Сучасні дослідження з іноземної філології

Прикметники як відображення сприйняття російсько-української війни

Olena Yemelianova — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено аналізу особливостей сприйняття російсько-української війни студентами через інформацію, представлену в мас-медійному дискурсі. Метою дослідження є прикметники як один із найважливіших засобів вираження оцінної семантики, що характеризує уявлення студентів про російсько-українську війну. Дослідження сприйняття студентами російсько-української війни через різні ЗМІ показує зміну їх поглядів з часом. Спочатку, у лютому 2022 року, переважали описові прикметники (38,94%), насичені моральні прикметники (30,5%) і ціннісно-пов’язані прикметники (27,4%), що свідчить про те, що війна сприймалася як несподівана, жорстока, несправедлива та насильницька. У червні 2024 року спостерігалося збільшення використання описових прикметників (46,9%), невелике зростання ціннісно-пов’язаних (28,1%), і помітне зниження насичених моральних прикметників (17,7%). Цей зсув вказує на сприйняття конфлікту як тривалого, виснажливого та тупикового. У дослідженні також виявлено використання синонімічних прикметників, розкриваючи специфіку розуміння війни та її представлення в ЗМІ. Дослідження також визначає використання синонімічних прикметників, класифікованих як тонкі, насичені, ціннісно-пов’язані та описові, пропонуючи аналіз змін сприйняття війни та її медійного представлення. Загалом отримані дані свідчать про динамічний характер суспільного сприйняття російсько-української війни, який змінюється від початкового шоку та суворого морального осуду до перерозподілу уваги на описових та ціннісно-пов’язаних аспектах під час продовження конфлікту. Перспектива дослідження передбачає ретельний проаналіз як наративів ЗМІ, так і публічного дискурсу, з метою об’єктивного збереження та вшанування національної пам’яті.

Відтворення лінгвокультурного та прагматичного потенціалу авторських неологізмів у дитячій літературі (на прикладі романів «Різдвяна Свинка» Дж. Ровлінг та «Різдвозавр» Т. Флетчера)

Diana Haydanka, Olesia Hoban — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Дитяча література часто описує вигадані фантастичні світи, створені авторами, щоб зацікавити маленьких читачів. Такі явища, персонажі та події, які є поза нашим розумінням та існують у царині магії що робить чари майже невід’ємним елементом дитячої літератури. Позначаються авторськими неологізмами, що можуть становити труднощі під час перекладу. Крім того, такі номінації часто наділені неабияким прагматичним потенціалом, оскільки підкреслюють чи пояснюють створені автором надприродні елементи, відтак потребують дуже виваженого й ретельного іідходу під час відтворення з метою збереження авторського задуму. Крім того, автори дитячої літератури часто застосовують колоритні авторські неологізми, які є іменами-характеронімами персонажів та творять ці чарівні світи. Таким чином, декодування лінгвокультурної інформації та прагматичних функцій таких одиниць є ключовим завданням даного дослідження. Для стилю Дж. К. Ровлінг характерні складні персонажі, застосування низки літературних прийомів і авторських неологізмів, які сприяють створенню яскравого магічного світу. Попри те, що її твори переважно націлені на молодшу аудиторію, твори Ровлінг порушують гострі соціальні проблеми, а авторські неологізми концентрують у собі авторський задум. Подібно, «Різдвозавр» Тома Флетчера, опублікований у 2016 році, став улюбленим різдвяним виданням маленьких читачів. Це захоплива історія про хлопчика Вільяма, його батька та уявну доісторичну істоту Різдвозавра. Щоб якнайяскравіше змалювати свій фантастичний різдвяний світ, автор вигадав безліч авторських неологізмів. Таким чином, вкрай важливим є збереження прагматичного та лінгвокультурного потенціалу таких одиниць під час перекладу.

Жанрово-синтаксичні характеристики юридичної англійської мови – пілотний проєкт

Slávka Janigová — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Метою статті є окреслити жанрово-синтаксичні характеристики юридичного канцеляриту. У дослідженні надається короткий опис стилістичної підкласифікації юридичної мови та зазначаються найбільш уживані синтаксичні особливості юридичної англійської мови в наведеній літературі, які будуть перевірені, підтверджені та/або спростовані у процесі проведення дослідження. Обрані параметри, які задаються у цьому пілотному дослідженні, включають довжину речень, кількість слів у реченні, внутрішню композицію речень і явні тенденції номіналізації в юридичній англійській мові, з акцентом на обчисленні пропорційного співвідношення повних і неповних залежних речень і їхньому функціональному синтаксичному розподілі. Запланований корпус прикладів, який буде скомпільовано в процесі проведення цього дослідження, складатиметься з різних жанрів англійського права, перші два з яких аналізуються у пропонованій статті, а саме письмовий протокол усного допиту свідка суддею та апеляційне рішення апеляційного суду. Часткові результати, отримані в цьому дослідженні, підтверджують відповідні положення про те, що узагальнюючі спостереження над граматикою юридичної англійської мови є неминуче поверхневими [3; 9; 21], оскільки існують суттєві відмінності між індивідуальними жанрами. Цей пілотний проєкт показав, що підрахунок слів створеного корпусу зі 100 речень був у 1.6 разів вищий у Рішенні, включаючи середню кількість слів у реченні, що була в 1.4 рази більшою, ніж у Стенограмі. Значні відмінності також були помічені стосовно вживання простих речень (7 разів частіше в Стенограмі) та складніших композицій багатоскладних речень і виявлено сильніші тенденції номіналізації в Рішенні. Кількісні результати інтерпретуються з точки зору порівняння та призначені для того, щоб слугувати прикладом для подальших досліджень.

Англіцизми в текстах реклами міста Києва

Валентина Заєць, Юлія Мириївська, Катерина Кірюшина — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті зроблено спроби проаналізувати англіцизми в мові реклами міста Києва як лінгвістичного явища в сучасному українському лексиконі. Указано причини входження англіцизмів у мову столичної реклами, з-поміж яких є: інтернаціоналізація (глобалізація) суспільства, відкритість до співпраці з іноземними виробниками продукції, міжмовна комунікація, прагнення до опанування мови та культури європейських країн. Прикладами підтверджено, що мова реклами столиці наповнює вокабуляр мешканців столиці та гостей, забезпечує інтелектуальне життя, стабільність і динаміку мовних оцінок. Емпіричний матеріал досліджуваного періоду дає підстави стверджувати про зростання в мові реклами лексем, що постали під впливом тенденції до інтернаціоналізації (глобалізації). Зазначено, що активне використання в текстах реклами англіцизмів є результатом реалізації мовних уподобань, перенесення їх у лексичний обіг мови-реципієнта. Доведено, що в мові реклами високу частотність мають «варваризми», у складі яких літери англійської мови. Наголошено, що високу динаміку в рекламних текстах мають запозичені з англійської мови основи та афікси. Зазначено, що в текстах реклами зафіксовані запозичені лексеми, записані графікою англійської мови. Увагу зосереджено на високій частотності невластивого граматиці української мови способу словотворення як склеювання основ без сполучних голосних. Зазначено, що рекламні тексти в межах заощадження мовного ресурсу мають частотність використання юкстапозитів, композитів, у складі яких є запозичення з англійської мови. Виділено зростання в текстах реклами аброприкладок, що постали від запозичених з англійської мови абревіатур. Аргументовано негативний вплив на граматику української мови слідування тенденції до оригінальності, збалансованості тексту. Увагу зосереджено на поступовій українізації англійськомовної лексики засобами словотворення мови-реципієнта. Указано, що похідні з англійської мови лексеми в текстах реклами кодифікації не потребують, залишаться в розмовному вокабулярі.

Концепт BETRAYAL в англійській мовній свідомості: асоціативний аспект

Марія Іванченко — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Дослідження вербалізованих одиниць пам’яті та відношень між ними є ефективним способом реконструкції мовної свідомості. Асоціативний експеримент вважається надійним способом вивчення специфіки мовної свідомості носіїв мови, оскільки являє собою вербально-асоціативну мережу, яка дає змогу дослідити закладені у підсвідомості людини зв’язки із різними об’єктами та поняттями зовнішнього світу. Асоціативний профіль слова-стимулу – це фрагмент образу світу того чи іншого етносу, відображеного у свідомості «середнього» носія культури, його мотивів та оцінок і, відповідно, його культурних стереотипів. Вербальні реакції, вказують на зміст, що входить до національного ментального образу конкретного концепту. Асоціативний експеримент дозволив виявити вербальні, тобто лексичні матеріалізовані реакції респондентів на слово-стимул betrayal. Отримані реакції дають вербалізоване представлення досліджуваного концепту відображене та закріплене у свідомості носія мови. Результати проведеного експерименту показують, що у англійській мовній свідомості концепт BETRAYAL асоціюється перш за все із особою-зрадником. Англійці чітко ідентифікують суб’єктів зради – це конкретні особи (історичні, публічні, політичні діячі, герої мультфільмів та літературних творів) з якими об’єкти зради перебували у близьких, довірливих стосунках. Характерними рисами зрадників є підступність, відсутність емпатії, прагнення свідомо зробити боляче. Мотивацією поведінкових сценаріїв таких осіб є обман, шахрайство, пошук власної вигоди. У мовній свідомості носіїв англійської мови така поведінка вербалізується як ганебний вчинок, злочин, який повинен бути покараний. Зрада викликає негативні емоції, та характеризується як згубна, деструктивна, як така, що викликає огиду.

Лексичні кореляції ділової англійської мови у бізнес-дискурсі

Наталія Кіщенко — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У сучасних умовах глобалізації, що характеризуються поглибленням процесів інтеграції у всіх сферах суспільного життя та нівелюванням національно-культурних кордонів, з одного боку, і одночасно зростанням антиглобалістських настроїв, що виражаються у посиленні рухів на захист національного суверенітету, прагненні до національної самостійності та відокремленості. Іншого, важливого значення набуває наукове вивчення сучасного феномену політичної комунікації як виду мовної діяльності, її національно-культурних особливостей, виявлення та вирішення проблем, що перешкоджають ефективному міжкультурному взаємодії. Серед факторів, що впливають на процес комунікації, особливості національної культури, національної свідомості та менталітету, когнітивноціннісної картини світу мають першорядне значення. Вони зумовлюють комунікативну поведінку представників тієї чи іншої лінгвокультурної спільності, безпосередньо впливають як на мовну (вербальну), так і немовну (невербальну) комунікації. З точки зору ефективності мовної комунікації володіння мовою даної лінгвокультурної спільноти, якою здійснюється комунікація, має першорядне значення. Ми поділяємо висловлену в лінгвістичній літературі думку про те, що поняття володіння мовою є багаторівневою структурою і не може бути обмеженим лише лінгвістичним фактором. Крім лінгвістичних знань, володіння мовою та вміння її використання в мові, включаючи процеси говоріння (письма) та розуміння, передбачає володіння та іншими рівнями знання мови – національно-культурною, енциклопедичною (фоновою) та ситуативною. В контексті зростаючої важливості міжкультурної комунікації, особливу увагу слід звернути на роль медіа та інформаційних технологій у формуванні міжнаціонального розуміння та сприянні діалогу між культурами. Засоби масової інформації, такі як телебачення, радіо, Інтернет, не лише відображають культурні реалії та взаємодію націй, а й активно впливають на формування стереотипів, уявлень та уявлень про інші культури. Тому важливо проводити дослідження та розвивати стратегії комунікації, спрямовані на сприяння взаєморозумінню та відкритому обміну культурними цінностями. Такий підхід сприятиме подоланню міжкультурних бар'єрів та сприятиме побудові гармонійних відносин у сучасному глобалізованому світі.

Переклад у сфері професійної комунікації: подолання інтерференції

Людмила Крайняк, Ольга Боднар, Олександра Дуда — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті здійснено аналіз мовної інтерференції, яка нині проявляється у професійно орієнтованій міжкультурній комунікації під час встановлення міжнародних контактів із зарубіжними партнерами в різних сферах діяльності людини. Розглянуто процес ідентифікації елементів тексту у свідомості перекладача як передумову інтерференції. Встановлено, що ідентифікація може бути недостатньою, надлишковою та нормальною, що зумовлює прояв негативної (деструктивної) і позитивної (конструктивної) інтерференції у професійно орієнтованих комунікації і перекладі. Виокремлено способи подолання інтерференції у професійно орієнтованій міжкультурній комунікації та встановлено шляхи подолання орфографічної та пунктуаційної інтерференції в письмовому перекладі. Акцентовано увагу на неминучості інтерференції як мовного явища і на ролі перекладу у її подоланні у професійній комунікації. Доведено, що подолати інтерференцію можна завдяки перекладацьким трансформаціям трьох типів: структурна, семантична та структурно-семантична трансформації, суть яких полягає в переміщенні, заміні елементів або зміні числа елементів − додаванні або вилученні. Розглянуто залежність інтерференції від професійної компетентності перекладача, який може зменшити її, усвідомлюючи міру розбіжностей між двома мовами, з якими він працює. Інакше міжмовна інтерференція призводить до блокування переданої текстом інформації, яка не буде сприйнята реципієнтом належним чином. Вивчення інтерференції допомагає вирішити багато проблем і звести до мінімуму прояв "негативної" інтерференції під час перекладу. Виявлено та проаналізовано дослівне і структурне відтворення специфічних явищ вихідної мови засобами мови перекладу, що веде до порушення культурних традицій, стилю, норми і узусу, характерного для текстів певного типу в мові оригіналу. Автори роблять висновок, що увага до міжмовної інтерференції викликана тим, що вона являє собою перешкоду для досягнення еквівалентності перекладу. Професійно орієнтована комунікація і переклад тісно пов'язані з культурою або прагматикою в тій чи іншій галузі пізнання, що підтверджується прагмалінгвістичною інтерференцією та інтерференцію культур, які охоплюють простір ще багатьох невивчених явищ.

Граматичні аспекти науково-технічного перекладу (на матеріалі інструкцій оперативно-рятувальних робіт)

Tetiana Lypchenko — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Глобалізаційні процеси сприяли активізації обміну науковими знаннями та практичними навичками у сфері оперативно-рятувальних робіт. Це зумовило підвищення вимог до перекладачів і поставило перед ними завдання налагодити процес ефективного спілкування фахівців рятувальників. У сучасних умовах воєнного стану вивчення труднощів, що виникають підчас перекладу інструкцій оперативно-рятувальних робіт є надзвичайно актуальним. Метою статті є вивчення специфіки перекладу наказового способу в інструкціях оперативно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків хімічного біологічного та радіологічного забруднення. Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань: інвентаризувати ілюстративні приклади граматичних трансформацій у інструкціях оперативно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків хімічного біологічного та радіологічного забруднення англійською мовою та українські еквіваленти перекладу; класифікувати фактичний матеріал за типами використаних перекладацьких прийомів, якими користується перекладач; порівняти текст оригіналу та його переклад, здійснити докладний аналіз застосованих перетворень. Матеріалом дослідження є речення наказового способу з тексту інструкції з проведення рятувальних та невідкладних робіт з ліквідації наслідків хімічного, біологічного та радіологічного забруднення, загальним обсягом 59 прикладів, а також їх переклад. В українському перекладі інструкцій оперативно-рятувальних робіт використовуються граматичні трансформації, що зумовлені різницею у граматичній будові мов та принципах мовної актуалізації дійсності. Проведений аналіз показав, що у переважній більшості випадків для досягнення адекватності український переклад інструкцій оперативно-рятувальних робіт здійснюється за допомогою застосування таких граматичних трансформацій як членування речень (44%), об’єднання речень (11%), заміна (14%), зміна порядку слів (3%), зміна послідовності частин складного речення (3%), додавання (15%), опущення (10%).

Структурно-семантичні характеристики словотвірних гнізд у звуконаслідуванні на матеріалі німецької мови

Роксолана Мельничук, Наталя Цинтар, Мирослава Шенько — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано структурно-семантичні особливості словотвірних гнізд із вершиною дієсловом, іменником та вигуком. Увагу зосереджено вивченню утворення та функціонування словотвірних гнізд як найбільшого словотвірного потенціалу слова в сучасній німецькій мові. Актуальність цього дослідження обґрунтовується необхідністю систематизації та всебічного дослідження семантики та словотвірної структури вокабуляру мови і демонструє тісний зв’язок звуконаслідувальної системи з загальним лексичним фондом німецької мови. Метою статті є дослідження механізму творення та функціонування словотвірних гнізд із вершиною дієсловами, іменниками і вигуками сучасної німецької мови, які не лише відтворюють додаткову інформацію і підтримують семантичне ядро значення лексичних конституентів, але і характеризуються досить широкою семантикою і сферою застосування в різних типах мовлення. Засвідчено, що основною сферою функціонування звуконаслідувальних лексем є розмовна мова, що підтверджує кількісний склад стилістично-маркованих одиниць. Наочно продемонстровано, що особливим континуумом лексики із емоційно-семантичним забарвленням, який активно виражає емоційний стан людини та утворюється від повнозначних частин мови, є вигуки. Кількість іменників крізь призму звуконаслідування у словниковому складі німецької мови збільшується за допомогою субстантивації дієслів. На сучасному етапі розвитку німецької мови спостерігаємо тенденцію до утворення необмеженої кількості субстантивованих конверсивів, які володіють чіткою семантичною визначеністю. За результатами аналізу, для переважної більшості словотвірних гнізд серед досліджуваних лексичних одиниць німецької мови характерною є лінійна структура, яка при маркуванні вищевказаних типів гнізд має принципове значення. Пропонована розвідка висвітлює формальну характеристику властивостей мовних одиниць, структурне значення слова. Їх місце в мовній системі визначається крізь призму відношень знаків один до одного та встановлення нових зв’язків між ними.

Лінгвопрагматичний аспект перекладу політичного медіадискурсу

Halyna Onyshchak, Kateryna Nykytchenko, Yevheniia Popovych — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Переклад політичного медіадискурсу створює значні виклики для перекладачів через свою складну природу та лінгвопрагматичні особливості. Політична мова часто несе в собі приховані значення, що формуються культурними та соціально-політичними контекстами і вимагають від перекладачів розуміння цих аспектів для збереження цілісності оригінального повідомлення. У пропонованій статті досліджуються труднощі перекладу політичного медіадискурсу, зокрема промов TED Talks, для того щоб показати, як вибір лексичних одиниць та засобів виразності впливають на передачу політичних ідей у різних мовах. Дослідження використовує ряд методів, включаючи метод суцільної вибірки з промов TED Talks в англійській та українській мовах, порівняльний та контекстуальний аналізи, а також описовий метод. Вони були застосовані для визначення перекладацьких стратегій і їхньої ефективності у збереженні ідеологічних та прагматичних аспектів оригінального медіадискурсу. Отримані результати свідчать, що переклад політичного дискурсу охоплює не лише мовну відповідність, але й вимагає врахування ідеологічних та культурних контекстів. Перекладачі повинні з точністю добирати лексико-семантичні еквіваленти, гендерну мову та стилістичні прийоми, щоб уникнути небажаного упередження і зберегти задуману мовцем інтенцію. Дослідження також підкреслює вплив перекладацьких стратегій на сприйняття політичних повідомлень. Рішення перекладачів, такі як використання фемінітивів або збереження метафор і риторичних питань, впливають на те, як глядачі розуміють і взаємодіють з політичним контентом. Дослідження підкреслює необхідність досягнення точності перекладу вихідного тексту з урахуванням етичних аспектів та можливих ідеологічних впливів перекладацьких рішень. Отже, роль лінгвопрагматики у забезпеченні ефективної політичної міжмовної та міжкультурної комунікації є надзвичайно важливою.

Методологічні засади еквівалентного відтворення й прагматичної адаптації англомовної науково-популярної прози в царині медицини

Роксолана Поворознюк — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Сьогодення демонструє дедалі більший попит на науково-популярну літературу медичного спрямування, що зумовлено війнами, глобальною реструктуризацією медичної системи, міжнародним медичним співробітництвом та потребою людини якомога довше залишатися на піку продуктивності. У нашому дослідженні ми розглядаємо методологічні засади еквівалентного відтворення й прагматичної адаптації науково-популярних текстів на прикладі книги Л.Ф. Баррет "7 ½ уроків про мозок". Ми припускаємо, що адаптація необхідна через відмінності в медичних системах, читацьких очікуваннях і стратегіях, яким віддають перевагу окремі перекладачі. За допомогою системного підходу, що включає методи дедукції та індукції, суцільної вибірки та порівняльного аналізу, ми дійшли висновку, що наше дослідження підтверджує початкову гіпотезу. Отримані результати підкреслюють важливість врахування очікувань цільової аудиторії при виборі найдоцільніших стратегій перекладу, а також підходу до таких текстів в цілому, на більш глобальному рівні, а не занурення в компаративний аналіз. Теоретичні засади цієї роботи створюють підґрунтя для майбутніх досліджень у досліджуваній царині, зокрема для розробки комплексних рекомендацій для перекладачів, які працюють з науково-популярними текстами в медичному контексті, що допоможуть ухвалювати обґрунтовані рішення, які сприятимуть підвищенню читабельності та доступності перекладеного матеріалу. Підводячи підсумки, можна стверджувати, що актуальним постає завдання результативного обміну науковою інформацією. Саме для цього й використовується науково-популярний підстиль. Він займає важливе місце в сучасній літературі. Завдяки своїй привабливості для читачів, цей підстиль вимагає подальшого дослідження в аспекті медичної тематики. Адже саме через синтез наукового та публіцистичного стилів, виникають труднощі при перекладі подібних текстів, які потрібно вивчати.

Мовні засоби вираження комунікативної стратегії ввічливості у сучасній англійській мові

Тетяна Почепецька, Наталія Драбов — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

В останні роки в лінгвістиці зростає інтерес до вивчення її антропоцентричної перспективи взагалі, і категорії ввічливості, зокрема. Вона вивчається на матеріалі однієї мови в межах єдиної мовної та культурної спільноти, а також на матеріалі кількох мов у різних мовних і культурних спільнотах у працях великої кількості вчених.
Запропоновані класифікації ввічливості показують залежність вербального представлення ввічливості від широкого кола факторів. Кожна класифікація, розвиваючи різні аспекти цього явища, має на меті визначити, чим повинні керуватися співрозмовники для успішної реалізації своїх комунікативних намірів. Ці класифікації акцентують увагу на тому, що різні види ввічливості мають різні способи вербальної реалізації в залежності від ситуації, міжособистісних відносин між мовцем і адресатом, крос-культурних факторів.
Актуальність досліджуваної проблеми полягає в тому, що у зв'язку з розширенням меж міжнародного співробітництва і зростанням ролі міжкультурної комунікації існує велика потреба в знанні і дотриманні мовленнєвих стратегій, що ведуть до успішного процесу спілкування.
Виходячи з визначення ввічливості як явища, що передбачає соціально прийнятну поведінку, засновану на увазі до почуттів оточуючих, спрямовану на забезпечення успішної, неконфліктної взаємодії, пов'язаною з оцінкою поведінки мовця слухачем, що реалізується в мові за допомогою певної стратегії, можна припустити, що мовні засоби вираження комунікативної стратегії ввічливості є складним явищем, що має свої причини і реалізується за допомогою цілого набору лінгвістичних прийомів, які називаються даунтонерами. Серед них можна виділити три основні групи: лексичні, граматичні та дискурсальні даунтонери.

Згадки про Україну у в’єтнамському інтернет-ЗМІ перед повномасштабним вторгненням

Наталія Русських — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Іншомовні медійні дискурси є важливим фактором для успішного розвитку двосторонніх відносин між державами. Тема образу України в іноземних ЗМІ вже досить давно привертає увагу українських дослідників. Проте, динаміка зміни образу України у сучасних в’єтнамських електронних ЗМІ все ще залишається недостатньо вивченою, і тому ця стаття є послідовним кроком до заповнення цієї прогалини. Метою наукової розвідки є виявлення ключових лексичних особливостей та найчастотніших слів на матеріалі заголовків новин, пов’язаних з Україною в окремому електронному в’єтнамськомовному ЗМІ за визначений період: з початку 2021-го року і до 23 лютого 2022-го року. Для досягнення цієї мети було проведено комплексне дослідження, що поєднувало кількісні та якісні методи аналізу. Розвідка усього охопила 180 заголовків новин за вказаний період. Щодо динаміки виходу новин: спостерігався короткостроковий невеликий спалах кількості новин у квітні, інформаційна тиша у наступні пів року та поступове зростання кількості публікацій про Україну наприкінці 2021 року та на початку 2022 року. За допомогою якісного аналізу були проаналізовані 23 новини за квітень. Ключові лексичні особливості новин того періоду: емоційно забарвлені слова, а також, дієслова, що відображають напруженість у відносинах між країнами, і деяка військова лексика. Кількісний (частотний) аналіз проводився за допомогою програми «AntConc», яка дозволила виявити найчастотніші словосполучення, слова чи складоморфеми. Серед усього міні-корпусу зі 180 заголовків були виділені найбільш частотні слова та найчастотніші кластери зі словом «Україна». Практичне значення цієї розвідки полягає в можливості застосування її результатів в освітньому процесі, зокрема, на заняттях з в’єтнамсько-українського письмового перекладу. Отримані дані сприятимуть глибшому розумінню сучасних тенденцій у формуванні іміджу України у в’єтнамському інформаційному просторі. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до вивчення образу України. Поєднання якісного та кількісного аналізу, а також аналіз даних у новому, раніше недослідженому контексті, дозволяє отримати більш повну та детальну картину формування іміджу України у в’єтнамському суспільстві.

Вимова нестійкого кінцевого приголосного числівників cinq та huit перед словами, що починаються на приголосний (різновид зв’язування)

Volodymyr Tymofieiev — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядається маловивчене явище французької фонології, яке ми характеризуємо як «приголосневе зв’язування». На відміну від фонетичного зв’язування, що має місце під час зіткнення слова з німим кінцевим приголосним зі словом з початковим голосним, і виявляється у вимові названого приголосного, феномен «приголосневого зв’язування» полягає у випадку зустрічі слова із кінцевим нестабільним приголосним, який зазвичай вимовляється не лише перед словом з початковим голосним, але й перед паузою, та словом, що починається з приголосного. Наші дослідження, зокрема вивчення спеціальної літератури, консультації з носіями французької мови та аналіз мовленнєвого корпусу, підтвердили нашу гіпотезу щодо тенденції вимови кінцевого нестабільного приголосного у числівників cinq та huit у випадку акцентуації на їхньому числовому значенні, а також виявили факт переважанні вимови форми з кінцевим приголосним у числівника cinq навіть під час його нейтральної реалізації. Причину такої асиметрії у вимові між цими двома числівниками ми вбачаємо у наявності великої кількості омонімів у числівника cinq, а відтак бажанням і потребою носіїв уникнути її шляхом вимови кінцевого нестабільного приголосного навіть перед словами з початковим приголосним. Зменшення випадків вимови кінцевого приголосного числівника huit, за нашим припущенням, може також пояснюватися зниженням рівня ознайомлення сучасної молоді з етимологією французької лексики, тобто її латинськими прототипами. Варіанти форм з реалізацією «приголосневого зв’язування» та без нього ми називаємо алолексами. Після розгляду всіх типів фонетичних змін, що відбуваються між словами під час реалізації мовного потоку (у тому числі елізію та зчеплення), ми зіставили особливості «приголосневого зв’язування» із фонетичним і виявили відсутність у першого типу забороненого зв’язування. Крім того, вимова кінцевого приголосного під час «приголосневого зв’язування» не залежить від форми числівника – проста чи у складі з десятками, тобто кількості складів слова.

Особливості лексико-граматичних трансформацій в кіноперекладі (на матеріалі перекладу британського телесеріалу «Айтішники» українською та польською мовами)

Олег Тищенко, Станіслав Коваль — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У пропонованій статті представлено переклад фільмонімів та прагмем в британському комедійному телесеріалі «Айтішники» як знаків комунікативних і прецедентних ситуацій. Їхній розгляд крізь призму фатичної комунікації, співвіднесеної з вербалізованими прагматичними ситуаціями – звинуваченнями, обіцянками, погрозами, застереженнями, схваленнями – та іншими мовленнєвими актами дає змогу з’ясувати засоби вираження різних емоцій, витівок, реальних або удаваних конфліктних ситуацій, і передусім девіантні поведінкові стереотипи героїв телесеріалу «Айтішники». Об’єктом розгляду виступають комунікативні формули та прагмеми, номінативні та дискурсивні одиниці, що вживаються в діалогах і репліках персонажів, і набувають своєрідного відтворення у цільових текстах, зокрема українською та польською мовами. В наративно-семіотичній площині фільму чимало образливих і лайливих висловів, субстандартної і обсценної лексики, представленої стилістично зниженими експресивами, які здебільшого репрезентують негативний імідж учасників комедійного сценарію. З точки зору міжмовних еквівалентів і перекладних трансформацій на різних мовних рівнях розглядаються аналогові конструкції для передачі етнокультурного змісту, т.зв. «адаптативне транскодування» (реалії, неповні відповідники, синонімічні компенсації, лексико-семантичні заміни), звертається увага на дослівний та описовий переклад одиниць, особливості передачі мовної гри, вигукової фразеології, словотворчих оказіоналізмів, евфемізмів. З іншого боку, з’ясовуються засоби відтворення алюзій і натяків, інтертекстуальних зворотів, живих і стертих метафор, індивідуально-авторських порівнянь як складників прецедентного тексту.

Латиномовна поезія Василя Довговича

Оксана Барбіл, Наталія Шепа — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Відомо, що латинська мова, припинивши функцію живої мови, ще досить тривалий період використовувалась як офіційна мова у Центральній Європі, в тому числі й на деяких українських землях, зокрема в Закарпатті. Це пояснюється тим, що в умовах, коли літературні норми власної мови ще не сформувалися, її роль виконує іноді чужа чи навіть «мертва мова». Крім того, значною мірою впливали і традиції ще з часів Середньовічної Європи, коли латинь була єдиною мовою науки, освіти, релігії, діловою мовою тогочасного суспільства, засобом спілкування інтелектуальних кіл. Цією мовою на території сучасного Закарпаття, яке впродовж тисячоліття входило до складу Угорського королівства, написано багато документів різного характеру, зокрема, постанови та розпорядження місцевих органів влади, протоколи судових засідань і винесені на них вироки, церковні метрики про народження і одруження, описи церковного майна і т.ін. Латинською мовою написано ряд важливих історичних праць, які проливають світло на складні та малодосліджені періоди життя нашого краю, яка є невід’ємною складовою частиною України. У статті розглядається латиномовна поезія закарпатського культурного діяча Василя Довговича, який у 1832 році уклав рукописний збірник, де серед віршів, написаних угорською та рідною мовою, міститься 131 латиномовна поезія. Розглянуто тематику, жанровість та віршовані розміри творів. Поезії, написані угорською та рідною мовами, мають здебільшого інтимний зміст. Латиномовні вірші представлені одами, елегіями, епіграмами. Автор добре обізнаний з античною метрикою. Залежно від жанру поезії використовує різні віршові розміри. Серед його творів переважають дистих елегійний і гекзаметр дактилічний. Дослідження показало, що латиномовна поетична спадщина Василя Довговича займає гідне місце в історії української літератури як невід’ємна частка.

Особливості перекладу лексичних лакун у збірці поетичних творів Тараса Шевченка «Кобзар»

Тетяна Ботвин, Оксана Пилипець, Тетяна Пундик, Надія Саламін — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вивченню особливостей перекладу лексичних лакун у збірці поетичних творів Тараса Шевченка "Кобзар". У роботі розглядаються переклади низки лексичних лакун у поетичному дискурсі з використанням зіставного, порівняльного та перекладацького аналізів. Переклад літературних творів, особливо поезії, завжди викликає безліч труднощів для перекладачів, адже мовні засоби поезії – це не просто набір слів, а складна система, що передає глибину змісту, емоційність і стильові особливості автора. Сучасний читач, оточений світом візуальної інформації, готовий до сприйняття зорової поезії, оскільки мислить синтезованими поняттями, а також має багатий культурний досвід естетичного сприйняття. Усе це підкреслює необхідність аналізу специфіки читацького сприйняття візуальних текстів. Збірка поетичних творів Тараса Шевченка "Кобзар" становить особливий інтерес і виклик для перекладачів, оскільки містить значну кількість лексичних лакун, які є ключовими елементами, що впливають на сприйняття твору, створюють особливу атмосферу та ефект. Переклад лексичних лакун в поетичних творах Тараса Шевченка вимагає глибокого розуміння як мови оригіналу, так і мови перекладу, а також культурного контексту обох мов. У статті досліджуються проблеми перекладацьких трансформацій під час передачі лакун на іншу мову та окреслюються можливі шляхи їхнього відтворення для досягнення семантичної та емоційної ефективності, максимального збереження експресивності й автентичності оригінального твору. Окрема увага приділяється аналізу того, як перекладачі справляються з викликами передачі культурно специфічних елементів, що має важливе значення для розуміння контексту та змісту поетичних творів Шевченка. Порівняльний аналіз засобів і прийомів, характерних для перекладу поезії, дає змогу наголошувати на органічності поезії людському сприйняттю, а також виявляє позитивні перспективи подальшого розвитку української поезії.

Особливості ґендерної ідентичності в ліриці китайських принцес

Альона Кундій — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У даній статі наведена на проаналізована творчість китайських принцес, що жили за часів Західної Хань (西汉, III ст. до н.е. – I ст. н.е.) – Лю Сі-Цзюнь (刘细君公主, ІІ ст. до н.е.), а також епохи Тан (唐代,VII–VIII ст.) – Чень-Лю (陈留公主,？-？) та І-Фан (宜芳公主, ?–745). Як зазначають вітчизняні дослідники, ґендерна ідентичність автора художнього твору не залежить від його статі, а так як маскулінна та фемінні ідентичності найяскравіше проявляються в ліриці [2, c. 64], саме тому, дослідження лірики китайських жінок може висвітлити особливості Я-концепції жіночої лірики давнього Китаю. Феміністичні мотиви сестринства, бунту та жаги до свободи від патріархального гніту – є основним тематичним наповненням лірики більшості китайських поетес давніх часів. І хоча проблематика становища жінки в тогочасному патріархальному соціумі піднімалося й чоловіками-поетами у своїй творчості, проте вони є виключно поверхневими й стереотипними. Жіноча палацова лірика аристократок давнього Китаю – це унікальне явище китайської літератури, який викликає особливий інтерес у сфері дослідження природи походження та особливостей даного феномену. Соціальне положення особливим чином розкриває феміністичний дискурс лірики емансипованої жінки аристократичного походження. Це в свою чергу забезпечить ґрунтовний аналіз поезії китайських принцес, що жили за часів конфуціанського суспільства. Через відсутність будь-яких вітчизняних та недостатню кількість зарубіжних досліджень феномену жіночої палацової лірики часів конфуціанського Китаю, ми вважаємо доцільним проаналізувати поезію аристократок того часу. Виокремлення особливостей використання китайськими поетесами характерних символів, що притаманні лише жінкам-поетам та визначення фемінної ідентичності ліричного героя у проаналізованих творах допоможе глибше проаналізувати феномен даної лірики. А у окремих випадках – показати тяжіння ліричної героїні до більш маскулінних рис її лірики. Зважаючи на особливість соціального положення китайських аристократок конфуціанського суспільства їх самобутня лірика є унікальним надбанням китайської літератури, що характерним чином розкриває жіночу ідентичність. Авторки поетичних творів наголошують на особливостях свого соціального положення, як емансипованої жінки патріархального суспільства, про що яскраво свідчить їх лірика. У давній китайській поезії лірична героїня, виявляючи солідарність до почуттів іншої може свідомо переймати більш маскулінні риси, вдаючись до уподібнення чоловікові.

Теоретичні виклики у вивченні фантастичної літератури

Victoria Lipina, Glib Lipin — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Стаття має на меті окреслити науковий інтерес до літературної фантастики двома способами: шляхом аналізу викликів у теоретичному розумінні її родової специфіки та шляхом вивчення найважливіших проблемах в оцінках нових експериментів, які нині є резонансними в британській та американській фантастичній літературі. Деякі з них є традиційними, пов’язаними з науковою фантастикою, оскільки вони значною мірою допомогли у формуванні критичних думок. Інший спосіб полягає в тому, щоб висвітлити не стільки жанри фантастики, скільки суперечливі тези, які виникли в новому критичному напрямі щодо «моментів істини», виявлених у різноманітних фантастичних творах, які виникли разом із Новою хвилею та сприяли динаміці критичного пробудження. Помітно, що критики то відходять від критерію реальності, то знову повертаються до нього як до рятівної віхи. Мета статті полягає не стільки в тому, щоб назвати будь-який із них як найбільш правильний і вичерпний, а в тому, щоб розглянути деякі з багатьох викликів, які стосуються критики фантастичного і які досі залишаються без відповіді в західній мейнстримній критиці. Критики, такі як Е. Рабкін, Н.Руддік, Х.Бретнор, Л.Фідлер, Т.Тодоров, С.Лем, Б. Олдісс, відстоювали нове бачення фантастичного не лише в історичному контексті та родовій різноманітності жанру фантастики як області активної художньої свідомості, але і як читацького досвіду фантастичного. Стаття описує, як дослідження фантастичного висвітлює авторитетні судження про складні питання та найнесподіваніші рішення, оскільки дискусії щодо визначення та позначення жанрів фантастичної літератури можуть бути нескінченними. Крім того, деякі нові теоретичні проблеми є очевидними як наслідок цього дослідження. Зараз наукоцентризм у вивченні наукової фантастики значною мірою дискредитований, а у критичній оцінці йде процес висвітлення нових фантастичних жанрів.

Соціологічні аспекти українських перекладів п’єс В. Шекспіра у ХХІ ст.

Ольга Олексин — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті зроблено спробу проаналізувати українські переклади п’єс В. Шекспіра у ХХІ ст. з погляду соціології агентів перекладу, а саме учасників, задіяних у процесі перекладу від вибору твору до його рецепції. У ХХІ ст. вийшли друком п’єси «Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Король Лір» у перекладі поета, прозаїка, перекладача, представника постмодернізму в літературі Ю. Андруховича, «Антоній і Клеопатра» у перекладі перекладачки, редакторки і відомої шекспірознавчині М. Габлевич та двотомник «В. Шекспір. Трагедії та хроніки» у перекладі поета та перекладача О. Грязнова, куди увійшли п’єси «Гамлет», «Отелло», «Макбет», «Король Генріх IV. Частина І», «Король Генріх IV. Частина ІІ» та «Король Лір». Процес перекладу розпочинають агенти-ініціатори перекладу, які можуть бути самими перекладачами чи іншими особами, зацікавленими у створенні перекладу (наприклад, керівник театру чи художник-ілюстратор). Інтерпретації Ю. Андруховича привернули найбільшу увагу критиків, викликавши дискусію про перекладацьку стратегію Ю. Андруховича та зумовивши появу низки перекладознавчих досліджень. Переклади М. Габлевич та О. Грязнова ще потребують детального аналізу шекспірознавців. Поки що про стратегію перекладу М. Габлевич переважно робимо попередні висновки з її багатолітньої шекспірознавчої праці як дослідниці («Світло і Сутінь Шекспірового храму: статті та переклади»), перекладачки («Генріх VIII») та редакторки (переклади Шекспірових сонетів Д. Павличка та Н. Бутук). Ще одним важливим агентом перекладу є видавництво. Висока художня, естетична та поліграфічна якість книги, її активна реклама на форумах та презентаціях, зручний веб-сайт, власна інтернет-книгарня – усе це допомагає перекладу потрапити до рук читача. У ХХІ ст. вагомими інструментами популяризації є наявність аудіоверсії книги та інформаційно-освітніх подкастів на різних інтернет-платформах. Успішна взаємодія усіх агентів (ініціаторів, перекладачів, видавництв, критиків, дослідників та читачів) веде до створення якісного перекладу, який займатиме важливе місце в українській шекспіріані.

Лінгвокультурний підхід до вивчення літератури середньовіччя як засіб розуміння дискурсу сучасної англійської мови

Liudmyla Popova — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Вивчення літератури раннього середньовіччя за допомогою лінгвістичного та культурологічного підходу може запропонувати цінне уявлення про еволюцію англійської мови та її дискурсу. Вивчаючи мову, теми та культурний контекст текстів цього періоду, науковці можуть краще зрозуміти шляхи розвитку англійської мови з часом. Аналіз мовних особливостей літератури раннього середньовіччя, таких як лексика, граматика та синтаксис, може пролити світло на те, як мова змінювалася та розвивалася. Наприклад, вивчення староанглійських текстів може виявити походження сучасних англійських слів і структур, а також вплив інших мов на англійську протягом історії. Крім того, вивчення культурного контексту літератури раннього середньовіччя може забезпечити глибше розуміння цінностей, вірувань і соціальних структур того часу. Вивчаючи теми та мотиви, присутні в цих текстах, дослідники можуть отримати уявлення про мислення людей, які жили в цей період, і про те, як їхній світогляд вплинув на мову, якою вони користувалися. Загалом, підхід до вивчення літератури раннього середньовіччя з лінгвістичної та культурної точки зору може допомогти нам оцінити багату історію англійської мови та отримати краще розуміння дискурсу, який сформував сучасну англійську мову. Лінгвокультурологічний підхід поєднує лінгвістичний аналіз із культурологічними дослідженнями, щоб дослідити, як мова відображає та формує культурну ідентичність, цінності та соціальні норми. Ця методологія є особливо ефективною для дослідження середньовічної літератури, оскільки дозволяє дослідникам контекстуалізувати лінгвістичні особливості в ширшому культурному середовищі середньовіччя. Аналізуючи мову, яка використовується в середньовічних текстах, вчені можуть виявити культурні припущення, суспільні структури та історичні контексти, які лежать в основі цих творів.

Міф про американську мрію у формуванні національної літератури США

Ірина Сирко — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У свідомості представників американського суспільства міцно закорінені ті ключові міфи, що формують основу національної культури, окреслюють подальший розвиток держави. Серед найвизначальніших виокремлюємо міф про американську мрію. Він відіграє важливу роль у становленні американського характеру, ґрунтується на ціннісних орієнтирах особистості і віддзеркалює особливості американської нації. Поступова зневіра в ідеалах, невідповідність власних життєвих принципів офіційним цінностям призводять до часткової деконструкції національних міфів. Проте, попри критичне ставлення сучасників, ці міфи продовжують функціонувати як вагомі чинники ідентифікації американської спільноти. Американська мрія у сучасній літературі ототожнюється з національною ідеєю американців. Митці окреслюють її як прагнення кращого, заможного життя. Йдеться про бажання не матеріального достатку, а соціального порядку, в якому кожен американець досягне успіху. Такі стрижневі національні концепти, як незалежність, рівність, свобода міфологізуються і стають важливими національними маркерами. Пошуки ідеального суспільства переростають у перегони за успіхом і призводять до формування образу «a self-made man» (людина, яка багато працює і самотужки досягає результату). Бажання сучасних поетів та письменників опиратися у своїх творах на національні міфи пояснюємо тим, що вони завжди передбачають впорядкування подій від безладу до порядку. Згідно з національними міфами, людське життя зображується як передбачуваний процес, який через падіння і злети призводить до здійснення заповітної мрії. Проте, творчість окремих сучасних американських письменників (як, наприклад, П. Б. Остера) вирізняється критичним ставленням до національної міфологічної творчості. Автор схильний до висновку про бездіяльність міфів, втрату їхнього значення у національній ідентифікації. Він закликає сучасних американців до пошуку нових національних орієнтирів та цінностей, які б гуртували і живили їхню спільноту.

Жанр антиутопії в творчості Кадзуо Ішігуро: традиції і новаторство

Світлана Таратута — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Мета роботи полягає в дослідженні своєрідності жанру антиутопії в творчості англійського письменника Кадзуо Ішігуро. Для досягнення мети використано компаративний, історико-літературний, герменевтичний методи. Проаналізовано стан вивчення антиутопії як літературної моделі, акцентовано увагу на наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних літературознавців, які досліджували романи-антиутопії К. Ішігуро. Аналіз творів К. Ішігуро «Не відпускай мене» і «Клара і Сонце» у статті здійснюється у постійному порівнянні із антиутопіями половини ХХ – творами Є. Замятіна, О. Хакслі, Дж. Оруелла, Р. Бредбері та ін. Серед особливостей антиутопій К. Ішігуро зазначено нетипових героїв. Дещо нереалістичні персонажі (клоновані люди-донори, роботи-андроїди із штучним інтелектом) відображають складні процеси розвитку суспільства на тлі науково-технічного прогресу. Подібний вибір героїв дає можливість піднімати важливі морально-етичні і соціальні проблеми, а самі протагоністи стають засобом перевірки суспільства на людяність. Специфіку жіночих образів у творах К. Ішігуро досліджено з позицій гендерних ролей у суспільстві і літературі. Зроблено висновки про те, що зміна ролі жінки у сучасному соціумі, розвиток феміністичного руху певним чином відображаються в образній системі антиутопій другої половини ХХ – початку ХХІ ст. В антиутопіях К. Ішігуро жінки стають не тільки головними героями, але й оповідачами. У контексті особливостей оповідної манери в досліджуваних творах простежено вплив на романи К. Ішігуро літератури нової щирості, яка вирізняється сповідальним характером, наявністю дієгетичного наратора, потужною інтимною складовою, специфічністю обговорюваних проблем, підвищеною емоційністю тощо. Таким чином, за оповідною манерою твори К. Ішігуро можна віднести до антиутопій нового типу. Дослідження головного конфлікту та проблематики зазначених творів дозволяє зробити висновки про відсутність конфлікту особистості з тоталітарною системою, наявний у класичних антиутопіях, натомість спостерігається зміщення акценту з суто соціальних аспектів у сферу моральності, ускладнення морально-соціального конфлікту. Провідною в романах К.Ішігуро стає проблема дегуманізації сучасного світу.

Використання віртуальних музеїв для розвитку міжкультурної комунікативної компетентності майбутніх перекладачів

Olena Gayevska — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аспекту використання віртуальних музеїв для вивчення японської мови та культури майбутніми перекладачами східних мов. Ця стаття має на меті вивчити переваги застосування віртуальних музеїв для розвитку міжкультурної комунікативної компетентності студентів-перекладачів під час вивчення японської мови та літератури. Для досягнення мети нашого дослідження, а також задля з’ясування особливостей використання віртуальних музеїв для розвитку міжкультурної комунікативної компетентності майбутніх перекладачів японської мови були використані методи: порівняльного аналізу педагогічної, методичної та спеціальної літератури щодо використання віртуальних музеїв при викладанні викладачами японської мови студентам філологічного профілю; вивчення педагогічного досвіду щодо використання віртуальних музеїв під час викладання японської мови викладачами вищих навчальних закладів студентам філологічного профілю під час реалізації освітніх проєктів; аналіз педагогічного досвіду використання віртуальних музеїв у Навчально-науковому Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; аналіз результатів дослідження шляхом анкетування студентів, які брали участь у освітніх проєктах з використанням віртуальних музеїв для вивчення японської мови та культури. Результати анкетування показали, що віртуальні музеї мають позитивний вплив на навчальний досвід студентів, зокрема на розуміння японської культури, літературної творчості та міжкультурного спілкування. Більшість респондентів розглядають віртуальні музеї як мотиваційні інструменти та як невід’ємну частину університетського життя. Деякі студенти не впевнені щодо конкретних переваг, вони вказують на характерологічне коло актуальних проблем пов’язаних з реалізацією віртуальних музеїв, вирішення цих проблем може покращити сучасний стан з використанням музеїв та стати основою для більш послідовного та ефективного їх використання. Заохочення до обговорення в ширшому міждисциплінарному колі, пов’язаному з вивченням артефактів пам’яті, ідеї структурованої взаємодії студентів із віртуальними музеями має тенденцію до підвищення їхньої освітньої цінності.

Викладання АМПС у контексті міжнародної інтеграції: проблеми та вирішення

Kateryna Hildebrant — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Швидка глобалізація в усіх сферах сучасного життя посилює роль міжнародної комунікації, орієнтованої на формування глобальних зв’язків, особливо для країн, які опинилися в конфліктних ситуаціях, включаючи війну, громадянську війну та/ або окупацію. Для таких країн англійська мова як lingua franca відіграє важливу роль, що інтенсифікує потребу у добре підготовлених кадрах з високим володінням іноземними мовами. Не зважаючи на усвідомлення важливості даного питання на національному рівні та державну підтримку підвищення рівня володіння іноземною мовою випускниками українських ЗВО, викладання та вивчення англійської мови за професійним спрямуванням на сьогоднішній день стикається з численними викликами. Ця стаття присвячена аналізу сучасних труднощів викладання та вивчення англійської мови у вищій освіті на основі майже двадцятирічного досвіду викладання у ЗВО. Дослідження показує, що процеси складання програми та робочої програми з даної дисципліни наразі потребують універсально узгодження на національному рівні, адже кількість контактних годин згідно плану, вибір курсів та їх поєднання, а також вибір тем, що вивчаються, у межах однієї спеціальності, суттєво відрізняються від університету до університету. Важливим викликом для викладачів АМПС є розбіжності у рівні володіння іноземною мовою студентів на етапі вступу, подолання яких, як от виправлення недоліків попереднього освітнього досвіду, адаптація до університетської програми, потребують значних часових затрат. Існує постійна потреба проведення програм підвищення кваліфікації викладачів; вимога забезпечення навчального процесу сучасними та актуальними підручниками; необхідність посилення мотивації студентів та пошук шляхів вдосконалення їх комунікативної компетентності. Пропонуються деякі можливі рішення для досягнення результатів навчання, успішного задоволення професійних потреб учасників навчального процесу та подолання існуючих труднощів у викладанні англійської мови для студентів неспеціальних факультетів.

Альтернативні методи навчання іноземним мовам

Nataliia Hodovanets, Viktoriya Lehan — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються особливості використання альтернативних методів викладання іноземної мови. Такі технології навчання допомагають студентам розвивати необхідні навички, підвищують інтерес до навчального матеріалу, дозволяють зробити освітній процес більш ефективним та індивідуалізованим. Використання альтернативних методів у вивченні іноземної мови полягає у застосуванні на заняттях різноманітних інтерактивних засобів навчання: ділових ігор, мультимедійних уроків, технологій інтернет-комунікації тощо. У контексті викладання іноземної мови головною метою є розвиток необхідних комунікативних здібностей. Альтернативні методи сприяють вирішенню завдань комунікативного характеру, допомагають навчити студентів самодисципліни та успішної співпраці один з одним, працювати в команді. Основною перевагою таких методів є подолання комунікативних бар'єрів, які часто виникають при вивченні іноземної мови. До альтернативних методів навчання відносяться метод повної фізичної реакції, сугестивний метод, драматико-педагогічний, мовчазний, груповий метод. Сугестивний метод вивчення іноземної мови ґрунтується на вибірковому лексичному матеріалі, який зазвичай використовується в базовій лексиці. Основна ідея драматично-педагогічного методу полягає в тому, що викладач іноземної мови може багато чого запозичити для своєї професійної діяльності з мистецтва та акторів. Метод повної фізичної реакції ґрунтується на узгодженій дії та мовленні, тренуванні мовлення через фізичну (рухову) активність. Основною перевагою «мовчазного» методу є вдосконалення навичок усного мовлення, подолання страху перед лінгвістичною точністю і правильністю викладання думок. «Груповий метод» – основні принципи навчання були запозичені зі сфери взаємовідносин клієнта з консультантом: вони зосереджені на поєднанні когнітивних та емоційних процесів навчання.

Використання автентичних ресурсів для мотивації студентів медичних спеціальностей у процесі вивчення англійської мови

Kateryna Honchar, Halyna Tryhub, Оksana Khnykina — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджується роль використання автентичних ресурсів для мотивації студентів у процесі вивченні англійської мови. Сучасний етап розвитку міжнародних відносин України з іншими країнами вимагає перегляду процесу навчання іноземних мов у вищій школі. Особливу увагу слід приділити ефективності вивчення іноземної мови. Розширення міжнародних контактів актуалізує необхідність підготовки фахівця, здатного спілкуватися з представниками інших країн не лише на побутовому рівні, а й у професійній діяльності. Перш за все, це стосується фахівців тих професій, які пов’язані з міжкультурною комунікацією (міжнародним стажуванням, участю у міжнародних конференціях тощо). Процес вивчення англійської мови в багатьох українських медичних коледжах та університетах переважно базується на неавтентичних матеріалах. Було проведено кілька досліджень для вивчення ефективності використання автентичних матеріалів у процесі вивчення англійської мови професійного спрямування, зокрема для медицини. Дане дослідження вивчає сприйняття студентами автентичних ресурсів під час вивчення медичної англійської мови. З метою оптимізації навчального процесу було проведено порівняльний аналіз англомовних посібників для медичних працівників. Студентам медичних спеціальностей Волинського національного університету імені Лесі Українки була запропонована анкета, в якій вони повинні були оцінити різні аспекти автентичних та неавтентичних матеріалів. Кінцевою метою аналізу є визначення навчальної ефективності вищезазначених підручників та мотивації студентів до вивчення англійської мови. Результати аналізу виявили, що учасники анкетування позитивно ставляться до використання автентичних ресурсів і віддають їм перевагу перед неавтентичними. Автентичні ресурси сприятливо впливають на розвиток мовних навичок студентів у їхній професійній сфері.

Розвиток навичок письмa у студентів першого курсу спеціальності «Англійська мова та література»

Ilona Huszti, Katalin Lizák — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються ефективні методи розвитку навичок письма у студентів-першокурсників спеціальності «Англійська мова та література». Ця стаття має подвійну мету. По-перше, вона визначає ефективні методи навчання, які можуть допомогти викладачам покращити навички письма англійською мовою своїх студентів. По-друге, вона розглядає різноманітні практичні методи навчання для розвитку навичок письма у студентів. У вступному розділі підкреслюється важливість навичок письма для першокурсників англійської спеціальності. Автори підкреслюють, що ефективне письмо є основою академічного успіху, оскільки воно розвиває у студентів здатність чітко висловлювати свої думки, організовувати їх та розвивати навички критичного мислення. Також, воно розвиває впевненість у собі, дозволяючи студентам брати активну участь у дискусіях в аудиторії та ефективно висловлювати свої думки під час виконання письмових завдань. У розділі «Методологія» висвітлено методологічні засади дослідження, які ґрунтуються на загальнонаукових методах пізнання та аналізі релевантної наукової літератури. Для досягнення поставлених цілей автори застосували описовий підхід, використовуючи методи індукції та дедукції. У статті також представлено список з тринадцяти ефективних методів навчання, почерпнутих з академічної літератури та власного досвіду викладання авторів. Крім того, у статті підкреслюється важливість методів правки, процесів взаємного оцінювання, ознайомлення з різними стилями та жанрами письма, а також відповідального використання таких технологій, як перевірка правильності граматичних конструкцій та програмне забезпечення для виявлення плагіату. Також, у статті запропоновано тринадцять практичних порад для студентів-першокурсників. Ці поради, розташовані в порядку важливості, варіюються від активного читання і конспектування для розвитку аналітичних навичок до коректури шляхом читання вголос для ясності тексту. У статті підкреслюється важливість індивідуального зворотного зв'язку від викладача з огляду на його досвід і здатність надавати цілеспрямовані рекомендації. Насамкінець, впроваджуючи методи викладання та стратегії навчання, викладені в цій статті, викладачі та студенти можуть спільно працювати над розвитком ефективних навичок письма у студентів.

Iншомовне академічне письмо як важлива складова підготовки філологів

Марина Зуєнко, Валентина Воскобойник, Ірина Тимінська — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Академічне письмо охоплює різноманітні жанри, від наукових робіт і есе до дисертацій і презентацій на конференціях. Аналіз результатів впровадження англомовного академічного письма в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка підтверджує важливість включення цього курсу як обов’язкового компоненту в освітньо-професійні програми для підготовки філологів на бакалаврському та магістерському рівнях. Мета навчальної дисципліни «Академічне письмо (англійська мова)», яка вивчається студентами-філологами на магістерському рівні, полягає у формуванні в студентів умінь і навичок написання академічних текстів різних жанрів англійською мовою через оволодіння стратегіями і прийомами написання есе, вивчення мови академічного тексту, ознайомлення зі стилем та лексикою сучасної професійної комунікації. У результаті спостереження та анкетування слухачів курсу з англомовного академічного письма були виявлені такі переваги його вивчення здобувачами вищої освіти: студенти розвивають навички написання текстів різних жанрів академічного письма, які є ключовими для їх навчальної та професійної діяльності, покращують свою іншомовну комунікативну компетенцію, формують дослідницькі навички, уміння критичного мислення, розвивають комунікативні, соціальні, лідерські, організаційні та креативні навички. Це виховує культуру наукового дослідження та почуття академічної доброчесності, надаючи студентам інструменти для виявлення та запобігання плагіату. Академічне письмо та академічна доброчесність є невід’ємними аспектами наукових досліджень у вищій освіті. Включення курсу з іншомовного академічного письма в навчальний план студентів- філологів має важливе значення для просування етичних практик у професійній діяльності на національному та міжнародному рівнях.

Інтертекстуальність практичного англомовного дискурсу: його сутність та основні принципи

Олександр Каленченко — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Пропоноване дослідження базується на теорії інтертексту Юлії Крістевої та методі інтертекстуального аналізу і сфокусоване на компонентах інтертекстуальності практичного, офіційно-ділового та академічного мовлення. У цьому полягає новизна роботи, оскільки проблематика інтертекстуальності, широко висвітлена у царинах філософії, літератури, медіа, недостатньо проаналізована у практичному англомовному дискурсі, вкрай важливому для мовця, що вивчає іноземну мову. Значна увага приділена техніці та практичному інструментарію інтертекстуального повідомлення, граматичним та лексичним засобам його компонування. Виокремлено три основні типи інтертекстуального повідомлення у фокусі градації з наростанням діалогічної динаміки інтертекстів. До першого, найпростішого типу належать повідомлення, у якому голос автора і дослівно відтворені чужі слова позиціонуються паралельно без виразної діалогічної взаємодії. Другий тип передбачає авторську інтерпретацію характеру, настроєвого фону і загалом тексту подій та обставин, які стали джерелом чужих слів, що ретранслюються. У третьому типі повідомлення динаміка взаємодії між інтертекстами максимально посилена, оскільки окрім авторської інтерпретації і позиціонування чужих слів є можливості для акцентування реакцій, наслідків та оцінок чужої мови. У статті з позицій інтертекстуальності детально проаналізовано граматичний інструментарій – Reported Speech, reporting verbs, key nouns, key adjectives – необхідний для мовця, що вивчає англійську мову і використовує інтертекстуальні повідомлення для кращого відтворення смислоемотивного потенціалу іноземної мови. Принцип одномоментної часової інтеграції інтертекстів, який проаналізовано у статті, дозволяє мовцю зіставляти у фокусі тут-і-тепер чужі слова з минулого із фактами, позиціями, реаліями теперішнього та їхніми проекціями на майбутнє. Досліджена можливість поєднання не тільки однорідних, а й протилежних, незіставних, полемічних точок зору за принципами алогізму та нелінійності значно розширює функціональність інтертекстуального повідомлення для практичного мовлення. Такий тип інтертекстуального повідомлення є відповідником і виразником плюралістичного типу мислення мовця, світоглядних принципів демократичності, відкритості, свободи слова та незаангажованості.

Формування перекладацької компетентності у процесі підготовки здобувачів-філологів

Iuliia Lebed, Victoria Kylyvnyk, Alina Kushnir — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

Перекладач – посередник між оригіналом та готовим перекладом. Компетенція перекладача залежить від його можливості розпізнати нюанси дійсності окремого соціуму та втілити їх у мові перекладу. У статті висвітлено окремі аспекти формування перекладацької компетентності майбутніх перекладачів. Висвітлено позиції науковців щодо тлумачення понять «переклад» та «перекладацька компетентність» і на цій основі обґрунтовано сутнісні характеристики перекладацької компетентності майбутніх перекладачів. Встановлено, що перекладацька компетентність є інтегрованою характеристикою, що передбачає здатність здійснювати переклад автентичних текстів на належному рівні та розуміти їх зміст, а також реалізовувати отриману інформацію відповідно до цільової аудиторії й подальшого використання в іншомовній освіті та міжкультурній комунікації. Розглянуто труднощі, які виникають у студентів під час перекладу іншомовних текстів. Визначено, що перекладацька компетентність охоплює мовну, фахову, технологічну, дослідницьку, міжкультурну компетентності, а також компетентність у сфері послуг і спеціальні навички, такі як локалізація. У статті детально проаналізовано компоненти перекладацької компетентності: лінгвістичний, дискурсивний, референтний та соціально-культурний. Підкреслено, що перекладач повинен володіти не лише мовними знаннями, а й знаннями з предметної галузі, ділової комунікації та мати творчі здібності. Автори підкреслюють, що формування перекладацької компетентності є складним процесом, який вимагає системного підходу та врахування багатьох факторів, таких як мотивація, професійна підготовка, володіння сучасними технологіями та знання культурних контекстів. Це дозволяє забезпечити високий рівень професійної підготовки майбутніх перекладачів, здатних ефективно працювати в умовах глобалізації та інтеграції України у світовий простір.

Імплементація технології штучного інтелекту (Chat GPT) в систему підготовки військових спеціалістів

Наталія Лєбошина, Юлія Черкашина, Елеонора Харатян — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

З розвитком технологій і впровадженням штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес, змінюються підходи до вивчення іноземних мов, інноваційні методи, що використовують ШІ, такі як Chat GPT, стають ключовими для ефективного навчання. Чат-боти представляють собою інструмент у вивченні іноземної мови, пропонуючи широкий спектр можливостей для підвищення ефективності навчання. Їхня здатність надавати персоналізовані рекомендації та індивідуалізовану підтримку робить їх незамінними помічниками у розвитку іншомовної компетентності, особливо у специфічних умовах, таких як навчання військових. Стаття присвячена аналізу методичних перспектив імплементації ШІ у навчанні англійської мови військових фахівців. Мета статті – розглянути переваги впровадження Chat GPT у навчальний процес: індивідуалізація та персоналізація освіти, забезпечення миттєвого зворотного зв'язку, усунення страху перед невдачею, зміна ролі викладача. Основні завдання – показати функції ШІ в освітньому процесі, можливості використання Chat GPT для генерування діалогів, створення навчальних матеріалів та перевірки знань, полегшити роботу викладачів, прискорити пошук інформації та підвищити ефективність навчання. За результатами досліджень встановлено, що науковий інтерес до ШІ в освіті зростає, однак досі немає чіткого визначення цього феномена в контексті вищої освіти. Дослідження, проведені в США та Південній Кореї, показали, що ШІ має позитивний вплив на вивчення мови, зокрема покращує навички граматики, говоріння та аудіювання, а також зменшує тривожність студентів щодо іншомовної комунікації. Chat GPT може виступати партнером у бесіді, надавати якісний зворотний зв'язок і давати поради для покращення рівня володіння мовою, що інтенсифікує процес розвитку мовленнєвої та професійної компетенції майбутніх військових фахівців. Однак, використання чат-ботів має обмеження і не може повністю замінити живе спілкування та реальний контекст використання мови. У висновках підкреслено важливість інтеграції ШІ в освітній процес для підвищення мотивації та успішності студентів.

Методика контентного вивчення іноземної мови в умовах реформування мовно-літературної освіти

Олексій Орлов — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються актуальність впровадження в практику навчання іноземних мов методології контентного вивчення (CLIL) з метою визначення міри доцільності залучення навчального матеріалу різних предметів, зокрема зарубіжної літератури, до методики вивчення іноземних мов. Інтеграція предметів мовно-літературної галузі дозволяє поглиблювати знання, формувати предметні компетентності, розвивати когнітивні здібності учнів і студентів. Методологія CLIL поширюється в українських закладах освіти завдяки спільним програмам з європейськими партнерами, проте широкого розповсюдження в Україні ще не набула. У статті висвітлюється історія виникнення методології контентного навчання іноземних мов, її головні відмінності від методик традиційних, а також новітні оцінки впровадження CLIL у середній та вищій освіті. Відповідно до сучасних викликів оцінюються перспективні напрямки впровадження та дослідження результативності методики контентного вивчення іноземних мов у світовій освітній практиці. Звертається увага на головні проблеми методології, які стосуються конкретних методичних прийомів впровадження контентного навчання, прозорості висвітлення результатів тощо. Учені наголошують на подальшому удосконаленні лінгвістичних, методологічних та організаційних принципів впровадження методології CLIL у середній та вищій освіті, оскільки існують значні відмінності контекстів CLIL та реалізації CLIL, залежні від соціально-культурних умов та освітньої політики залучених країн. На матеріалі літературознавчої дисципліни «Літературні шедеври країн Європи, Америки, Азії» пропонуються конкретні прийоми використання літературного, культурологічного контенту, який сприяє формуванню морально-ціннісних, комунікативних компетенцій студентів-філологів. Аналізується методика поглибленого сприйняття літературного тексту, спрямована на спостереження за чуттєвою реакцією читачів, за вміннями робити когнітивний аналіз художнього тексту, сюжету, художніх засобів увиразнення, а також актуалізувати ціннісний компонент літератури.

До питання ефективності мнемотехнічних прийомів при вивченні французької мови

Ірина Попко — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У cтатті розглядаються особливості використання принципів мнемотехніки для легшого запам’ятовування інформації досить великого формату, для досягнення комунікативної компетенції та ефективної комунікації студентів. Проаналізовано кілька найбільш практичних і логічних принципів мнемоніки для застосування при вивченні фонетики, граматики, лексики французької мови. Доведено, що мнемотехніка включає в себе різноманітність форм, які можна використовувати при завданнях будь-якої складності. Найчастіше мнемотехнічний матеріал заохочує студентів до поглибленого вивчення мови, активує мислення, мотивує їх до наукових розвідок у науці, економить час при вивченні нової лексики, граматичних правил, віршованих текстів. Ефективність навчання прямопропорційно залежить від психоемоційного стану студентів, що своєю чергою впливає на швидкість засвоєного матеріалу. Гра є одним з принципів мнемотехніки, що забезпечує позитивну емоційну атмосферу в аудиторії та сприяє засвоєнню матеріалу студентами у невимушеній обстановці. Найбільш поширеним є принцип асоціацій, котрий базується на поєднанні іншомовного слова з зображенням, звуком, жестом, словом, подібним фонетично зі словом рідної мови. Кожна особа, вивчаючи чужоземну мову, вибирає своє бачення і спосіб утворення асоціацій, які притаманні лише їй. Спосіб візуалізації ефективний при вивченні віршованих текстів. Найпростіший мнемонічний спосіб це знайти слово, французька вимова якого, схожа на вимову у рідній мові і побудувати простий логічний зв’язок між ними. При вивченні граматичних правил доведено ефективність застосування акронімів. Принцип аудіо мнемотехніки найбільш результативний на початковому етапі вивчення мови та становлення правильної вимови студентів. Цікавим при вивченні нової лексики є спосіб кодування та декодування слів-валіз, який значно сприяє запам’ятовуванню лексичних одиниць чужоземної мови, але застосовувати його можна на вищому рівні володіння мовою. Знання англійської значно полегшує вивчення другої чужоземної мови – французької, адже вплив латинської мови безпосередньо, або через французьку був досить сильним протягом довгого періоду історії.

Студентоцентроване навчання та кероване викладачем навчання у контексті вивчення англійської як іноземної

Lesya Rohach, Natalia Petiy, Oksana Shovak, Natalia Shtefaniuk — Wed, 16 Oct 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджуються протилежні педагогічні підходи у викладанні англійської мови як іноземної. Традиційне навчання, кероване викладачем (Teacher-Centered Learning), визначає викладача як центральну фігуру, яка передає знання за допомогою лекцій та безпосередніх настанов, акцентуючи увагу на засвоєнні змісту та дотриманні навчальних планів. На противагу цьому, студентоцентроване навчання (Student-Centered Learning) дає можливість студентам брати активну участь у своїй навчальній діяльності, що сприяє співпраці, критичному мисленню та персоналізованому навчальному досвіду, адаптованому до індивідуальних потреб та інтересів. Автори стверджують, що хоча традиційне навчання забезпечує комплексну подачу матеріалу та управління аудиторією, воно може завадити залученню студентів і розвитку навичок критичного мислення, необхідних для застосування знань у реальному світі. На противагу цьому, студентоцентроване навчання сприяє автономії студентів і глибшому розумінню, заохочуючи інтерактивні види навчальної діяльності, такі як робота в групах, дискусії та вирішення проблемних ситуацій. Такий підхід не лише покращує рівень володіння мовою, але й розвиває навички, необхідні для розв'язання глобальних проблем. Водночас дослідження висвітлює труднощі та переваги, пов'язані з кожним із цих підходів у контексті викладання англійської мови як іноземної. Попри зазначені у літературі переваги студентоцентрованого навчання, зокрема підвищення мотивації учнів та покращення комунікативних навичок, його впровадження стикається з деяким спротивом у середовищі, яке звикло до методики традиційного викладання англійської мови. Такі фактори, як організаційні обмеження, потреба в додаткових ресурсах і культурні особливості, впливають на ефективність впровадження практики студентоцентрованого навчання. Окрім того, автори обстоюють збалансований підхід, який інтегрує елементи як традиційного навчання, керованого викладачем, так і студентоцентрованого навчання для досягнення оптимальних результатів навчання в різних освітніх умовах. Вони вважають, що поєднання структурованої подачі контенту з діяльністю, орієнтованою на студента, може задовольнити різні навчальні стилі та уподобання, сприяючи формуванню цілісного освітнього процесу. Ця комбінована модель визнає сильні сторони керованого викладачем навчання у набутті фундаментальних знань і водночас використовує переваги студентоцентрованого підходу в розвитку критичного мислення та самостійного навчання.