Англійська мова у Європейському Союзі в контексті брекзиту
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.19.40-48Ключові слова:
англійська мова, lingua franca, Європейський Союз, європейський варіант англійської мови, брекзит, мовна політика, мультилінгвізмАнотація
Європейський Союз – це складне наднаціональне утворення, до складу якого входить 27 держав, що спілкуються 24 офіційними мовами. Формально поширена у ЄС політика мультилінгвізму на практиці застосовується рідко, адже ведення офіційної документації 24 різними мовами – завдання непросте. Упродовж останніх десятиліть головними робочими мовами Європейського Союзу були англійська, французька та німецька з великим домінуванням англійської як мови міжкультурної комунікації. Вихід Великобританії з ЄС, відомий як брекзит, привернув увагу політиків та дослідників до майбутнього англійської мови в ЄС. Серед імовірних прогнозів спостерігаються дві радикально протилежні точки зору – від повного припинення використання англійської мови у сфері офіційної комунікації ЄС, так званого Engxit, до утвердження нового, європейського, варіанту, відмінного від стандартної англійської мови, так званого Euro-English. Здійснений у статті контент-аналіз англомовного медійного дискурсу 2016–2021 рр. демонструє, що більшість видань продовжує оцінювати англійську мову як головну мову ЄС та світу; lingua franca; найпопулярнішу для вивчення іноземну мову; нейтральну мову глобальної та міжкультурної комунікації. Щодо характеристик нового варіанту англійської мови (Euro-English), то вони різняться – від позитивних до негативних, сконцентрованих на помилках та відхиленнях від стандартного варіанту англійської мови. Проте саме існування такого варіанту англійської мови у ЄС уже майже не викликає сумнівів як у дослідників, так і в пересічних громадян. Ймовірно, вихід Великобританії з Євроспільноти може слугувати початком процедури кодифікації європейського варіанту англійської мови та його подальшого активного використання в офіційній комунікації ЄС.
Посилання
Данильчук А. Англійська мова в Європейському Союзі. Актуальні питання іноземної філології. 2018. № 9. С. 65–71.
Baum de la M. EU should stop speaking ’broken English’ after Brexit, says French minister. Politico. 2021. URL: https://www.politico.eu/article/brexit-eu-official-language-english-should-stop-speaking-broken-clement-beaune/ (дата звернення: 14.03.2021).
Berns M. English in the European Union. English Today. 1995. № 3. P. 3–11.
Bhatia T., Ritchie W. The Handbook of Bilingualism and Multilingualism. Oxford : Blackwell Publishing Ltd, 2014. 940 p.
Biskub I., Danylchuk A. European Identity: Values, Cultures, and Languages. Language. Culture. Politics. Chelm. 2019. № 1. P. 81–92.
Brunder E. English without the English: What the Brexit Means for Translation. Venga. 2019. URL: https://www.vengaglobal.com/blog/english-without-english-brexit-means-translation/ (дата звернення: 09.03.2021).
Campenhout van C. Should UK citizens learn a new language after Brexit? Global Lexicon. 2018. URL: https://www.globalexicon.com/de-de/neuigkeiten/blog/should-uk-citizens-learn-a-new-language-after-brexit/ (дата звернення: 14.03.2021).
European Commission. Special Eurobarometer 386: Europeans and their Languages. EU Open Data Portal. 2012. URL: https://data.europa.eu/euodp/en/data/dataset/S1049_77_1_EBS386 (дата звернення: 18.03.2021).
Kachru B. World Englishes: Agony and Extasy. Journal of Aesthetic Education. № 30. P. 135–155.
King T. De Gaulle, Brexit and the slow death of two languages. Politico. 2016. URL: https://www.politico.eu/article/charles-de-gaulle-brexit-slow-death-two-languages-david-cameron-referendum-power/ (дата звернення: 11.03.2021).
Kużelewska E. Wpływ Brexitu na status języka angielskiego w Unii Europejskiej. Środkowoeuropejskie Studia Polityczne. 2019. № 2. P. 213–227. URL: https://doi.org/10.14746/ssp.2019.2.12 (дата звернення: 20.03.2021).
Kużelewska E. Quo Vadis English? The Post-Brexit Position of English as a Working Language of the EU. International Journal for the Semiotics of Law. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s11196-020-09782-x (дата звернення: 21.03.2021).
Mamadouh V. The Geopolitics of Multilingualism in the European Union. Abingdon : Taylor & Francis, 2020. 244 p.
McArthur T. Euro-evolution? English Today. 2001. № 17(4). P. 2–13.
Modiano M. English in a post-Brexit European Union. World Englishes. 2017. № 36(1). P. 313–327. URL: https ://doi.org/10.1111/weng.12264 (дата звернення: 20.03.2021).
Oxford English Dictionary Online. Oxford, 2020. URL: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/brexit?q=brexit (дата звернення: 19.03.2021).
Pangeanic. Brexit: the demise of English as an international language? Pangeanic. 2021. URL: https://pangeanic.com/knowledge/brexit-the-demise-of-english-as-an-international-language/ (дата звернення: 11.03.2021).
Seddon E. The English language is evolving – here’s how it will change after Brexit. The Conversation. 2019. URL https://theconversation.com/the-english-language-is-evolving-heres-how-it-will-change-after-brexit-117614 (дата звернення: 09.03.2021).
Setter J. Will Brexit spell the end of English as an official EU language? The Guardian. 2019. URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2019/dec/27/brexit-end-english-official-eu-language-uk-brussels (дата звернення: 08.03.2021).
The Chartered Institute of Patent Attorneys. The Use of English as an Official EU Language. CIPA. 2016. URL: https://www.cipa.org.uk/policy-and-news/brexit-updates/use-of-english-as-an-official-eu-language/ (дата звернення: 08.03.2021).
The Economic Times. Brexit should not mean Engxit too. Delhi, 2021. URL: https://economictimes.indiatimes.com/magazines/panache/brexit-should-not-mean-engxit-too/articleshow/73053489.cms (дата звернення: 11.03.2021).
The Irish Times. The Irish Times view on English in the EU institutions: lost in translation. The Irish Times. 2020. URL: https://www.irishtimes.com/opinion/editorial/the-irish-times-view-on-english-in-the-eu-institutions-lost-in-translation-1.4165608 (дата звернення: 14.03.2021).