-12-21T14:19:53+02:00

Україна перебуває на шляху перебудови своєї освітньої системи, що вимагає нових підходів до реорганізації процесу навчання. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів ускладнилась, оскільки через початок воєнних дій, з України пришвидшився відтік студентів. Саме тому важливо створити відповідні умови, щоб якісно підготувати майбутніх спеціалістів до їх професійної діяльності за допомогою дистанційного навчання (ДН). Метою вивчення можливості формування іншомовної комунікативної компетентності (ІКК) у студентів за допомогою ДН. Враховуючи умови для навчання у нашій країні, найефективнішим способом розвитку ІКК є гібридне ДН, яке поєднує в собі синхронний і асинхронний режими. Завдяки такому підходу студенти можуть опрацьовувати частину навчальної програми в режимі реального часу з викладачем за допомогою різноманітних онлайн-платформ, а решту матеріалу – у форматі, що доступний для самостійного вивчення. При формуванні ІКК, під час навчання у ВНЗ, важливо поєднувати навички іноземної мови зі змістом професійної діяльності студентів, що сприятиме досягненню ключової мети навчання – формуванню їх власної професійної компетентності. Одним із найважливіших завдань для будь-якого викладача є створення сприятливої атмосфери на заняттях, встановлення довірчих відносин зі студентами та їх психологічна підтримка. Важливим викликом постає психологічний аспект при використанні ДН для формування ІКК, оскільки викладачу важче доносити матеріал за темою заняття до студентів не маючи повного візуального контакту та особистого спілкування з ними, як це відбувається у звичайній аудиторії при очному занятті. Саме тому, для формування ІКК у студенті під час ДН викладач має створити мотиваційний простір для кращого засвоєння матеріалу студентами. Висновки. ДН позитивно впливає на процес формування ІКК у студентів за умови створення ефективного комунікативного середовища з викладачем під час ДН, що дозволяє стимулювати мотивацію у студентів та забезпечує безперебійне управління навчанням.

Важливість підтримки розвитку автономії студента під час вивчення іноземної мови

2023-12-21T14:31:12+02:00

За останні роки концепція автономного навчання набула все більшого значення. Метою цього дослідження було вивчити ставлення студентів до автономного навчання. В опитуванні взяли участь 52 студенти (27 чоловіків та 25 жінок) інженерних спеціальностей Національного технічного університету України імені Ігоря Сікорського. Автори статті мали на меті дослідити сприйняття студентами своїх навичок та готовність до автономного навчання. Зібрані дані дозволять визначити більш ефективні стратегії, які сприятимуть заохоченню студентів до автономного вивчення мови у майбутньому. Результати опитування показали, що студенти готові розвивати навички автономного навчання, які дозволять їм відчувати себе здатними засвоювати нові знання та ставити більш складні цілі у майбутньому. Слід зазначити, що така готовність свідчить про те, наскільки учасники відкриті до нових викликів суспільства. Сучасному суспільству потрібні люди з розвиненим критичним мисленням та навичками самостійного прийняття рішень, що в свою чергу є запорукою успішного розвитку суспільства. Було підкреслено, що студентську автономію необхідно підтримувати та розвивати шляхом підвищення усвідомлення концепції «повної автономії», оскільки студенти виходять за межі аудиторії та беруть на себе повну відповідальність за власне навчання. Цим пояснюється важливість ролі викладача у формуванні у студентів самоспрямованості та самостійності, орієнтації на власні вимоги та потреби. Більшість студентів на початок навчального процесу не можуть визначити, якими навичкам навчання їм необхідно оволодіти, тому завдання викладача полягає в тому, щоб спонукати студентів до самостійної роботи над самовдосконаленням. Автори наголошують, що викладачі англійської мови в університеті повинні постійно працювати над пошуком і впровадженням підходів, які зосереджені на розвитку навичок і спрямовані на виховання внутрішньої мотивації у студентів, яка може стати потужною силою у подоланні багатьох бар’єрів для самостійного навчання впродовж життя.

Художній досвід західноєвропейських літератур у рецепції Цань Сюе: прочитання Кафки

2023-12-21T10:30:02+02:00

Цань Сюе – унікальна письменниця, визначне місце якої в історії сучасної китайської літератури зумовлене своєрідною мистецькою манерою, у якій сфера ірраціонального (сни і сновидіння персонажів, їхні марення і алогічне сприйняття світу) й екзистенційна проблематика (страждання, страх і смерть персонажів) оформлені особливим стилем, для якого характерна фрагментарність оповіді, символічність і філософічність образів. Із-поміж чинників, які сформували такий авторський почерк, – переосмислення Цань Сюе художнього досвіду західноєвропейських митців. У статті зроблена спроба дослідити вплив їхньої творчості на стильовий «портрет» китайської письменниці. Мета дослідження – визначити джерела і чинники діалогізму як характерної риси творчості Цань Сюе. Застосувавши історико-літературний і порівняльний методи дослідження, творчість Цань Сюе визначена як своєрідна диверсія та інновація в китайській літературі за формою самовираження. Водночас використання різноманітних образів-символів і метафор для дослідження людської підсвідомості засвідчують тяглість національної традиції в авторському письмі Цань Сюе. Одним із джерел такого художнього синтезу є рецепція творчості західноєвропейських письменників – Данте, Й. В. Гете, Ф. Кафки, Х. Л. Борхеса. У статті увагу зосереджено на «кафкіанському» сліді в «малій» прозі письменниці, інтерес якої до творів австрійського експресіоніста оприявлювався у двох формах. У літературно-критичній – це есеї про творчість Кафки, де окреслена співзвучність ідейних мотивів обох авторів («Походження замку», «Заповіт замку».). У художній формі – у рецепції таких типових «кафкіанських» мотивів у власних текстах, як оніричні мотиви, ідеї абсурдної дійсності, художнє двосвіття, специфічний хронотоп тощо (оповідання «Віл», «Хатинка на пагорбі»).

Тема «батька і сина» у оповіданні І. Чендея «Чайки летять на Схід» у контексті світової літератури

2023-12-21T10:36:37+02:00

Тема батька і сина у світовій літературі є досить популярною і зустрічається у різних національних літературах і в різні часи. Уже в давніх текстах знаходимо сюжет про поєдинок батька і сина, котрий завершується вбивством одного або іншого. Такий поєдинок змальовується у міфах, казках, баладах, історичному епосі. Можливо, найбільш відомим зразком такого поєдинку батька і сина, і, зокрема, батьковбивства, є давньогрецький міф про царя Едипа, наведений Зігмундом Фройдом як ілюстрація до розкриття однойменного комплексу (комплексу Едипа). З іншого боку, у літературі зустрічається змалювання нормальних, сповнених взаємної любові стосунків батька і сина (синів)… Особливо популярною є тема материнської любові до дитини (часто жертовної, іноді гіпертрофовано жертовної, а також деспотичної і гіперопікуючої, як у «Синах і коханцях» Г. Д. Лоуренса тощо). Відомим зразком самовідданої сліпої любові батька до своїх егоїстичних доньок є роман Оноре де Бальзака «Батько Горіо». Наша літературна розвідка висвітлює новелу І. Чендея «Чайки летять на Схід», темою якої є змалювання жорстокого розстрілу угорськими жандармами батька і маленького сина за співпрацю з партизанами.
Перед нами подібний до гемінгуеївського «телеграфний стиль», де майже немає епітетів, немає оцінок та проявів ставлення оповідача до описаних подій, є, здається, тільки холодна фіксація фактів: дії, слова, кілька штрихів для змалювання місця події… Або, що буде ще більшою правдою – перед нами давно знайомий письменнику простий і сильний стиль Давнього Заповіту. Ті самі прості слова, без епітетів та метафор, без барвистості та словесних прикрас, без словесних трюків. Але саме простота прози робить цю новелу сильною і надзвичайно експресивною.
Усе, що ми бачимо, усе, на чому акцентує увагу письменник – це турбота батька про сина. Здається, він уже нічого і не помічає навколо, він зосереджений тільки на почуттях сина, хоче огорнути його своєю любов’ю, вберегти від страху, живе ці останні хвилини тільки ним. Ось цим зразком високого альтруїзму, цим змалюванням самовідданої батьківської любові до сина і залишається сьогодні новела «Чайки летять на Схід», шедевром високої літератури.

Булінг як соціальне явище та його відображення у новітній англійській літературі

2023-12-21T10:44:34+02:00

Стаття присвячена булінгу як складному соціально обумовленому психологічному явищу та відображенню зазначеної проблеми в новітній англійській літературі. Мета даної роботи – дослідити відображення в новітній англійській літературі проблеми булінгу. Для досягнення мети використано компаративний, культурологічний, психоаналітичний та частково наративний методи дослідження. Проаналізовано стан вивчення проблеми булінгу в сучасній психології та соціології, риси й складові зазначеного явища, його причини. Досліджено ступінь актуальності проблеми булінгу в сучасній Великій Британії, її правовий та законодавчий аспекти. Наведено статистику актуальності зазначеної проблеми в країні. Проаналізовано характер відображення проблеми булінгу в класичній англійській літературі. Зроблено висновок, що образ беззахисної жертви цькувань і принижень з’явився в англійській літературі задовго до появи терміну «булінг» і був безпосередньо пов’язаний з жанром роману виховання. Відображення зазначеної проблеми наявне в творчості Ч. Діккенса, Е. Бронте тощо. Проаналізовано умовно-метафоричний підхід до проблеми в романі В.Голдінга «Володар мух», який став пародією на твір Р. Баллантайна «Кораловий острів». Розглянуто відображення проблеми булінгу в новітній англійській літературі на матеріалі романів Н. Хорнбі «Мій хлопчик» та Д. Мітчелла «Під знаком чорного лебедя». Проаналізовано образи головних героїв творів – підлітків, що стають жертвами булінгу, їхній психологічний стан, реакцію на ситуацію приниження та цькування. Акцентовано авторську концепцію виходу жертви зі складної психологічної ситуації в кожному з аналізованих романів. Простежено, що безкарність кривдників здебільшого базується на покірності жертви, та, в свою чергу, спричинена хибним уявленням підлітків про честь та зраду. Досліджено позиції авторів аналізованих творів щодо зламу стереотипів підліткової психології з метою звільнення від влади кривдників.

Постмодерністський синтез шекспірівських трагедійних сюжетів у п'єсах Кокі Мітані (Японія) та Анн-Марія МакДональд (Канада)

2023-12-21T10:52:45+02:00

Твори А.-М. МакДональд «Добраніч, Дездемона («Доброго ранку, Джульєтта»)» та К. Мітані «Академія сміху» є постмодерністською рецепцією трагедійних сюжетів У. Шекспіра. Шекспірівський інтертекст проявляється у п’єсах на рівні заголовного комплексу, сюжетної лінії, системи персонажів, жанрових особливостей текстів. Інтертекстуальний діалог культур сприяє утвердженню актуальних у суспільстві ідей (фемінізм, свобода слова та творчої самореалізації). Жанрологічними особливостями постмодерністських комедій «шекспірівського тексту» є іронічне ставлення до першоджерела, часом близьке до пародіювання; наповнення новим змістом та парадоксальною інтерпретацією окремих сюжетних ходів класичного тексту; незмінність типів характеру персонажів за зміни зовнішніх обставин, соціальних і політичних умов, внутрішніх психологічних мотивувань; можливість рецепції нового шекспірівського твору на двох рівнях – у зв’язку з класичним пратекстом та як самостійної п’єси. Постмодерністські драми на основі шекспірівських сюжетів наскрізь психологічні: у них порушуються проблеми психології творчості, художні ідеї стають проекцією авторських психологічних проблем та соціальних конфліктів сучасності. У п’єсі МакДональд подорож головної героїні Констанції у внутрішній світ твору одночасно стає самоаналізом її психологічних проблем, катарсичною алегорією підсвідомих тривог, сумнівів і бажань молодої жінки. У центрі уваги читача / глядача п’єси Мітані – психологія творчості: взаємини автора та цензора, психологія особистості та психологія відносин. Через протидію автора і цензора не тільки удосконалюється текст комедії, а й змінюється внутрішній світ пресонажів.