Сучасні дослідження з іноземної філології

Вербалізація наративу «Coronavirus Pandemic»: лексико-семантичний аспект (на матеріалі інформаційного порталу BBC news)

Світлана Алексенко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Пропонована наукова розвідка представляє результати дослідження англомовного онлайн-дискурсу новин в площині його наративних особливостей, зокрема лексико-семантичного аспекту вербалізації наративу «Coronavirus Pandemic» на шпальтах новинного онлайн-порталу BBC news. Техніки розгортання наративів глобального масштабу, одним з яких виявився наратив світової коронапандемії, а також особливості конструювання бажаних фреймів у свідомості адресатів лексико-семантичними засобами мови залишаються недостатньо вивченими, що зумовлює актуальність їхнього дослідження. Об’єктом нашого дослідження є наратив «Coronavirus Pandemic», який розуміємо як структуровану подію, представлену у певній послідовності розгортання її етапів, що обумовлена просторовими та часовими обставинами і певною точкою зору на неї.З’ясовано, що досліджуваний наратив формувався і розгортався на інфопорталі BBC news за мережевим принципом організації інформації, згідно з яким представлені заголовки статей пов’язані спільною подією, але є незалежними один від одного. Встановлено, що наративна структура послідовних етапів події «спалах пандемії вірусної пневмонії вірусу SARS-CoV-2» є наступною: початок та глобальне розповсюдження вірусної хвороби; статистика захворювання та безпрецедентні карантинні обмеження; економічні, соціально-психологічні та культурні наслідки карантину; нагальність та темпи вакцинації; зміни людського світосприйняття за умов життя при «довгій пандемії». Аналіз емпіричного матеріалу на лексико-семантичному рівні засвідчив, що уживання лексем певної частиномовної належності віддзеркалює логіко-семантичні обставини мовлення: іменники та дієслова передають динамічну реакцію суспільства на екзистенційний виклик, а також загострюють увагу на певних явищах; прикметники суб’єктивують опис подій; числівники використовуються для передачі статистики захворювань та летальних випадків. Окреслено семантичний зміст емоційно-забарвленої лексики з позитивною та негативною конотацією, який відповідає характеру концептуалізації описаного наративу.

Вимова дифтонгів та у літературній середньоверхньонімецькій мові (на прикладі нормалізованих текстів Вальтера фон дер Фогельвайде)

Svitlana Amelina, Volodymyr Tymofieiev — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Метою дослідження є встановлення та реконструкція фонетично-фонологічних особливостей відтворення дифтонгів <ei> та <ou> у літературній середньоверхньонімецькій мові на прикладі нормалізованих германістами текстів поетичних творів Вальтера фон дер Фогельвайде. Вивчення ведеться як у діахронічній площині – встановлюється походження цих дифтонгів та їхні рефлекси у нововерхньонімецькій мові, – так і в синхронічній, т. т. їхнє писемне та артикуляційне відтворення в обраний період часу. До філологічного фактажу долучаються як історичні дані зміни фонемного складу німецької мови, так і дані діалектів на різних етапах їхнього розвитку (баварського, тірольського, швейцарського), територіальні особливості вимови загальнонаціонального (наддіалектного) варіанту німецької мови в діалектних зонах. Аналіз починається з розгляду особливостей відтворення названих дифтонгів у старовинних рукописах, на підставі чого робляться висновки про існування неоднозначності їхнього відтворення в усталеній літературній нормі, яка формувалася у південному ареалі тогочасної Німеччини та була підкріплена давньонімецькою традицією з одного боку, та в усному ужитку, керованому невпинними тенденціями мови до змін. На підставі зібраних фактів, проведеного порівняння та з урахуванням загальних закономірностей розвитку мови дійдено висновку про збереження старої вимови вказаних дифтонгів серед представників вищого суспільства, т. зв. феодалів, які мали доступ до літературних пам’яток попередніх епох, а отже культивували рафінованість своєї мови, зберігали свої давні сакральні традицій, бо вважали це ознакою вишуканості, і тим самим намагалися відмежуватися від місцевих говорів-діалектів нижчого прошарку населення. Таким чином встановлено, що у рукописах переписувачі, які мали різне соціальне походження, не могли не відтворити живу вимову, тим більше що саме вона лягла в основу фонетики уніфікованої новонімецької мови разом із «народною» реалізацією досліджуваних дифтонгів <ei> та <ou> як [ai] та [au]. Їхню вимову у територіальних варіантах національної мови (Австрія, Швейцарія) та в деяких південних діалектах вважаємо відлунням тих архаїчних форм, які, на нашу думку, існували та реалізувалися у німецькій літературній мові середньовічного періоду (середина XI – початок XIV ст.).

Експресивно-стилістичні повтори як засіб вираження персуазивності в мотиваційних промовах Н. Вуйчича

Ірина Бойко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню експресивно-стилістичного прийому повтору, як головного продуцента персуазивного впливу на слухача у промовах відомого мотиваційного спікера Н. Вуйчича. Здійснено огляд поняття персуазивності як основи мотиваційного дискурсу й здійснення впливу на цільову аудиторію. Проаналізовано специфіку використання стилістичного повтору як найбільш продуктивного засобу імплементації мотивації у досліджуваних промовах. В ході статті було виділено ряд стилістичних фігур, в основі яких лежить повтор того чи іншого елементу тексту (ампліфікація, гемінація, анафора, епаналепсис), що слугують емоційними інтенсифікаторами певної інформації у промові. Вживання стилістичного повтору у промовах Н. Вуйчича є найбільш поширеним та частотним прийомом, який, сповільнюючи розповідь, дає можливість уважніше слідкувати за розвитком думки, акцентувати увагу на ключових моментах, шляхом повторного відтворення того чи іншого мовного елементу. Основною та найбільш звичною функцією повтору є посилення інформації та кульмінації, де повтори привертають увагу слухача до основного поняття саме за допомогою повтору важливої лексеми, таким чином здійснюючи продуктивну концентрацію уваги аудиторії. У досліджуваних промовах засіб повтору дуже часто інтенсифікується прийомом наростанням, використання якого значно посилює вплив на свідомість слухача, що зазвичай реалізується вживанням синонімів або синонімічних рядів і використовується для деталізації конкретного образу та підсиленням уваги на важливих аспектах повідомлення. Мотиваційний спікер також вдається до повторів, що створюють своєрідний «ефект естафети», де наступна думка починається із кінцевих слів попередньої, таким чином, ряди повтору разом із наростанням слугують інтенсифікаторами початкового повідомлення, продукуючи необхідний ступінь мотивації, і, як результат, досягаючи основну мету оратора.

Значущість реалій у опануванні іноземних мов: до проблеми класифікації та перекладу

Nataliia Varieshkina, Степан Ковбасюк — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Ефективної комунікації неможливо досягти без фонових знань, притаманних носіям мови; знань про спосіб життя, мислення, світогляд, національний характер, традиції, вірування, систему цінностей та соціальну поведінку. Тому реалія є багатоаспектним мовним явищем, що містить як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні компоненти. Надамо класифікацію реалій: 1. До безеквівалентної лексики або слів, що не мають відповідників, належать: а) антропоніми й топоніми, б) свята й обрядові звичаї, в) національна кухня й їжа, д) гроші й вимірювання, е) ступені й звання. 2. Фразеологічні одиниці що містять: а) повір’я, б) імена відомих людей, в) вигадка: легенди, міфи, казки г) географічні назви. 3. Міфологеми або міфоніми (із стародавніх міфів або міських легенд), які часто зображують суттєві аспекти релігії, народної мудрості, філософії, мистецтва тощо. Подібні, але відсутні в інших мовах лексичні одиниці дають підстави для аналізу особливостей реалій. Не можна не погодитися з систематизацією реалій що позначають: а) явища фізичної географії; б) дослідження людської культури, етнографії; в) суспільство та політика. Реалії часто є проблематичними для точного перекладу, оскільки вони мають національні чи регіональні особливості. Більшість лінгвістів-дослідників і практиків погодилися б дати класифікацію способів перекладу, використовуючи такі терміни: 1) транскрипція, 2) транслітерація, 3) трансплантація,4) використання кальок, 5) використання напівкальок, 6) заміна схожими або уподібненими лексичними одиницями, 7) гіпонімічний або узагальненний переклад, 8) побудова семантичних неологізмів, 9) пояснювальний або описовий переклад. Багато перекладачів рекомендують використовувати дві чи більше техніки перекладу одночасно, щоб уникнути непорозумінь. Влучне відтворення реалій має передавати весь намір, тон і стиль вихідного матеріалу, водночас відповідаючи оригіналу. Варто пам’ятати, що мовні світогляди є як загальнолюдськими, так і виключно національними. Не існує лексичних одиниць, що позначають ідеї інших культур, якщо немає споріднених концептів. Навіть якщо реалії ледь помітні в мові першоджерела, перекладачі часто підкреслюють їх національну ідентичность, посилюючи їхню стилістичну вагомість. Головним завданням перекладачів є пошук лексичних одиниць, усі значення яких, у тому числі найбільш культурно-національні, можна було б перекласти найбільш влучно.

Особистісний підхід у комп’ютерно-опосередкованій комунікації

Kateryna Havrylenko, Dmytro Prykhodko — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Проведене дослідження надає стислий огляд ключових понять, представлених у статті, щодо вивчення мовних аспектів поняття персоналізації в комп’ютерно-опосередкованій комунікації, наголошуючи на важливій ролі появи і розвитку нових жанрів, оціночного мовлення та експресивних елементів усного мовного дискурсу переданого засобами писемного мовлення. Аналіз показує, що в той час як комп’ютерно-опосередкована комунікація динамічно розвивається, вирішальними засобами для дослідження комунікативних практик та норм в онлайн середовищі залишаються раніше розроблені норми та методи лінгвістичного аналізу. Дослідження підкреслює важливість оціночного мовлення у формуванні онлайн комунікації, яка включає її вивчення разом з сенсорними, естетичними, етичними та раціоналістичними цінностями, що сприяють процесам формування розумових і оціночних суджень. Експресивні елементи, такі як емотікони, використання великих літер та інтенсифікаторів, визначаються як ключові механізми для передачі емоційних відповідей та формування загального експресивного тону онлайн-дискурсу. Дослідження підкреслює існування складної взаємодії між різноманітними мовними явищами і припускає, що персоналізація в комп’ютерно-опосередкованій комунікації досягається за допомогою багаторівневого процесу, який передбачає як свідомий, так і несвідомий вибір засобів спілкування. Постійно виникають нові комп’ютерні комунікативні жанри, динамічно розвиваються, розмивають традиційні підходи до їх вивчення і аналізу. Однак, жанровий аналіз залишається цінним ресурсом для розуміння комунікативних явищ в онлайн-середовищах. Оціночні елементи у мовленні відіграють вирішальну роль у формуванні онлайн-комунікації, надаючи мовленню експресивного забарвлення для передачі сенсорних, естетичних, етичних та раціоналістичних цінностей.Такі виразні елементи як емотікони, капіталізація літер та засоби мовної інтенсифікації є ключовими механізмами передачі емоційних відповідей та формування загального тону онлайн-дискурсу. Подальші дослідження розвитку онлайн-жанрів та їх вплив на комунікативні практики повинні включати дослідження впливу мультимодальної комунікації на створення нових мовних явищ в комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні та аналізу ролі різноманітних впливів на формуванні онлайн комунікації.

Використання графічних стилістичних засобів в історичній прозі Ненсі Горан

Tetyana Zhyvotovska — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті представлено системне дослідження використання та функціонування графічних стилістичних засобів у романі сучасної американської письменниці Ненсі Горан «Кохаючи Френка». Методом суцільної вибірки було проаналізовано 300 текстових фрагментів, у яких авторка використовує графічні стилістичні засоби і які репрезентують особливості використання та функціонування цих засобів у романі. Аналіз проводився з урахуванням типу графічних засобів та функцій, якi вони виконують у романі. Було виділено два найпоширеніші типи графічних засобів, що використовуються в тексті роману: курсив і капіталізація. Використання курсиву охоплює випадки графічного виділення шрифтом окремих слів і словосполучень; фрагментів тексту іноземними мовами; вставних текстів; внутрішнього мовлення персонажа. До графічних стилістичних прийомів другого типу належить виділення великими літерами окремих слів та подача тексту написів, вивісок тощо. Варіативність графічного зображення слова виконує функцію інтонаційного виділення або емфатичного наголосу в письмовому тексті; привертає увагу читача як один із графічних засобів у різних типах написів і допомагає імітувати ці тексти, якi відображають реалії описуваного в романі періоду, що особливо важливо в жанрі історичної художньої літератури. Різні типи графічних стилістичних засобів використовуються як окремо, так і в поєднанні, доповнюючи один одного і посилюючи таким чином стилістичний ефект у тексті. Oтжe, до особливостей використання графічних стилістичних засобів у романі Ненсі Горан «Кохаючи Френка» можна віднести високу частотність і різноманітність їхніх типів, які відіграють важливу роль текстових маркерів, що привертають увагу читачів і сприяють глибшому сприйняттю твору.

Стратегії та способи перекладу сучасних англомовних фільмонімів

Ірина Кобякова, Євгенія Плис — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу стратегій та способів перекладу сучасних англомовних фільмонімів. Зважаючи на високу популярність кінематографа в багатьох країнах світу, виникає нагальна потреба у якісному та точному перекладі текстів іноземних художніх фільмів різними мовами у тому числі й українською. З’ясовано, що переклад назв кінострічок – це складне та відповідальне завдання, оскільки перекладач повинен виступати як посередник між текстами мовою оригіналу та мовою перекладу. У ході дослідження використовувались наступні методи: спостереження, індукція, дедукція, аналіз, узагальнення та зіставно-порівняльний метод ‒ для порівняння оригінальних назв кінострічок та їх українських еквівалентів для виявлення особливостей перекладу кінофільмів. Досліджено, що назва фільму виконує ряд основних функцій. Серед них можна виділити наступні: номінативна, інформативна, рекламна, прогностична та прагматична. Було виділено три основні стратегії, до яких вдаються перекладачі: прямий переклад, трансформація, непрямий переклад або повна заміна назви. Проаналізовано двісті сорок англомовних кінострічок, які вийшли в прокат протягом 2023 та 2024 років, доступних на вебсайтах UASERIAL та Кінобаза. Виявлено, що при перекладі назв кінострічок перекладачі найчастіше застосовували стратегію прямого перекладу та використовували прийоми калькування та транслітерації. У нашому дослідженні було виокремлено основні типи трансформацій: заміна, додавання, опущення, антонімічний переклад, компенсація, описовий переклад, конкретизація, модуляція, транскрипція, транслітерація. Визначено, що стратегія непрямого перекладу або повної заміни використовувалась дуже рідко. З’ясовано, що вибір потрібної стратегії залежить від намірів, які переслідує перекладач, чи бажає він максимально наблизити назву до своєї культури чи навпаки заглибити глядача в іншу культуру та звичаї. Проте, так чи інакше назва фільму має бути пов’язана з сюжетом кінострічки та визначати тему та основний задум авторів. Не менш важливим аспектом для перекладача є правильний вибір трансформацій, котрі допоможуть йому донести до глядачів ключову інформацію, якою наповнена кінострічка. Саме тому, перекладач має бути дуже уважним, при перекладі назви кінострічки, знати способи перекладу, покладатися на власну уяву та відчуття та передбачати бажання глядачів заздалегідь, для того щоб передати значення, яке стане близьким до оригіналу. Перспективи дослідження особливостей перекладу англомовних фільмонімів вбачаємо в огляді способів адекватного відтворення національно-культурного компонента англомовних назв кінофільмів.

Концепт «Любов» у романі Едіт Несбіт «Діти залізниці»

Вікторія Колісник — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню концепту «любов» як основи почуттів головних героїв у багатьох варіантах: любов як щира прихильність, любов як об’єкт кохання, любов як інтерес та внутрішній потяг, любов як інтимні стосунки. На основі поданих прикладів автор подає підтвердження зроблених висновків щодо відносин головних героїв із їхнім оточенням. Через розповіді та спогади батьків письменниця зображає щирі почуття між батьками дітей, котрі познайомились ще в дитинстві та пронесли свою дружбу, а згодом і любов через усілякі життєві негаразди. Також автор наводить приклади, де розкриваються приязні, здорові стосунки батьків і дітей, адже батьки приділяють їм достатньо уваги: якісно проводять час разом, граються та спілкуються. Важливо, що діти, головні персонажі, дружать між собою, підтримують та ініціюють спільну захопливу діяльність. Хоча в публікації також представлено й ситуацію непорозуміння між братиком та сестрами стосовно ставлення до хворих.Втім, проблему допоміг швидко вирішити місцевий лікар, котрий провів необхідну розмову з Пітером щодо різниці у діях та сприйнятті між чоловіками та жінками, таким чином справивши чоловічий вплив на розвиток хлопчика, котрому бракувало батьківського виховання. Окрім того, вони також виявляють турботу про односельців, допомагаючи їм у скрутних ситуаціях. Особливо яскравим добрим вчинком трьох дітей став порятунок хлопчика зі зламаною ногою. Саме допитливість та спостережливість допомогла їм відшукати постраждалого у темному тунелі й доправити до лікаря. Троє дітей як головні дійові особи роману часто виступають у ролі винахідників та творців своїх власних образів, правил поведінки, кодових рухів, що зокрема виявляється і у формі звертання до мами як єдиного дорослого родича, що дбає про них з усіх сил. Вони ніжно називають її Ma (ма), Mammy (матуся), Mother (мама), Mother-love (мама-любов, кохана мама), виявляючи повагу та безмежну любов.

Комунікативні стратегії політичних промов Джо Байдена в перекладацькому аспекті

Ірина Корнєєва — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджуються комунікативні стратегії політичних промов Джо Байдена в перекладацькому аспекті. Дана робота відкриває перспективи для розвитку інноваційних підходів до аналізу та перекладу мовлення високопоставлених посадовців. Підкреслено, що вивчення впливу сучасних технологій, таких як штучний інтелект та машинне навчання, на якість перекладу політичних промов може привести до новаторських методик, які піднімуть якість перекладу на новий рівень. Аналіз та переклад політичних промов Джо Байдена через призму технологій є не лише актуальним, але й стратегічно важливим для збереження точності, об’єктивності та доступності політичного дискурсу для різних аудиторій у міжнародному масштабі. В статті проведений аналіз комунікативних тактик, риторичних засобів й прийомів, використаних у політичних промовах Джо Байдена. Визначено особливості перекладу дискурсу Д. Байдена. Доведено, що риторика – це наука про ефективну вербальну комунікацію. Риторика лідерства в США має ряд характерних особливостей:1) вона базується на ідеях демократії, свободи та рівності; 2) використовує емоційний вплив для залучення аудиторії; 3) вона часто логічна і аргументована. Ці характеристики відображають цінності та ідеї американців. У статті ми спостерігаємо за риторичним впливом політичних промов Джо Байдена на його аудиторію. Це досягнення та виклики: боротьба з пандемією Covid-19, відновлення американської економіки, прихильність до зміни клімату, впровадження реформ охорони здоров’я, освіти, громадянських прав. Джо Байден використовує алітерацію, асонанс, антитезу, епітети, метафори і перифрази.Джо Байден звертається до логіки, емоцій та авторитету. Це означає, що промови Джо Байдена – унікальна риторика, яка посилює вплив на його слухачів та робить його одним з могутніх лідерів США.

Юридичний дискурс у формах інформованої згоди на кардіохірургічні втручання: лінгвістичний аналіз

Viktoriia Kostenko, Ivanna Znamenska, Iryna Solohor, Yevheniia Honcharova — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У роботі розглянуті особливості мовної репрезентації юридичного дискурсу в інформованих згодах (ІЗ) для кардіохірургічних втручань.Інформована згода є ключовою юридичною та етичною вимогою медичної практики, що забезпечує прозорість, автономію пацієнта та спільне прийняття рішень. Однак гібридний характер ІЗ, де переплітаються медичний та юридичний дискурси, ускладнює її мовну тканину і, таким чином, створює бар’єри для розуміння пацієнтами.Для дослідження використано 50 форм ІЗ, вибраних з сайтів медичних закладів США. Медичний дискурс є основним у проалізованих текстах, що значною мірою зумовлює їхні мовні характеристики. Юридичний дискурс, мета якого – забезпечити ухвалення вільного усвідомленого рішень пацієнтами та, водночас, захистити медичних працівників від юридичних ризиків, до певної міри ускладнює виклад змісту документа. У роботі підкреслена інтердискурсивна природа форм ІЗ, де лінгвістичні засоби, характерні для юридичного дискурсу, вплетені в канву медичного повідомлення, що часто призводить до ущільнення тексту та зниження його читабельності. Серед ключових лінгвістичних особливостей виокремлено номіналізацію, пасивні конструкції, спеціалізовану юридичну термінологію та складні синтаксичні структури, що підсилюють формальність і точність документів. Використання волітивних дієслів, модальних дієслів як засобів хеджування, та стандартизованих юридичних формулювань забезпечує відповідність текстів вимогам, які висуваються до документів. Результати дослідження свідчать, що прагнення поєднати точність та достатню кількість медичної інформації з юридичними аспектами захисту пацієнтів та лікарів зумовлює створення конденсованих і складних текстів, які можуть ускладнювати процес прийняття обґрунтованих рішень.

Когнітивна обробка комплексної візуальної метафори: підхід теорії концептуальної інтеграції

Ірина Крикніцька — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Аналіз візуальних метафор з погляду когнітивної методології становить важливий і дискусійний напрямок у сучасній когнітивній лінгвістиці. У статті досліджуються зв’язок між способом зображення доменів візуальної метафори і її когнітивною обробкою у концептуальній мережі інтеграції. Мета статті полягає у розробці алгоритму аналізу комплексної візуальної метафори у ракурсі Теорії Концептуальної Інтеграції з огляду на зв’язок між візуальними та концептуально інтегрованими структурами. У цьому контексті увагу приділено виявленню типу візуальної метафори як метафори-ідентифікації зважаючи на спосіб і ступень візуалізації її доменів, а також типу концептуальної мережі як одно діапазонної, що визначає спосіб когнітивної обробки метафори. Аналізуються процеси концептуальної інтеграції в кожній з двох метафор, що складають комплексну метафору-диптих, а саме метафор ЕГО (его-світогляд) – це ТРИКУТНИК і ЕКО (еко-світогляд) – це КОЛО. Визначаються елементи і відношення у фреймах, що структурують вхідні простори ТРИКУТНИК і КОЛО і постачаються у бленд для заповнення структур фреймів ЕГО і ЕКО. Розглядається, у який спосіб елементи для мапувань маркуються особливостями візуалізації геометричних фігур і їх вмісту, а також ґрунтуються на асоційованих з геометричними фігурами символічних значеннях.Проаналізовано елементи родового простору, що включають орієнтаційні образ-схеми і конвенційну концептуальну метафору Підконтрольність / Підвладність – Низ. У комплексній метафорі визначені вітальні відношення Ідентичності (одна Планета Земля) і Дисаналогії (візуалізація Землі різними формами, конфігураціями і вмістом), що поєднують вхідні ментальні простори. Обґрунтовано концептуальні процеси, що відбуваються у інтегративному бленді комплексної метафори на етапах його композиції, завершення і розвитку. Перспективою подальших досліджень вбачаємо розробку інтегративної методики аналізу візуальної метафори, що поєднує здобутки теорії релевантності, теорії концептуальної інтеграції і теорії концептуальної метафори.

Категорія ввічливості та засоби її актуалізації в англомовному юридичному дискурсі

Олександра Левоненко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується категорія ввічливості як комунікативно-прагматичний феномен, з особливим акцентом на її реалізацію в англомовних юридичних текстах. Ввічливість розглядається як складна багатогранна категорія, що охоплює вербальні та невербальні засоби вираження, а також соціокультурні та лінгвістичні аспекти комунікації.У роботі визначаються основні етапи та напрями дослідження категорії ввічливості в лінгвістиці. Класичний етап характеризується аналізом ввічливості як прагматичної категорії мовлення та комунікації, де увага зосереджена на мовних стратегіях, спрямованих на підтримку гармонійних відносин між комунікантами. Дискурсивний етап враховує ментальні, соціо- та лінгвокультурні аспекти ввічливості, підкреслюючи її залежність від контексту та культурних норм. Інтеракційний етап базується на ідеї спільного конструювання та розуміння ввічливості учасниками комунікації, акцентуючи увагу на динаміці взаємодії та спільному створенні значень.Особлива увага приділяється явищу ґеджування (hedging), яке є невід’ємною характеристикою англомовної юридичної комунікації. Ґеджування розглядається як засіб пом’якшення категоричності висловлювань, що дозволяє уникнути прямолінійності та забезпечити більш обережне формулювання думок. У юридичних текстах це проявляється через використання модальних дієслів, умовних конструкцій, вставних слів та фраз, які знижують ступінь категоричності тверджень і забезпечують гнучкість інтерпретації.Аналізуються також вербальні та невербальні засоби актуалізації ввічливості в англомовних юридичних текстах. До вербальних засобів належать формули ввічливості, евфемізми, непрямі мовленнєві акти, використання пасивних конструкцій та номіналізацій. Невербальні засоби включають такі аспекти, як форматування тексту, використання певних шрифтів, розташування інформації на сторінці, що сприяє створенню відповідного тону та настрою спілкування. Різноманітні підходи до трактування категорії ввічливості зумовлені її комплексністю та багатоаспектністю, а також різними теоретичними та методологічними засадами її вивчення. У статті підкреслюється важливість урахування культурних та соціальних норм при аналізі ввічливості, оскільки те, що вважається ввічливим в одній культурі, може сприйматися інакше в іншій.Таким чином, дослідження категорії ввічливості та засобів її актуалізації в англомовних юридичних текстах дозволяє глибше зрозуміти механізми комунікації в юридичному дискурсі, а також виявити специфіку використання мовних засобів для досягнення комунікативних цілей.

Вплив цифрової комунікації на трансформацію мовних норм англійської мови : аналіз сучасних тенденцій

Ірина Лелет — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Представлене дослідження є спробою проаналізувати та описати вплив сучасних цифрових технологій на традиційні мовні норми англійської мови, простеживши лексичні, синтаксичні та графічні трансформації. Цифрова комунікація (далі – ЦК) представлена соціальними мережами, месенджерами та онлайн-платформами, сприяє модифікації традиційних мовних норм. Вплив ЦК на англійську мову є вагомим: її лексичний склад збагачується новими словами, запозиченнями, абревіатурами, акронімами, які швидко адаптуються до норм англійської мови. Використання термінів з інших мов, таких як «emoji» та «anime» (японська), «meme» (грецька), «avatar» та «rendezvous» (французька), свідчить про глобалізацію цифрового простору. Поява різних графічних елементів, таких як емодзі або CamalCase, в ЦК спричинена технічними обмеженнями й необхідністю швидкої передачі інформації. Вони відбивають культурні особливості спільнот, що використовують ці засоби спілкування. Важливим аспектом є синтаксичні зміни: спрощення речень, скорочення синтаксичних конструкцій та використання неформального стилю. Методологія дослідження включає аналіз цифрового дискурсу, зокрема коментарів та загальнодоступних публікацій. Основні тенденції ЦК включають економію мовленнєвих зусиль, гібридність, інтерактивність і динамізм. Ці зміни значно впливають на комунікативну культуру та адаптацію англійської мови до нових умов спілкування. Трансформації у нормах англійської мови, спричинені сучасними тенденціями, відображають загальний процес мовної еволюції під впливом технологій. Дослідження демонструє, що цифрова комунікація є рушійною силою трансформацій сучасної англійської мови, що виражається в адаптації лексичних норм, появі нових засобів вираження та зміні структурної організації тексту. Перспектива проведеного дослідження вбачається у вивченні змін мовних стратегій в цифровому спілкуванні під впливом процесів розвитку сучасних норм англійської мови.

Репрезентація концепту SUN/LE SOLEIL в англійській та французькій лінгвокультурах

Наталя Любимова, Людмила Роєнко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню поняттєвих та образних особливостей концепту SUN/SOLEIL в англійській та французькій лінгво-культурах, як фрагменту мовної картини світу, його способам репрезентації на основі словникових дефініцій, а також аналізу схожостей й відмінностей когнітивних ознак вказаного концепту у двох лінгвокультурах.У статті здійснено різні види аналізу вищезазначеного концепту, а саме: етимологічний, семантичний, культурологічний, дискурсивний та фразеологічний; схарактеризовано субстантивно-атрибутивні словосполучення зі стрижневим компонентом SUN/SOLEIL: bright sun, golden sun, morning sun, evening sun, hot sun, rising sun, burning sun, blinding sun, distant sun, tropical sun (англ.м); le soleil brillant, le soleil doré, le soleil du matin, le soleil du soir, le soleil ardent, le soleil levant, le soleil couchant, le grand soleil, le soleil éclatant, le soleil tropical, що сприймається у проєкції певних англо-французьких реалій, які концентрують навколо себе важливу, культурно значущу інформацію. Зауважено, що лексема SUN/SOLEIL широко вживається у складі фразеологічних зворотів: ‘a place in the sun’, ‘make hay while the sun shines’, ‘everything under the sun’, ‘the sun never sets on’(англ.м.); ‘sous le soleil exactement’, ‘faire le soleil dans la maison’, ‘un enfant du soleil’, ‘après la pluie’, ‘le beau temps’ (франц.м). Досліджено, що фразеологізми використовують образ сонця для вираження різних аспектів життя, від удачі і благополуччя до часу та обставин, що змінюються.З’ясовано, що розглянуті фразеологічні одиниці відіграють значущу роль в мовному просторі та найбільш яскраво надають характеристику особам, предметам та явищам дійсності. Концепт яскраво представлений у багатьох творах різних жанрів та стилів англійської та французької літератури. Проведений аналіз показав, що досліджувана лексична одиниця в двох лінгвокультурах розглядється як філософський концепт світосприйняття, що є невід’ємною частиною людської природи, складає провідну парадигму ціннісного культурного аспекту, який не знає кордонів часу і простору і становить формулу нашого мислення і світосприйняття.

Важливість іноземної мови при підготовці фахівця в галузі права

Тетяна Мись — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються деякі аспекти та засоби навчання англійської мови, які забезпечують якісну професійну орієнтацію під час підготовки фахівців-юристів. Досліджується питання кар’єрного росту спеціалістів-юристів, які вільно володіють іноземною мовою, лінгвістичні особливості юридичного матеріалу, аналізуються елементи процесу професійної спрямованості, завдання студента юридичного вузу, розвиток професійних навичок та вмінь. Метою даної статті є розгляд значення іноземної мови в галузі юриспруденції, а саме: аспектів і засобів навчання, вплив англійської мови на кар’єрний ріст фахівця даної спеціальності, а також практичне використання англійської мови в сучасному світі. Під час вивчення даного питання, я використовувала такі методи як: порівняльний метод, описовий метод, метод аналізу та синтезу, детально звертала увагу на дослідження різних науковців в цій сфері. Варто зазначити, що курс юридичної англійської мови необхідно базувати на юридичних термінах і характеристиках країни, мова якої вивчається. Вивчення специфіки граматичних особливостей правових текстів,правильний переклад юридичної термінології ,пошук необхідних еквівалентів в українській мові,розуміння відмінностей,нюансів вживання,тощо.,дає можливість використовувати іноземну мову у професійній діяльності. Для досягнення рівня комунікативної професійної компетентності ,необхідна взаємодія кафедри англійської мови з іншими юридичними кафедрами, що дозволить актуалізувати навчальний матеріал, відповідно до загальної навчальної програми. Можна зробити висновок, що в сучасній соціокультурній ситуації, в умовах міжнародної інтеграції, успішна діяльність юриста часто потребує вільного володіння іноземною мовою, як мовою спеціальності та наявності точних навичок перекладу. Тому питання взаємодії мови і права заслуговує особливої уваги для представників цієї професії.

Послання Президента США «Про стан країни» як ритуалізований тип політичного дискурсу

Ірина Морозова, Олена Коряк — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена діахронічному аналізу послання Президента США «Про стан країни» як жанрової форми ритуалізованого політичного дискурсу, прагматичні та лінгвостилістичні характеристики якого зазнають трансформацій під впливом суспільно-політичного контексту.На основі типології мовленнєвих актів Г. Г. Почепцова автори встановлюють, що у президентських зверненнях домінують констативи, директиви та промісиви. Проведений аналіз свідчить про еволюцію комунікативних стратегій у період від XVIII до XXI ст. У зверненні першого Президента Дж. Вашингтона 1790 р., що є інваріантним зразком аналізованого жанру, переважають ретроспективні оцінки, директиви із закликами до дії та обіцянки. Водночас у промовах сучасних президентів, зокрема Дж.Буша-молодшого, Б. Обами та Дж. Байдена, акцент зміщується на перспективні плани й емоційні запевнення. Змінюється також синтаксична та лексична структура текстів: зростає частка розмовних елементів й образної лексики, а складні конструкції поступаються місцем простішим, що підвищує доступність звернення «Про стан країни» для широкої аудиторії. Уживані мовленнєві акти також демонструють еволюційні зміни: директиви стають більш експліцитними, а використання квеситивів, що стимулюють адресата до рефлексії та взаємодії, значно збільшується.Проведений лінгвостилістичний аналіз засвідчує тенденцію до відходу від офіційно-ділового стилю на користь розмовно-побутового, що сприяє зближенню ритуалізованого політичного дискурсу з повсякденними комунікативними практиками. Вказана зміна сприяє посиленню емоційного зв’язку між Президентом та громадянами США, роблячи звернення більш персоналізованими. Збереження інваріантної структури жанру при його динамічних модифікаціях свідчить про його адаптацію до суспільних очікувань, що забезпечує ефективність цього типу ритуалізованого дискурсу у політичній комунікації.

Лексика сучасних соціальних мереж (на матеріалі англійської мови)

Людмила Окулова — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Сучасні соціальні мережі є важливим чинником трансформації комунікативних процесів, що сприяє формуванню унікальної мережевої мови. Поєднання елементів усної та письмової комунікації забезпечує швидку передачу інформації, що не може не впливати на мовні норми. Стаття присвячена дослідженню ролі соціальних мереж у зміні мовних процесів, зокрема їхнього впливу на лексику та особливості функціонування мережевої мови. У статті проаналізовано поняття «соціальна мережа», визначено основні категорії лексичних новоутворень, які активно використовуються в онлайн-комунікації: абревіатури, акроніми та неологізми. Наведено приклади їх поширення у популярних соціальних мережах (Twitter, Instagram, Facebook). Наприклад, Twitter збагатив англійську мову такими лексемами як attwicted, twitamin, egotwistical, retweet. Серед найпоширеніших скорочень, вживаних у цій соціальній мережі, є Ab/abt, BFN, HAND, тощо. Завдяки Instagram поширеними стали акроніми «OOTD» (Outfit of the Day), «WCW» (Woman Crush Wednesday) та ін. Назва соціальної мережі Facebook вже сама по собі є поширеною абревіацією FB. Також завдяки їй в англійській мові закріпилися скорочення IMO (in my opinion), TBT (throwback Thursday), ін. Проаналізовано їхній вплив на традиційні мовні норми, зокрема вивчено зміни у лексичному складі англійської мови й описано тенденцію до спрощення орфографічних правил. Методологія дослідження включає описовий метод, порівняльний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, контекстуальний аналіз та статистичний метод. Проведено аналіз 300 лексичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки. Виявлено, що основна частина мережевих новоутворень має англомовне походження, що зумовлено глобалізацією та домінуванням англійської мови у сфері цифрової комунікації. Результати дослідження демонструють, що мережеве мовлення є динамічним явищем, що безперервно розширює словниковий запас мови. Зокрема, популярні соціальні мережі генерують унікальні неологізми та скорочення, які поступово інтегруються в мовлення користувачів, закріплюючись у їхній комунікативній практиці.

Відтворення стилістики психологічного трилеру в українському перекладі роману Коллін Гувер «Веріті»

Halyna Onyshchak, Kateryna Nykytchenko — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується відтворення стилістичних засобів у психологічних трилерах, зокрема в українському перекладі роману Коллін Гувер «Веріті». Психологічні трилери значною мірою базуються на саспенсі, емоційному напруженні та внутрішньому конфлікті персонажів для утримання уваги читача. У досліджуваному романі ці ефекти досягаються за допомогою різноманітних стилістичних засобів, таких як метафори, порівняння, персоніфікації, а також синтаксичних конструкцій, зокрема повторів, риторичних запитань, паралельних конструкцій, номінативних речень і апозіопези. Основним завданням перекладача є не лише передати зміст, але й зберегти психологічну глибину, імпліцитну інформацію та емоційну насиченість першоджерела. Використовуючи методи суцільної вибірки, контекстуального та порівняльного аналізу, дослідження розглядає функціонування ключових стилістичних засобів у текстах оригіналу й перекладу. Хоча багато стилістичних прийомів, як-от анафора чи паралельні конструкції, були вдало адаптовані в перекладі, деякі зазнали змін у тональності та образності. Емоційно насичені метафори й персоніфікації були дещо пом’якшені під час перекладу. Результати дослідження засвідчують, що граматичні та лексичні трансформації при перекладі впливають на механізми створення напруги в тексті перекладу, формуючи емоційне сприйняття та когнітивну залученість читача. Крім того, аналіз виявив, що стилістичні зміни часто зумовлені прагненням перекладача узгодити розповідь із культурними та мовними нормами цільової аудиторії. Отже, хоча перекладач досяг високого рівня еквівалентності, мовні та культурні відмінності неминуче вплинули на збереження стилістичних нюансів у перекладі. Дослідження підкреслює баланс між точністю оригінального тексту та адаптацією до культури цільової мови у художньому перекладі.

Когнітивний напрям у сучасній науці про мову

Ганна Приходько — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Когнітивна лінгвістика на сучасному етапі – галузь нової наукової парадигми, що отримала назву функціонально-діяльнісного мовознавства. Основним положенням лінгвістичного функціоналізму є твердження щодо похідності мовної форми від функцій мови. Когнітивний напрям функціоналізму особливо виділяє роль когнітивних функцій і передбачає, що інші функції виводяться з них або зводяться до них. Основним принципом когнітивної лінгвістики є теза про те, що зміст свідомості людини можна дослідити через звернення до вивчення мови. Когнітивний підхід до аналізу мови полягає у виявленні та поясненні процесів категоризації та концептуалізації, які, відбиваючись у мові, реконструюються у вигляді понятійної системи. У цій розвідці ми виходимо з положень семантико-когнітивного підходу, спрямованого на дослідження співвідношення семантики мови з концептосферою народу, зв’язок семантичних процесів із когнітивними.Утвердження в лінгвістиці поняття «концепт» позначило новий ступінь у осягненні способів, закономірностей та особливостей взаємодії мови та свідомості, розширило рамки змістовного аналізу мовних явищ і надало значно більшу глибину та ефективність семантичних досліджень. Когнітивний підхід дозволяє розкрити та простежити механізм відображення та розподілу в семантичній структурі мови знань про світ та про саму мову. Предметом дослідження когнітивної лінгвістики є значення мовних одиниць різних мовних рівнів, які об’єктивують той чи інший концепт, а кінцевою метою – реконструкція (моделювання) концепту як мисленнєвої одиниці за даними мови. На сучасному етапі когнітивна лінгвістика досліджує проблеми репрезентації ментальних механізмів освоєння мови та принципів їх структурування; диференціації когнітивного, мовного, комунікативного та інших видів свідомості; виявлення форми залежності національного мислення від національної культури та менталітету. На даний момент можна говорити про наступні напрямки в когнітивній лінгвістиці: культурологічне – дослідження концептів як елементів культури з опертям на дані різних наук; лінгвокультурологічне – дослідження названих мовними одиницями концептів як елементів національної лінгвокультури у зв’язку з національними цінностями та національними особливостями цієї культури: напрям від мови до культури; логічне – аналіз концептів логічними методами поза прямою залежністю від їхньої мовної форми; філософсько-семіотичне – досліджуються когнітивні засади знаковості; семантико-когнітивне – дослідження лексичної та граматичної семантики мови як засобу доступу до змісту концептів, як способу їх моделювання від семантики мови до концептосфери.

Особливості творення стилістичного прийому гри слів

Надія Савчин — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті здійснено системний аналіз творення такого стилістичного засобу як «гра слів», описано класифікації за різними критеріями, проаналізовано основні підходи до тлумачення цього поняття в англійській мові. Встановлено, що, насправді, існує багато підходів до тлумачення стосовно пояснення суті цього поняття. Провівши детальний аналіз, можна стверджувати, що грою слів (мовною грою, каламбуром) називають слово (словосполучення, фразеологічний зворот), стилістичний зворот чи мініатюру, створену певним автором, що виражена в комічному використанні слів, що збігаються за звучанням, проте мають різне значення; подібних за звучанням слів; різних значень одного і того ж слова. Необхідно також підкреслити те, що незважаючи на численні дослідження гри слів, учені так і не дійшли згоди стосовно загальноприйнятого тлумачення цього поняття. Описано принципи класифікації каламбурів і визначено, що учені здійснюють типологізацію цього феномену відповідно до різних лінгвістичних характеристик та мовних особливостей, а саме: відповідно до особливості гри слів (співзвучності двох слів, перетворенні слів); до внутрішньої структури каламбурів (ті, які ґрунтуються на фонетичній, лексичній та фразеологічній основі); з точки зору лексичних особливостей функціонування каламбурів (багатозначності чи омонімії, на основі інших лексичних категорій – антонімії, етимології, обігравання частин слів – коренів чи афіксів); відповідно до будови гри слів (поєднання в контексті одиниць з однаковим чи різним звучанням, але з різним значенням, переоформлення слова за зразком іншого); способів їх творення (розпад ідіоми або сталого виразу, гра цифр, фонетичне членування, підміна слів у ідіомі співзвучними словами (але не повністю) із збереженням формальної структури даної ідіоми; підміна слів у ідіомі неспівзвучними, а можливо навіть неіснуючими в мові словами. Детальні дослідження типів, способів творення та загальних характеристик каламбурів є досить важливим у вивченні художньої літератури, адже вони сприяють покращенню розуміння та надають тексту особливого стилістичного відтінку.

Атрибутивний тип метонімічних переносів на позначення людини в англійській мові

Лілія Соболь — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню метонімічних переносів на позначення людини в англійській мові. Зазначено, що існує чотири основні типи метонімічних переносів найменування: атрибутивний, каузальний, локальний і темпоральний. Наголошено, що атрибутивний тип метонімічних переносів є одним із найчастотніших. Він зумовлений асоціацією понять ознаки (атрибуту) і об’єкту, що володіє цією ознакою. Підкреслено, що цей тип метонімічних переносів може реалізуватися за різноманітними моделями. До основних моделей віднесено наступні: ознака → людина, ознака → місце, ознака → предмет, ознака → подія, ознака → дія та інші.Основну увагу зосереджено на метонімічних переносах найменування, утворених за моделлю ознака → людина. На основі детального аналізу статей тлумачних словників зроблено висновок, що метоніми, утворені за цією моделлю, поділяються на ряд тематичних груп. До найбільш чисельних віднесено такі тематичні групи: звання (ступінь, титул, чин) → людина, що має це звання; відмінна риса людини → людина, що характеризується за цією рисою; предмет одягу → людина, що носить цей одяг; колір → людина, що асоціюється з цим кольором, знак зодіаку → людина, що народилася у відповідний період та інші. Зазначені групи вирізняються найбільшою кількістю закріплених значень і прикладів уживання. З’ясовано, що поєднуючисть в одному контексті з іншими стилістичними прийомами, метонімічні переноси надають висловлюванням помітного стилістичного забарвлення.Вказано на можливість існування подібних семантичних типів, моделей і тематичних груп у ряді інших мов. Таку кореляцію пояснено спільністю біологічної й психофізіологічної основи мови людини, що не залежить від її національної приналежності. Акцентовано, що проблема дослідження семантичних та концептуальних особливостей метонімії є перспективною і може бути продовжена при аналізі текстів різних функціональних стилів.

Синергетичний характер смислотворення в художньому дискурсі Германа Гессе (на прикладі роману «Гра в бісер»)

Світлана Соколовська — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано актуальність лінгвокогнітивного підходу до вивчення художнього дискурсу. Описано процедуру дослідження з використанням методики аналізу когнітивно-концептуальних параметрів дискурсу, характеристик, що виявляють особливості представлення події в когнітивній моделі автора і вплив його дискурсу на соціокультурні уявлення адресата. Проаналізовано особливості художнього дискурсу Г. Гессе як завершеної моделі, а його інтерпретаційного потенціалу як відкритого процесу моделювання. Специфіку ідіостилю досліджено на матеріалі роману Г. Гессе «Гра в бісер». Виявлено, що дискурсивний смисл функціонує як елемент багаторівневого когнітивного утворення, який формується в унікальному поєднанні когнітивної моделі світу з індивідуальним авторським переосмисленням номінованої реалії. Множинність підходів та інтерпретацій уможливлює розгляд художнього дискурсу в різних ракурсах, серед яких ціннісно-смисловий підхід до дослідження лінґвокоґнітивного підґрунтя мовленнєвої діяльності. У зазначеному ракурсі встановлено лінґвокоґнітивні механізми, що розкривають особливості дискурсивної інтерпретації мовною особистістю навколишньої реальності. У середовищі художнього дискурсу, реалізуючись у дискурсивних одиницях художнього тексту, концепт «Glasperlenspiel» отримує семіотичне вираження в дискурсивних знаках, які є ключовими в ідіостилі Г. Гессе. Дослідження показало, що процес смислотворення в художньому дискурсі постає явищем синергетичним, зображально-виражальні засоби стимулюють формування певних образів у свідомості читача, залучають його до художнього світу автора. Саме в дискурсивному середовищі додаткові смислові прирощення лексичної семантики роблять максимально відкритим смисловий простір.Процесу смислотворення властива суб’єктивність індивідуального розуміння, оскільки в умовах художньої комунікації значення слова не є константним, і, функціонуючи в дискурсивному середовищі, значення лексичної одиниці «домислюється» комунікантами.

Соціальні мережі та мовні інновації: дослідження сленгу, абревіатур та емотиконів

Olesia Stoika, Vadym Pitоvka — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджується вплив соціальних мереж на інноваційність і варіативність англійської мови, зосереджуючись на неформальних цифрових елементах, таких як сленг, абревіатури, емотикони та нестандартні орфографічні форми. Основною метою дослідження є розробка теоретичної моделі для розуміння мовної варіативності в онлайн-комунікації, а також визначення культурних і технологічних чинників, які впливають на ці зміни. До дослідницьких завдань належать: окреслення особливостей цифрової мовної варіації, класифікація новітніх мовних форм і аналіз впливу соціальних факторів, таких як вік, стать і соціальний статус.Спираючись на праці Кристала, МакКаллох, Данет і Геррінг та Лідді, автори підкреслюють, як інтернет – особливо такі платформи, як TikTok, Twitter і Facebook – стимулює стрімкий розвиток мовних інновацій, ініційованих самими користувачами. Методологія дослідження поєднує якісні й кількісні підходи, зокрема контент- і лексичний аналіз онлайн-мови, соціолінгвістичне профілювання на основі мікродосліджень, а також статистичне вивчення дискурсивних моделей.Результати показують, що молодші користувачі частіше використовують неформальні мовні засоби – абревіатури, емодзі, стилізоване написання – тоді як старші користувачі переважно дотримуються стандартних мовних форм. У статті також звертається увага на культурне значення платформного сленгу та на те, як мовна поведінка формується під впливом особистісної ідентичності, контексту та цифрових інструментів.У статті стверджується, що соціальні мережі відіграють вирішальну роль у формуванні сучасної англійської мови, пришвидшуючи поширення мовних змін через неформальне, експресивне та креативне мовлення. Отримані висновки сприяють розвитку цифрової соціолінгвістики та окреслюють напрями подальших міждисциплінарних досліджень на перетині мови, культури й технологій.

Особливості висвітлення екологічної проблематики у грецьких інтернет-ЗМІ (лінгвістичний аспект)

Анна Столярова — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто специфіку розкриття проблематики довкілля у грецьких інтернет-ЗМІ, вивчено тематичні та жанрово-стилістичні особливості відповідних публікацій, пояснено встановлені закономірності. Дослідження показало, що екологічна журналістика в Греції перебуває на стадії формування. Більшість публікацій, присвячених глобальним питанням, є передруком закордонних матеріалів, і лише публікації, присвячені місцевим проблемам, є здебільшого автентичними. Водночас відсоток таких автентичних матеріалів є відносно невеликим. Лише незначна частка проаналізованих інтернет-ЗМІ мають окрему рубрику, присвячену проблемам довкілля. Переважна більшість ресурсів спорадично публікує матеріали екологічної тематики в інших рубриках. Це свідчить про те, що редактори не мають змоги регулярно наповнювати таку рубрику відповідними матеріалами через брак фахівців. Про незрілість екологічної журналістики в Греції свідчить і жанрова бідність публікацій. Практично всі матеріали належать до інформаційних жанрів. Це розширені новинні замітки, інформаційні кореспонденції та звіти природоохоронних організа- цій. Вони не вимагають від журналіста ані глибокого аналізу причинно-на- слідкових зв’язків, ані перебування на місці подій. Стильові риси аналізо- ваних публікацій зумовлено їх жанровими особливостями. Основу текстів складає загальновживана лексика, проте трапляються і загальнозрозумілі наукові терміни. Іншою властивістю є активне використання газетної фразеології. Офіційний тон та відстороненість у подачі інформації до- сягаються за рахунок активного вживання форм пасивного стану дієслів.Синтаксична будова текстів є характерною для книжно-офіційного сти- лю: переважають складнопідрядні речення з однорідними членами. Зробле- но висновок про те, що домінуючі в грецькій екологічній журналістиці ін- формаційні жанри не є вдалим вибором для пропагування екологічного руху в Греції. Сухий та відсторонений тон публікацій є недоречним у неспеціа- лізованих виданнях, оскільки не сприяє формуванню в читачів інтересу до тематики довкілля.

Ввічливість як комунікативна цінність: корпусне дослідження

Myroslava Fabian — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Мова є найважливішим засобом накопичення та збереження людських знань про світ. У процесі взаємодії з об’єктивним світом людина фіксує результати його розуміння за допомогою слів. Оскільки мова передає особливий, властивий лише їй спосіб концептуалізації світу, її одиниці відображають певну систему поглядів, яку поділяють її носії. Більше того, мова відображає світ і культуру народу, який нею розмовляє, закріплюючи це в мовних одиницях і водночас впливає на формування її носіїв. Опановуючи мову, людина починає сприймати світ крізь призму, закладену в її рідній мові, і переймає концептуалізацію світу, притаманну її культурі. Мова фіксує, зберігає і передає з покоління в покоління систему цінностей, на яких ґрунтується певна культура, виступаючи однією з її найсуттєвіших характеристик. У цій статті розглядається лексема «politeness» як комунікативна цінність у сучасній англійській мові із застосуванням комбінованого підходу, який об’єднує кількісні та якісні методи дослідження. Кількісні методи включають частотний аналіз та моделювання n-грами для виявлення найпоширеніших словосполучень з лексемою «politeness» у корпусі enTenTen21. Хмари слів візуально представляють частоту та взаємозв’язки цих словосполучень, підкреслюючи їхню значущість у різних контекстах.Якісний аналіз досліджує соціальні, культурні та лінгвістичні аспекти ввічливості, аналізуючи її функції в таких сферах, як гендер, влада, соціальна справедливість, цифрова комунікація та виховання дітей.Результати дослідження свідчать, що ввічливість функціонує і як лінгвістична характеристика, і як соціальний конструкт, закладений у культурних нормах і цінностях. Дослідження розкриває її роль у регуляції поведінки, збереженні соціальної гармонії та відображенні культурної складової комунікації. Контексти корпусу також включають спілкування на робочому місці, де ввічливість сприяє професіоналізму, і цифрову взаємодію, де традиційний етикет часто втрачає свою актуальність. Крім того, аналіз вказує на вплив гендерних аспектів і владних структур на вербалізацію ввічливості.Всебічний аналіз словосполучень з лексемою «politeness» виявив, як певні словосполучення відображають повсякденне використання мови та культурні орієнтири. Хмара слів дозволяє динамічно візуалізувати семантичні зв’язки між ввічливістю та її контекстуальними лексемами. В центрі politeness оточена словами, що належать до того ж семантичного поля або характеризуються подібним контекстуальним ужитком. Представлене корпусне дослідження виокремлює зв’язки ввічливості з іншими комунікативними цінностями, такими як делікатність, розсудливість, скромність тощо.

Словопорядок як ознака ідіостилю Т. Лівія

Емілія Швед, Оксана Дацьо, Олександра Яцків — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Сучасне мовознавство характеризується посиленим інтересом до вивчення проблем риторики, що найтісніше переплетена з поетикою, логікою, стилістикою. Цінним матеріалом у цьому плані є твір відомого римського історіографа Тіта Лівія «Ab urbe condita» чи скорочено в українському варіанті «Історія». Промови історичних персоналій, які автор вводить у цей твір, є класичними зразками ораторського мистецтва. На даний час існує чимало наукових досліджень, присвячених вивченню лінгвостилістичних особливостей промов інших декад твору, промови ж першої декади залишились поза увагою дослідників. У цьому контексті особливої уваги набуває всебічний аналіз синтаксичних засобів експресії промов. Стаття присвячена аналізу ролі словопорядку та словорозташування у промовах історичних осіб з точки зору емоційно-експресивного забарвлення як одного із факторів аргументації. Дослідження засвідчує, що більшості конструкцій промов притаманне стилістично активне розташування компонентів: постпозиція підмета стосовно присудка, що сприяє актуалізації реми, вживається відносно рідше, – присудок зазвичай знаходиться у кінці речення. Характерною ознакою Лівієвих означень є вживання їх у препозиції щодо іменника, часто така препозиція зумовлена особливою питальною інтонацією, бажанням автора якомога сильніше актуалізувати означення.В процесі дослідження виділились препозитивно-постпозитивні побудови, що містять два означення, а також дистантне розміщення контактних в нормі елементів, що сприяє більшій експресії та аргументативності. Для автора «Історії» характерно винесення додатків у абсолютну препозицію, дуже часто це – цілий ряд однорідних додатків, що сприяє їх логічній акцентації. У статті детально вивчено у цьому контексті функції обставин. Дослідження квантитативних співвідношень препозицій та постпозицій членів речення дають можливість краще зрозуміти рисунок стилю автора «Історії» та пізнати специфіку його ідіостилю.

Особливості вивчення професійної англійської мови в дистанційному форматі

Ольга Алісеєнко, Ганна Мудренко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу особливостей вивчення професійної англійської мови в умовах дистанційного навчання. Мета статті полягає в розкритті ефективності дистанційного навчання англійської мови з професійним спрямуванням, ураховуючи досвід передових українських дослідників у цій галузі. Основний акцент зроблено на підходи до адаптації навчального процесу до потреб сучасного студента та використання новітніх технологічних засобів. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, включаючи аналіз та систематизацію літературних джерел, порівняльний аналіз. Результати дослідження показують, що пандемія COVID-19 змусила світ, включаючи освітні установи, переключитися на дистанційне спілкування. В Україні додатковий тиск виник через військові дії з Росією, що привело до масової міграції громадян, для яких знання англійської стало необхідністю. Інтерес українців до англійської мови підтверджений рейтингом EF EPI, відображаючи бажання країни інтегруватися в світовий простір. Дистанційна освіта в Україні базується на онлайн-технологіях, підтримуваних платформами, такими як «Всеукраїнська школа онлайн», що отримує державну підтримку. Викладання англійської має дві моделі: британську (асинхронну) та американську (синхронну), які враховують потреби учнів. Цифрова глобалізація визначає способи спілкування і бізнесу. Дистанційне навчання допомагає адаптуватися до цих вимог, надаючи гнучкість та інновації. Проте традиційні заняття, що сприяють глибокому засвоєнню і командній роботі, залишаються незамінними. Для молоді смартфони стали вікном у світ навчання. Вчителі використовують різноманітні онлайн-інструменти, такі як «Google Classroom», «Skype», «ZOOM», для здійснення уроків та взаємодії зі студентами, кожен з яких має свої особливості. Технології Google Meet і Trello полегшують дистанційне навчання, а платформи, такі як Google Classroom та Skype, допомагають у взаємодії та оцінюванні робіт студентів. Практичне значення. Дослідження може бути корисним для педагогічних працівників, що займаються викладанням іноземних мов у вищих навчальних закладах, а також для здобувачів освіти, які шукають оптимальні методи вивчення мов в умовах дистанційного навчання.

Сценарний метод у навчанні англійської мови майбутніх музикантів

Людмила Бабаєвська — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У сучасному світі глобалізація та інтернаціоналізація професійної діяльності висувають високі вимоги до рівня володіння іноземними мовами, зокрема англійською, особливо для музикантів, які активно беруть участь у міжнародних конкурсах, фестивалях, майстер-класах і конференціях. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю покращення підготовки студентів до практичного використання англійської мови в професійному контексті шляхом інтеграції реалістичних ситуацій, розвитку критичного мислення, прийняття рішень та ефективної комунікації. Мета дослідження – дослідити можливості застосування сценарного методу в навчанні англійської мови майбутніх музикантів для розвитку їхніх мовних, професійних та комунікативних навичок через інтерактивні та ситуаційні вправи. У статті проаналізовано літературні джерела, що висвітлюють роль сценарного методу в навчанні іноземних мов, а також розглянуто різні типи сценаріїв, що можуть бути корисними для музикантів. Виділено такі типи сценаріїв: сценарії на основі навичок, проблемно-орієнтовані сценарії, сценарії на основі проблемних ситуацій, спекулятивні сценарії, сценарії з розгалуженням, гейміфіковані сценарії, дослідницькі сценарії та сюжетні сценарії. Розроблено проблемно-орієнтований сценарій, що базується на реалістичній ситуації, в якій диригентка камерного оркестру має вирішити проблему заміни першого скрипаля перед важливим концертом.Цей сценарій дозволяє студентам відпрацьовувати навички прийняття рішень, командної роботи та адаптації до змін у професійному середовищі.Отже, сценарний метод є ефективним інструментом для розвитку мовних і професійних компетенцій студентів, а вибір відповідних сценаріїв залежно від потреб та інтересів студентів сприяє розвитку критичного мислення, творчого підходу до вирішення проблем і комунікативних навичок.

Кооперативне читання у контексті організацій групової роботи на уроці іноземної мови

Ганна Братиця, Тетяна Калинюк — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається важливість процесу читання на заняттях з іноземної мови та підкреслюється, що читання слід розглядати не лише як індивідуальну, але й як спільну діяльність. Читання часто розглядається як індивідуальна діяльність, хоча доцільним, на нашу думку, є застосування різних соціальних форм діяльності на уроці. Щоб сприяти не лише розумінню змісту прочитаного, варто використовувати вправи, які також уможливлюють використання інформації для формування комунікативних компетентностей. Такий взаємозв’язок досягається шляхом підтримки різних соціальних форм (індивідуальна, партнерська, групова робота, фронтальне викладання), що урізноманітнює діяльність на уроці іноземної мови, підвищує мотивацію до навчання. У статті заперечується думка про те, що рецептивні навички є пасивними, оскільки процес обробки інформації вимагає розумових зусиль, і тому читання – це не тільки «поглинання», але й інтерпретація інформації.Особлива увага приділяється «взаємному» читанню – методу, коли учні по черзі беруть на себе роль вчителя і спільно досліджують текст. Підкреслюється тісний зв’язок між рецептивними та продуктивними навичками, оскільки читання не можна розглядати ізольовано, воно пов’язане з говорінням, письмом та аудіюванням. З огляду на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначено рівні формування навичок розуміння прочитаного. Також стверджується, що робота в групах не лише покращує розуміння тексту, але й соціальні та комунікативні навички. У статті показано, що різноманітна організація уроку з використанням стратегічних методів читання, таких як взаємне читання, може зробити вивчення іноземної мови більш ефективним і мотивуючим.

Прояви академічної недоброчесності під час он-лайн навчання

Ольга Верховцова, Олена Куценко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Наше суспільство постійно переживає зміни, які неминуче відбиваються на людській діяльності, зокрема в освіті. Останні роки ознаменувалися значними трансформаціями в освітньому процесі, особливо через пандемію COVID-19 та війну в Україні. Ці події спричинили масове впровадження дистанційного навчання, яке, хоча й забезпечує доступність освіти, водночас створює нові виклики, зокрема щодо академічної доброчесності. Заради справедливості потрібно сказати, що дистанційне навчання використовувалось і раніше для підтримки безперервної освіти, але її сьогоднішні масштаби є безпрецедентними. Через повномасштабну війну Росії в Україні тисячі українських студентів були змушені переїхати в інші міста чи країни, а багато університетів у гарячих точках не можуть продовжувати навіть дистанційне навчання. Онлайн освіта традиційнорозглядалася як альтернативний шлях, який особливо добре підходить для тих, хто шукає можливості отримати вищу освіту. Порівняння онлайн навчання та традиційних методів має вирішальне значення для розуміння освітнього ландшафту, що постійно змінюється. У статті розглядаються переваги й недоліки онлайн-навчання, а також основні проблеми, з якими стикаються викладачі та студенти. Особливу увагу приділено причинам і масштабам проявів академічної недоброчесності, таким як плагіат, списування, використання сторонньої допомоги під час тестування та інші форми шахрайства. Мета дослідження – визначити, якими етичними принципами та правилами керуються учасники освітнього процесу, а також дослідити взаємозв’язок між мотивацією студентів і їхньою схильністю до нечесної поведінки. У висновках запропоновано шляхи мінімізації академічного шахрайства та підкреслено важливість формування морально-етичної культури студентів, а саме чесності, поваги, справедливості та відповідальністі.

Проблеми діалогічного аргументованого навчання на уроках зарубіжної літератури

Ігор Гаврило, Тетяна Славич, Михайло Рошко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Останні дослідження з педагогіки вказують на важливість активної участі студентів у навчальному процесі для ефективного засвоєння знань. Найкращі результати досягаються тоді, коли навчання проводиться у формі діалогу. Такий підхід сприяє ґрунтовному розумінню матеріалу, розвитку критичного мислення та мотивації. Однак у сучасній університетській практиці діалог часто обмежується питаннями фактологічного характеру, які не стимулюють дискусії чи глибокого осмислення.Традиційний сценарій уроку базується на коротких відповідях студентів на запитання викладача, що обмежує дослідницьку атмосферу в аудиторії.Згідно зі схемою «ініціація, відповідь, відгук» (IRF), ініціативи викладача переважно складаються з закритих запитань, що стимулюють короткі відповіді. Альтернативою є розширений діалог (IRFRF), який заохочує студентів до висловлення власних думок, обґрунтувань і критичного аналізу.Основні принципи цього підходу включають колективність, взаємність, підтримку, кумулятивність та цілеспрямованість. У такому навчанні викладач виконує роль модератора, підтримує обговорення і допомагає студентам поглиблювати свої знання. Дослідження показують, що студенти часто не готові до аргументації через недостатній рівень знань, відсутність навичок або страх висловлювати свої думки. Вони переважно захищають власні позиції і зрідка інтегрують аргументи інших учасників. Участь у дискусії, що базується на розширеному діалозі, сприяє розвитку критичного мислення та концептуального розуміння. Відтак, задля ефективного діалогічного навчання важливо створити такі умови, які сприятимуть зацікавленості студентів: викладачі мають ставити відкриті запитання, що стимулюють висловлення різних точок зору, а також надавати можливості для дискусій у групах. Водночас необхідно враховувати соціальні аспекти, зокрема небажання студентів виступати проти одногрупників або захищати неприйнятну для них позицію. Активна участь студентів у діалозі не лише розвиває їхні навички аргументування, а й сприяє кращому розумінню навчального матеріалу та підвищенню мотивації до навчання.

Роль картографування для формування пам’яті у дітей із розладами аутистичного спектру: через призму білінгвального середовища

Olena Gayevska — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

В епоху цифровізації в суспільстві створюються особливі умови для розвитку освітнього середовища на всіх рівнях. Цифрові технології відіграють важливу роль у сучасному освітньому процесі, особливо коли мова йде про навчання дітей з розладом спектру аутизму. Особлива увага у статті приділяється аналізу того, як використання ментальних карт, які створюються за допомогою цифрових інструментів, сприяє покращенню когнітивних процесів, зокрема запам’ятовуванню та відтворенню мовного матеріалу, а також адаптації дітей з РАС до білінгвального середовища.У дослідженні розглядаються можливості інтеграції цифрових технологій у процес картографування та їх вплив на підвищення ефективності навчання дітей з особливими освітніми потребами. Опитування учасників онлайн-семінару «Міжнародний досвід прикладного аналізу поведінки» з акредитаційними організаціями (США) у 2024 році та аналіз наукової літератури надав можливість зробити висновки, що інтелектуальні карти можуть грати важливу роль для формування пам’яті у дітей з розладами аутистичного спектру в двомовному середовищі за умови додаткового консультування батьків, вчителів та інших дорослих, які беруть участь у навчанні дітей, за умови використання цифрових інструментів щодо створення карт разом з низкою методів заснованих на структурований навчальних схемах, серед них аудіальний супровід картографування, стратегії повторного проговорювання слів, мнемо-матриця та ін. – з подальшим їх застосуванням для різних цілей в контексті навчання дітей в білінгвальному середовищі. Загалом результати дослідження підтверджують, що ментальні карти є перспективною стратегією розвитку пам’яті та мовних навичок у дітей з РАС, вони сприяють їхній адаптації в умовах білінгвального середовища. Ці висновки відкривають перспективи для подальших досліджень, спрямованих на оптимізацію методів навчання – зокрема шляхом інтеграції цифрових технологій для забезпечення більш персоналізованого підходу до розвитку когнітивних та комунікативних здібностей дітей.

Сучасні інструменти викладання англійської мови: баланс між зацікавленістю та ефективністю у навчальному процесі

Nataliia Hodovanets, Viktoriya Lehan — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянуто вплив сучасних засобів навчання англійської мови на залученість студентів, розуміння матеріалу та доступність освіти. Розглядається перехід від традиційних методів до цифрових платформ, гейміфікованого навчання та інтерактивних додатків, таких як Kahoot, Quizlet та Google Docs. Kahoot дозволяє викладачеві створювати тести, опитування та вікторини. Квізи cтуденти можуть проходити індивідуально, а можна створити змагання, де за швидкість та правильність відповідей учасники отримують бали. Quizlet – це інтерактивний сервіс, де лексичний матеріал представлений шляхом створення наборів flash-карток зі словами і визначеннями. А також на сайті студенти можуть прослухати вимову слова. Ці інструменти сприяють створенню динамічного освітнього середовища, мотивуючи студентів і підвищують ефективність засвоєння знань. Аналізуються їхні переваги, зокрема мультимодальна подача контенту, персоналізовані навчальні траєкторії та зворотний зв’язок у режимі реального часу, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Дослідження також охоплює адаптивні технології, які надають індивідуальну підтримку студентам у вивченні складних понять. Однак у статті також критично оцінюються виклики цифрової освіти, такі як когнітивне перевантаження, залежність від технологій та проблеми доступності. Висвітлюються питання нерівності в доступі до Інтернету та недостатньої цифрової грамотності серед деяких студентів. Автори наголошують на необхідності збалансованого поєднання традиційного та технологічного навчання для досягнення найкращих результатів.Дослідження підкреслює, що сучасні технології можуть значно покращити освітній процес, проте їхня ефективність залежить від продуманого впровадження та готовності викладачів до їх використання. У статті окреслено найкращі практики інтеграції освітніх технологій, спрямовані на створення інклюзивного, ефективного та мотивуючого навчального середовища.

Роль рефлексивного мислення у вивченні англійської як другої іноземної мови

Daria Korovii — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено аналізу рефлективного мислення та чому варто застосовувати цей інструмент при вивченні англійської, як другої іноземної мови. Рефлексивне мислення відіграє ключову роль при вивченні англійської, як другої іноземної мови (ESL), сприяючи як ефективності викладання, так і результатам навчання студентів. Воно заохочує вчителів критично аналізувати свої методи викладання, взаємодію в класі та прогрес учнів, щоб ухвалювати обґрунтовані рішення для покращення. Для учнів які вивчають англійську, як другу іноземну мову (ESL) рефлексивне мислення сприяє розвитку метакогнітивної обізнаності, допомагаючи їм оцінювати процеси вивчення мови, визначати труднощі та розробляти ефективні стратегії для підвищення своєї компетентності.Одним із ключових аспектів рефлексивного мислення у вивченні англійської, як другої іноземної мови (ESL) є самооцінка. Вчителі, які займаються рефлексивною практикою, постійно оцінюють свої плани уроків, методи викладання та рівень залученості студентів. Вони можуть використовувати журнали, спостереження колег або відеозаписи своїх занять для аналізу власної викладацької практики. Цей процес дозволяє їм виявляти сфери для розвитку та адаптувати свої підходи відповідно до різноманітних потреб студентів. Аналогічно, студенти отримують користь від самоаналізу, визначаючи свої сильні та слабкі сторони у вивченні мови.Ведення навчальних журналів або участь у керованих обговореннях щодо їхнього прогресу допомагає їм краще усвідомлювати власний стиль навчання та розвивати навички саморегульованого навчання.Ще одним важливим елементом є зворотний зв’язок і діалог. Заохочення студентів до рефлексивних обговорень про їхній досвід навчання підвищує їхню здатність формулювати думки англійською мовою, одночасно розвиваючи критичне мислення. Вчителі можуть інтегрувати рефлексію через структуровані завдання, такі як вправи «подумай-поділись-обговори», взаємні рецензії та класові дискусії. Ці заходи надають студентам можливість аналізувати свій навчальний прогрес, ставити цілі та знаходити нові способи вдосконалення мовних навичок.Крім того, рефлексивне мислення у вивченні англійської, як другої іноземної мови (ESL) підтримує мислення орієнтоване на зростання, сприяючи стійкості та мотивації серед учнів. Коли студенти аналізують свій досвід, вони усвідомлюють цінність наполегливості та зусиль у вивченні мови. Вчителі можуть сприяти формуванню такого мислення, демонструючи рефлексивну поведінку, ділячись власним навчальним досвідом і заохочуючи студентів сприймати помилки як можливості для розвитку, а не як невдачі. Інтеграція рефлексивного мислення у вивченні англійської, як другої іноземної мови (ESL) приносить користь як вчителям, так і студентам, створюючи більш динамічне та орієнтоване на учнів навчальне середовище. Розвиток самоусвідомлення, критичного аналізу та прагнення до безперервного вдосконалення підвищує загальну ефективність мовної освіти та готує студентів до навчання протягом усього життя.

Вивчення іноземних мов через мобільні застосунки: організаційний, оцінний та психологічний аспекти

Галина Лук’янець — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджуються організаційний, оцінний та психологічний аспекти вивчення іноземних мов через мобільні застосунки здобувачами вищої освіти у процесі самостійного опанування мовою та як додаткового засобу під час традиційних занять. Встановлено, що цифрові інструменти характеризуються зручністю, гнучкістю, інтерактивністю порівняно з традиційними методами, тому набувають все більшої популярності. Проведене опитування серед студентів Національного університету харчових технологій дозволило виявити домінуючі моделі використання мобільних застосунків та соціальних мереж у процесі навчання; встановило ключові фактори вибору мобільних платформ – гейміфікація, уявна легкість та результативність навчання, миттєвий зворотній зв’язок, адаптивність навчання та перехід в суб’єктну позицію; а також виявило психологічні переваги цифрових платформ – стимулювання емоційного залучення до вивчення мов, формування стійкості до невдач та побудова шляху уникнення тривожності. Статистика також виявляє пряму кореляцію між кількість часу, який студенти витрачають на вивчення мови через застосунки, та регулярністю їх використання. Проведене опитування виявило, що здобувачі в цілому мають позитивне ставлення до вивчення іноземних мов через використання новітніх засобів, тобто апперцепція до навчання в гаджетах наближається до нуля. Лише одна третя респондентів ідентифікували чітку відмінність у якості опанування інформацією та навиками при залученні традиційних та мобільних способів вивчення мов, більшість опитуваних не ставить під сумнів результативність навчання через новітні засоби, прирівнюючи їх за цим критерієм до занять у групах чи наодинці з викладачем. Опитування також виявляє пряму кореляцію між кількість часу, який студенти витрачають на вивчення мови через застосунки, та регулярністю їх використання. Чим частіше студенти звертаються до мобільних додатків, тим триваліший процес навчання.

Штучний інтелект як інстумент вивчення іноземних мов

Олеся Міненко, Ольга Крічкер, Наталія Єремеєва — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Автори статті намагалися визначити роль штучного інтелекту для вивчення іноземної мови (англійської) в навчальному середовищі. Слід зазначити, що вивчення мови знаходить свою реалізацію в трьох основних аспектах: практичному, культурному та соціальному. Будь-яке вивчення мови передбачає не лише формування вмінь та навичок спілкування іноземною мовою, а й розвиває когнітивні здібності здобувачів, пов’язані з їхньою мисленнєвою та творчою діяльністю: здатністю критично осмислювати явища об’єктивної дійсності, сприймати, накопичувати, зберігати, аналізувати та синтезувати інформацію, що сприяє розвитку пам’яті та концентрації уваги, допомагає вилучати та використовувати найсуттєвішу інформацію. Автори статті сконцентрували свою увагу на процесах застосування штучного інтелекту як потужного онлайн інструменту на заняттях з іноземної мови. Саме він допомагає вдосконалити методи навчання різних аспектів мови: читання та перекладу, граматики та письма, говоріння та аудіювання, виправляючи помилки та пропонуючи персоналізовані рекомендації для поліпшення якості викладання та навчання. Автори статті дослідили різноманітні підходи і точки зору щодо формування, розвитку і застосування штучного інтелекту та його використання для покращення мовних та мовленнєвих навичок здобувачів. Під час роботи над дослідженням були використані такі методи: узагальнення та систематизація наукових джерел з елементами теоретичного аналізу та синтезу, а також структурно-системний аналіз. На думку авторів статті, значною перевагою штучного інтелекту є складання «Персонального плану навчання». Програма на основі штучного інтелекту враховує ваші особисті вподобання і дає змогу займатися ще ефективніше, до того ж у комфортному для вас темпі. Персональний план навчання допомагає поетапному вивченню мови в напрямку від більш простого до складнішого, при цьому на засвоєння нового навчального матеріалу потрібно менше зусиль, а ефективність навчання постійно зростає. Таким чином, навчання в епоху цифрових технологій стало значно легшим та доступнішим, ніж будь-коли раніше. Штучний інтелект дедалі активніше застосовують у різних освітніх концепціях. Створені на його основі навчальні програми та сервіси справді суттєво допомагають здобувачам, пропонуючи персоналізований контент, який відповідає їхньому рівню знань, забезпечує можливість зворотного звʼязку і надає матеріали, які дають змогу успішно вирішити поставлені навчальні завдання. Використання штучного інтелекту покращує освітній процес і сприяє розкриттю мовного та мовленнєвого потенціалів здобувачів.

Навчання технічного письма в процесі вищої професійної освіти

Iryna Mishchynska — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Метою статті є обґрунтування необхідності навчання студентів технічних дисциплін навичок технічного письма та висвітлення основних компонентів курсу технічного письма як необхідної складової професійної підготовки студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Проаналізовано існуючі в науковій літературі підходи до навчання технічного письма та його ролі в процесі підготовки здобувачів вищої освіти технічних вищих навчальних закладів. Розглянуто характерні особливості технічного письма. Описані методи навчання, які застосовуються в курсі технічного письма з метою формування комунікативних навичок в сфері майбутньої професійної діяльності студентів. Розкрито механізм формування навичок технічного письма. Особлива увага приділяється застосуванню необхідного вокабуляру при написанні письмових робіт у процесі технічного письма та на врахуванні специфічних особливостей таких робіт, зокрема – механіки письма, що передбачає поєднання комплексу видів діяльності, таких як написання окремих параграфів письмової роботи, поєднання їх в одне ціле відповідно до визначеного жанру. Зазначається, що структурні елементи есе, такі як вступ, опис місця подій, опис технологічного процесу, наслідки або результат цього процесу, висновки повинні за необхідності поєднуватися з графічними елементами.Розглянуті переваги набуття студентами навичок технічного письма, оскільки з академічної точки зору процес письма закріплює використання граматичних структур і надає їм можливість вивчити необхідну лексику. Наведено основні типи есе, які застосовуються в процесі технічного письма. Наголошується на необхідності застосування студентами навичок, отриманих ними в курсі засвоєння академічного письма. Як результат, зазначається важливість навичок технічного письма для розвитку комунікативних навичок в професійному спілкуванні іноземною мовою.

Використання відеоматеріалів TED-Ed для розвитку навичок слухання у студентів медичних спеціальностей

Світлана Онисенко, Людмила Домилівська — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У навчанні рецептивних навичок, зокрема слухання, відеотексти відіграють важливу роль. У статті розглядається ефективність використання відеоматеріалів TED-Ed у процесі навчання англійської мови студентів медичних спеціальностей, зокрема на прикладі відео «A day in the life of an ancient Egyptian doctor». Мета дослідження – проаналізувати ефективність використання коротких відео на платформі TED-Ed для вдосконалення навичок аудіювання у студентів медичних спеціальностей, а також розробити методичні рекомендації для викладачів. Дослідження ґрунтується на аналізі публікацій та наукових досліджень, а також враховує практичний аспект через розробку плану уроку з використанням відео TED-Ed, що передбачає завдання до, під час і після перегляду відео, які сприяють актуалізації вивченої лексики та розвитку навичок аудіювання.У статті застосовано сучасні методи викладання іноземних мов та принципи активного слухання. Пропонується новий підхід до використання навчальних відеоматеріалів у контексті медичної освіти, який демонструє ефективність інтеграції відео у процес навчання аудіювання. Крім того, розкрито специфіку роботи з відео залежно від рівня підготовки студентів. Наукова новизна роботи полягає в ідентифікації специфічних підходів до використання мультимедійного контенту в медичній освіті, які сприяють формуванню ключових комунікативних навичок. Використання відеоматеріалів TED-Ed сприяє покращенню навичок аудіювання та підвищує рівень зацікавленості студентів. Висновки дослідження свідчать, що інтеграція відеоматеріалів TED-Ed у заняттях з іноземної мови для майбутніх фахівців у сфері медицини не лише підвищує зацікавленість студентів, а й розвиває їхнє критичне мислення та навички вирішення проблем, що є важливим аспектом формування фахових компетенцій.

Англійська мова як засіб навчання

Lesya Rohach, Oksana Shovak, Natalia Petiy, Natalia Shtefaniuk — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Англійська мова як засіб навчання – це інноваційний підхід до викладання, який інтегрує вивчення мови з вивченням предмета. У цій статті проаналізовано теоретичні засади, практичне застосування та результати використання англійської мови як засобу навчання, а також зосереджено увагу на її релевантності для глобалізованої освіти та впровадження в українську освітню систему.Автори статті стверджують, що викладання англійською мовою покращує лінгвістичні здібності студентів, оскільки занурює їх в автентичне спілкування і водночас розвиває критичне мислення та уміння знаходити шляхи розв’язання проблем. Застосовуючи англійську мову як основну мову навчання, студенти безпосередньо отримують доступ до різноманітних академічних і професійних ресурсів, які сприяють їхній підготовці до міжнародної співпраці та конкуренції. Однак її використання на заняттях як іноземної не позбавлене деяких викликів. Студенти з низьким рівнем володіння англійською мовою можуть відчувати труднощі з розумінням, що може призвести до втрати мотивації, тоді як викладачі часто стикаються з подвійним викликом: опанування змісту предмета та вільне володіння мовою. Домінування англійської мови в академічному середовищі іноді може призвести до витіснення рідної мови, що спричиняє занепокоєння щодо збереження культурної ідентичності.Автори статті доходять висновку, що впровадження англійської мови як мови навчання в Україні, де англійська розглядається як іноземна, вимагає подолання прогалин у компетентності вчителів та учнів, а також соціокультурного тяжіння до української мови в освітній сфері, особливо в початковій та середній школі. Ретельно розроблена тактика, що включає інклюзивні педагогічні підходи, програми підготовки вчителів та системи мовної підтримки, має розглядатися як необхідна умова для максимального використання потенціалу англійської мови. Використання англійської як мови навчання в Україні спрямовано на підтримку освітніх реформ та інтеграцію країни в міжнародний освітній простір, а також відкриває доступ до можливостей за кордоном, що відповідає світовим тенденціям. Україна може забезпечити довгостроковий розвиток англійської як мови навчання, гармонійно поєднуючи цей процес зі збереженням культурного надбання.

Викладання англійської мови за професійним спрямуванням у медичних закладах вищої освіти: особливості авторської методики і результативність її застосування

Лілія Філюк — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядаються особливості авторської методики викладання англійської мови у медичних закладах вищої освіти, яка ґрунтується на модульному підході та інтеграції теоретичних і практичних аспектів навчання. Запропонована методика передбачає структурування навчального процесу за схемою, що поєднує кілька теоретичних занять із практичними сесіями, дозволяючи студентам поступово засвоювати професійну лексику та ефективніше застосовувати її у спеціалізованому середовищі. Такий підхід сприяє розвитку навичок усного та письмового мовлення, розширенню словникового запасу, покращенню аудіювання та підвищенню загальної комунікативної компетентності. Важливим компонентом методики є використання комунікативних, інтерактивних та кейс-орієнтованих вправ, що забезпечують більш глибоке опрацювання навчального матеріалу. Значна увага приділяється роботі з клінічними кейсами, які моделюють реальні ситуації професійного спілкування. Це сприяє розвитку критичного мислення та здатності до аргументованого висловлення думки в контексті клінічних ситуацій. Крім того, застосування рольових ігор та групових дискусій дозволяє студентам удосконалювати вміння взаємодіяти з пацієнтами та колегами англійською мовою. Ефективність методики оцінюється шляхом аналізу змін у рівні навчальних досягнень студентів, їхньої здатності застосовувати мову у професійній діяльності, а також рівня мотивації до її вивчення. Дослідження засвідчує, що застосування такого підходу позитивно впливає на рівень володіння англійською мовою, зокрема на розуміння медичних текстів, здатність до письмового викладу думок і правильне використання термінології. Значний прогрес спостерігається також у здатності студентів здійснювати переклад та застосовувати отримані знання у клінічних сценаріях. Хоча певні аспекти, такі як активне використання спеціалізованої лексики в реальних медичних ситуаціях, ще потребують вдосконалення, загальна ефективність навчання значно підвищується.

Формування міжкультурної комунікації на заняттях з іноземної мови

Оксана Цимбалиста, Тетяна Данкевич, Оксана Кривенко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Міжкультурна комунікація є надзвичайно важливою складовою сучасного глобалізованого світу. Вона сприяє розумінню та прийняттю культурних відмінностей, знижуючи ризик виникнення непорозумінь та конфліктів, що можуть виникати через різницю у цінностях, традиціях, стилях спілкування. Одним із викликів, з яким стикаються комуніканти з різних культур, є помилкове розуміння одне одного через призму стереотипів, закладених у культурних цінностях, традиціях або історичних особливостях певного народу. Стереотипи можуть створювати бар’єри для ефективного спілкування, призводячи до конфліктів або непорозумінь.Метою статті є дослідити вплив культурних стереотипів на процес між- культурної комунікації на заняттях з іноземної мови та запропонувати способи подолання бар’єрів, які виникають унаслідок цих стереотипів.Предмет дослідження – вплив культурних стереотипів на процес міжкультурної комунікації. Об’єкт дослідження – міжкультурна комунікація в контексті міжкультурної взаємодії, тобто спілкування між носіями різних мов та культур. Міжкультурна комунікація – це процес обміну інформацією, ідеями та емоціями між людьми, які належать до різних культур або етнічних груп. Культурні стереотипи мають значний вплив на процес міжмовної комунікації, оскільки вони формують очікування та сприйняття інших культур, часто спрощуючи або викривлюючи їхню сутність. Вони виникають через прагнення людей узагальнити поведінку представників певних націй або етнічних груп і зберігаються в суспільстві через передачу від покоління до покоління. Було виділено кілька ефективних способів для подолання стереотипів: розвиток міжкультурної компетентності, уникнення стереотипів у мові, зворотній зв’язок, вивчення іноземних мов, використання мови жестів, впровадження антистереотипного навчання. Роль викладача у розвитку міжкультурної комунікації є надзвичайно важливою, оскільки він сприяє формуванню поваги до інших культур, усвідомленню культурних відмінностей і толерантності. Міжкультурна комунікація забезпечує основу для побудови взаємовигідних відносин, допомагає уникати непорозумінь та сприяє збереженню та передачі культурної спадщини.Перспектива подальших досліджень полягає у вивчення впливу цифрових медіа на міжкультурну комунікацію, оскільки соціальні мережі та інтернет активно формують сучасні культурні стереотипи та комунікаційні практики.

«Нехай кожен принесе для Шульца те, на що здатен і чого прагне»: рецензія на монографію Маторіної Наталі Михайлівни «Проза Бруно Шульца. Антропологія. Поетика. Наратологія»

Світлана Федоренко, Кіра Ткаченко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

«Нехай кожен принесе для Шульца те, на що здатен і чого прагне»: рецензія на монографію Маторіної Наталі Михайлівни «Проза Бруно Шульца.
Антропологія. Поетика. Наратологія»

Концепт «цивілізація» в гуманітарних науках та літературознавстві крізь призму творчості Мартіна Еміса

Андрій Верцімага — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Концепт «цивілізація» є одним з ключових понять гуманітарного знання, починаючи з XVIII століття і до сьогодні.Полісемантичність і масштаб цього поняття, і відповідно різні інтелектуальні традиції його інтерпретації створили підстави для розвитку «цивілізаційних студій» як міждисциплінарного дослідницького простору, що вивчає еволюцію та динаміку цивілізацій. Стаття досліджує історичну трансформацію поняття «цивілізація» від античності до сучасності, аналізуючи концепції провідних учених. Простежено еволюцію розуміння цивілізації від лінійної моделі прогресу до складної багатовимірної системи взаємодій у працях філософів, істориків та культурологів. Особливої уваги надано аналізу різних методологічних підходів до дослідження цивілізаційних процесів, зокрема, структуралістському, постмодерністському та свісистемному аналізу. Розглянуто внесок українських науковців у розвиток цивілізаційної теорії, що дозволяє виявити специфіку національного розуміння цього феномену в контексті глобальних трансформацій. Проаналізовано методологічні підходи до дослідження цивілізаційних процесів із застосуванням інструментарію різних гуманітарних дисциплін. Поєднання цивілізаційних студій з літературознавчими підходами є продуктивним для дослідження цивілізаційних і культурних процесів, відтворених у художній літературі. У статті розглянуто специфіку репрезентації цивілізаційних процесів у літературі XX–XXI століть, з особливою увагою до творчості Мартіна Еміса – одного з провідних сучасних британських письменників. Різноманітні аспекти сучасної цивілізації, її суперечності та культурні наслідки, зокрема, сучасне місто як центр цивілізації та зіткнення Західної і Східної мегацивілізацій, досліджені в його творах. Окрему увагу приділено аналізу постмодерністських наративних стратегій Еміса як засобу художнього осмислення цивілізаційних процесів. Дослідження розкриває, як через літературну творчість артикулюються такі актуальні проблеми, як екологічна криза, соціальна нерівність, релігійний фундаменталізм, культурна фрагментація та трансформація людської суб’єктивності в умовах глобалізованого інформаційного суспільства.

Корпусний підхід до виявлення фокалізаторів у романі Айріс Мердок «Пора Янголів»

Наталя Іваницька, Лілія Терещенко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті розглядається роль дієслів сприйняття (verba sentiendi) як ключових маркерів фокалізації у художньому тексті. Не зважаючи на те, що дослідники вказують на різні маркери фокалізації, вони досить одностайні у визначення дієслів verba sentiendi як важливих засобів конструювання фокалізації в художньому творі. За допомогою корпусного менеджера LancsBox було проведено аналіз частоти слововживань дієслів в романі Айріс Мердок «Пора янголів», виділено 13 найпоширеніших дієслів сприйняття, розподілено їх на 4 мікрокатегорії. Отриманий дані були застосовані для порівняння частотності слововживань зазначеної категорії дієслів у творах ще двох британських авторок та із загальним корпусом художньої літератури у BNC2014. У романі Айріс Мердок найпоширенішими дієсловами сприйняття були лексеми, що належать до категорії «розумова діяльність», а саме think, know, suppose, understand, believe, mean, а також група дієслів перцепції (see, hear). Другою за чисельністю стала категорія дієслів на позначення психо-емоційного стану (feel, want, seem). Відносно поширеними виявились дієслова to love та to like, що належать до категорії «ставлення». Саме ці дієслова є досить поширеними як у художній літературі в цілому, так і в творах інших авторів, яким також властива варіабельна фокалізація. Однак у кожному випадку відмічаємо особливості переважання певних дієслів, що може бути співвіднесене із сюжетом твору. Глибший інтерпретаційний та семантичний аналіз розділів роману Айріс Мердок показав, що не всі дієслова сприйняття представляють саме ментальний простір фокалізатора, але їх переважна більшість (>50%) прямо стосується перспективи конкретного персонажа-фокалізатора. Ці дієслова не лише допомагають визначити, хто є фокалізатором, а й створюють ефект занурення читача в суб’єктивне сприйняття подій персонажем, активізуючи його роль у конструюванні смислу подій.

Метафізика гри в романі Джоан Гарріс «Джентельмени та гравці»

Тетяна Лях — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено шляхи актуалізації гри в романі Джоан Гарріс «Джентельмени та гравці» на рівні поетики, з’ясовано філософську концепцію гри у творі, зокрема в метафізичному та антропологічному аспектах. У філософській думці ХХ століття гру переважно розглядають як феномен, який не піддається раціональному поясненню, як елемент творчості, авторську стратегію. Осмислення цього феномену у контексті буття людини, корелювання гри з уявою, фантазією, свободою оприявнюють метафізичний дискурс гри в романі Джоан Гарріс «Джентельмени та гравці». Героїня роману здійснює ряд убивств, організовуючи при цьому свій світ як захопливу гру, в якій ці вчинки набувають для неї особливого сенсу.Розкриваючи соціальні причини злочину, авторка зосереджується не лише на психологічному аспекті, а й на філософському дискурсі роману, який оприявнюється через феномен гри. Завдяки першоособовій нарації письменниця показує внутрішні переживання Джулії Снайд, її взаємини з іншими персонажами, простежує мотиви, які спонукали дівчину до скоєння злочинів. Сприйняття героїнею гри як буття, її постійна зміна ролей і масок, самоідентифікація через процес гри дають підстави розглядати роман у філософсько-метафізичному дискурсі. Гра передбачає прояв ірраціональних, несвідомих процесів у психіці людини, показує дисбаланс між реальністю і вигадкою в житті героїні. Через гру Джулія Снайд заперечує суспільну регламентацію, прагне свободи, що є виявом трансгресії. Джоан Гарріс відображає свідомість сучасної людини у зв’язку зі світом, простежує процес самоідентифікації героїні, котра самостійно намагається зрозуміти мотиви своїх вчинків. Дослідження дає можливість глибше зрозуміти та інтерпретувати творчість і філософування Джоан Гарріс, окреслює подальше вивчення сучасного роману в міждисциплінарному дискурсі.

Пошуки американського «великого роману» в надрах творчості американських письменників з азійським бекграундом

Олена Мащенко — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Інтерес до сіно-американської літератури був спричинений постструктуралістськими теоріями, які проголошували відсутність системи, що обертається навколо єдиного центру, епістемологічну невпевненість, скептицизм щодо великих дискурсів, множинність світу і плюралістичність думок стосовно будь-яких феноменів, сплеском постколоніальної теорії, яка висвітлила унікальність і «не-другорядність» літератур, створених поза межами західного канону, і мультикультуральною естетикою, яка передбачала не асиміляцію етнічних літератур з літературою мейнстріму, а їх унікальність і самобутність. Сучасна американська письменниця китайського походження Гіш Джен, отримала літературне визнання серед критиків азійсько-американського літературознавства та зайняла почесне місце серед корифеїв азійсько-американської літератури, таких як Л. Чу, М. Х. Кінгстон, Е. Тан, Ф. Чін, Дж. Окада, Е. М. Ітон, Д. Чанг та ін. Її єдина збірка оповідань «Хто тут ірландка?» (“Who’s Irish?”, 1999) принесла Гіш Джен найбільше визнання серед американських авторів як майстра малої форми. Так, оповідання «Народжені в один день» (“Birthmates”) з цієї збірки було обрано Дж. Апдайком для публікації у книзі «Кращі американські оповідання століття» (“The Best American Short Stories of the Century”, 2000). Художні та наукові праці письменниці стали своєрідним віддзеркаленням проблем обговорюваних літературою доби мультикультуралізму і невід’ємно пов’язаних з розробкою питань національних стереотипів, ідентичності, расової дискримінації, конфліктом поколінь, гендерною диференціацією. Український літературознавчий дискурс поки обходить стороною вивчення творчості американських письменниць китайського походження.Між тим, на думку американських теоретиків, не обтяжених стереотипними уявленнями про фігуру сучасного американського автора, Гіш Джен є однією з творців нової американської літератури.

Художня деміфологізація соціалістичного раю у поезії Василя Стуса «Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою на кашкетi»

Михайло Сеньків, Тетяна Музика — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу поезії «Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою на кашкетi» із самвидавної збірки «Веселий цвинтар» Василя Стуса крізь призму міфокритики та інтертекстуального підходу.У праці здійснено дослідження художніх особливостей деконструювання міфологеми «соціалістичного раю», визначено домінанти творчого світобачення Стуса-поета, проаналізовано художні прийоми розвінчування соціалістичного раю як репресивної утопії, репрезентовано способи зіставлення імпульсів художнього простору твору та думок автора із його літературно-публіцистичним спадком. Здійснено порівняння тексту поезії та біблійних історій, визначено домінанти авторського переосмислення релігійних наративів, простежено специфіку їхньої художньої трансформації. Акцентовано на промовистих образах-деталях, окреслено проблему втечі з раю. Аналіз твору в ширшому контексті української та світової літератури (твори Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Василя Барки, Івана Багряного, Джорджа Орвелла та ін.) дає змогу простежити загальні тенденції літературної деміфологізації соціалістичного раю.Установлено, що автор втілює власну ідею радянської дійсності як «світу навпаки». Поетика твору ґрунтується на гротеску, іронії та семантичному контрасті, що сприяє руйнуванню офіційних наративів. Наприклад, семантика сонця – традиційного символу життя і відродження – набуває іронічного, а подекуди й трагічного відтінку. Чоловік з кокардою є втіленням репресивної машини режиму, яка, використовуючи міфологеми світла й істини, маніпулює масовою свідомістю. Василь Стус вибираючи алюзію на створення світу у біблійній Книзі Буття вдало демонструє антиміф – реальність без ідеологічного гриму: радянський рай – це пекло.

Теоретичні аспекти дослідження англійської комедії ХVIII ст.

Ірина Сирко, Галина Ступницька — Mon, 05 May 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню теоретичних аспектів дослідження англійської комедії ХVIII ст. Запропоновано визначення комедії, як драматичного жанру літератури, що характеризується специфічною структурою, формою і змістом, а також індивідуальними особливостями творчості, притаманними драматургам певної епохи. Акцентовано, що на становлення жанру англійської комедії ХVIII ст. впливають тенденції, які визначають специфіку вказаного літературного процесу. Охарактеризовано домінантні риси жанру: іронічне сприйняття навколишнього світу, висміювання традиційних шаблонів, тверезий критицизм, раціональне переосмислення наявних ідеалів та ін. Наголошено на прийомах побудови комедійного тексту: використання дотепних діалогів, побутових колізій, комедійних прийомів (як, напр., прийом гри у грі). Підкреслено посилення алегоричності у мовленні персонажів. Окрему увагу відведено інтризі, як визначальній композиційній ознаці комедійного твору. Окреслено гумор та сатиру, як особливі способи художнього відображення дійсності. Зосереджено увагу на основних темах (духовна спустошеність особистості, самотність, етичні проблеми, нівелювання моральних цінностей, влада грошей, боротьба за місце в суспільстві тощо). Акцентовано, що англійській комедії ХVІІІ ст. властива соціальна типажність (драматурги запозичували героїв з реального життя). Відзначено вплив на розвиток жанру суспільної актуальності. Наголошено на намаганні комедіографів фактографічно зображати реальні ситуації. Зроблено висновок, що в комедії аналізованої епохи органічно поєднуються побутові спостереження і глибокі психологічні характеристики героїв, що запроваджує нові моделі цього жанру у ХVІІІ столітті.