Важливість наукових результатів в ефективному викладанні рідної мови
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.19.61-71Ключові слова:
металінгвістичні знання, наукові результати, рідна мова, вчителі, учні, ЗакарпаттяАнотація
Відповідно до повторного опитування (2008–2018 рр.), дослідження мовного та діалектного ставлення викладачів угорської мови на Закарпатті змінилося в позитивному напрямі після реформи освіти рідної мови в результаті наукових навчальних праць. Припускають, що подібні зміни спостерігаються і в мовному та діалектному ставленні своїх учнів, оскільки підручник, яким вони користуються, передає наукові знання і про діалекти. Виходячи з вище сказаного, припускаємо, що угорські студенти на Закарпатті, як і їхні викладачі, мають більш позитивну думку про діалектні явища. Можемо виявити подібність між відповідями двох груп, хоча регіональний характер використання мови все ще не сприймається більшістю з них. Наша гіпотеза полягає у тому, що в отриманих відповідях є суперечливість, оскільки їхні знання щодо мовних варіантів усе ще є дефіцитними, поверхневими, тому багато разів у відповідях можна виявити вплив мовних міфів та мовних ідеологій.
Щоб перевірити/спростувати вищезазначене, у 2018 р. було проведено два опитування за участю 100 вчителів та 280 учнів угорськомовних шкіл Закарпаття, щоб повторити попереднє широкомасштабне дослідження. На підставі представлених вище результатів можна сказати, що більшість наших гіпотез було перевірено. У результаті адитивного підходу можна спостерігати позитивні зміни в угорських школах Закарпаття щодо судження про мовні діалекти та носіїв діалекту. Думка вчителів (незважаючи на мою гіпотезу) хоча й відображається у думках їхніх студентів, проте професіоналам важче дистанціюватися від міфів, пов’язаних із рідною мовою, до яких багато хто з них звик у процесі навчання чи під час стажування. Підростаюче покоління, яке засвоїло науково обґрунтовані знання з підручників, підготовлених до офіційної навчальної програми 5-го класу початкової школи, виявилося більш сприйнятливим до мультинормативного, більш відкритого підходу. Вчителі намагаються відповідати очікуванням, які, на їхню думку, існують щодо них. Однак через їх недостатні металінгвістичні знання здебільшого це призводить до розбіжностей, невідповідностей між вищезазначеними звітами та статистичними даними.
Посилання
Beregszászi A. Új témák, változó szemlélet. Az anyanyelvi nevelés új iránya a kárpátaljai magyar középiskolákban. Anyanyelv-pedagógia 1. 2014. http://www.anyanyelv-pedagogia.hu/cikkek.php?id=504 (2020. december 15.)
Beregszászi A. Alkalmi mondatok zongorára. A magyar nyelv oktatásának kihívásai kisebbségben. Törökbálint: Termini Egyesület. 2021. 204.o.
Beregszászi A.–Márku A. A kárpátaljai magyar középiskolások nyelvhasználatáról. / Csernicskó I. szerk. A mi szavunk járása. Ungvár, PoliPrint. 2003.179–207. o.
Bergszászi A.–Dudics Lakatos K. Utak és tévutak az anyanyelvi nevelésben a kárpátaljai magyar középiskolákban. / Csernicskó I.–Márku A. szerk. A nyelvészet műhelyeiből: Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból, V. Ungvár, Autdor-Shark. 2019. 150–164. o.
Dudics Lakatos K. „…én is nyelvjárásban beszélek”. Anyanyelv-pedagógia XI, 2. 2018. http://anyanyelv-pedagogia.hu/cikkek.php?id=740 (2020. december 15.)
Dudics Lakatos K. Kárpátaljai magyar pedagógusok nyelvjárási attitűdjének alakulása két felmérés eredményei alapján (2008–2018). Magyar Nyelvjárások 57. 2019.123–134. o.
Дудич Лакатош К. Efficiency of native language educationin Transcarpathia based on a repeated questionnairesurvey (2008-2018). Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series Philology 44. 2020. 136 – 140. o.
Gazdag V. Ukrán kölcsönszavak a kárpátaljai magyar nyelvhasználati színtereken. / Balla E.; Bárány E.; Csonka T.; Gazdag V.; Stefuca V. szerk. Ukrainisztika Magyarországon és a határon túlon/ Україністика в Угорщині та поза її межами. Nyíregyháza, RIK-U Kiadó. 2019. 47–54. o.
Gazdag V. Szláv elemek a kárpátaljai Beregszászi járás magyar nyelvjárásaiban. Törökbálint: Termini Egyesület. 2021. 228. o.
Jánk I. Nyelvi előítélet és diszkrimináció a magyartanári értékelésben. Nyitra, Nyitrai Konstantin Filozófus Egyetem Közép-európai Tanulmányok Kara. 2019.175.o.
Lakatos K. Kárpátaljai magyar iskolások és pedagógusok nyelvjárási attitűdjéről. / Gutmann M.–Molnár Z. szerk. V. Dialektológiai Szimpozion. Szombathely, Berzsenyi Dániel Főiskola BTK Magyar Nyelvészeti Tanszék. 2007. 156–163. o.
Lakatos K. Kárpátaljai magyar iskolások nyelvi tudata és attitűdje. Doktori értekezés. Budapest, ELTE BTK. 2010. 222. o.
Lakatos K. A nyelvjárások megítélése és a nyelvi sztereotípiák összefüggései Kárpátalja magyar iskoláiban. / Hires-László K. – Karmacsi Z. – Márku A. szerk. Nyelvi mítoszok, ideológiák, nyelvpolitika és nyelvi emberi jogok Közép-Európában elméletben és gyakorlatban. A 16. Élőnyelvi Konferencia előadásai. Budapest–Magyarország– Beregszász, Tinta Könyvkiadó, II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Hodinka Antal Intézet. 2011. 274–280. o.
Lizanec P.–Horváth K. A kárpátontúli magyar nyelvjárások főbb sajátosságairól. Magyar Nyelvjárások 24. 1981. 3–18. o.
Parapatics A. A magyar nyelv regionalitása és a köznevelés. Tények, problémák, javaslatok. Budapest, Tinta Könyvkiadó. 2020.136. o.
Presinszky K. Nyelvi attitűdök vizsgálata nyitrai magyar egyetemisták körében. / Borbély A.–Vančoné Kremmer I.–Hattyár H. szerk.,Nyelvideológiák, attitűdök és sztereotípiák. Budapest–Dunaszerdahely–Nyitra, MTA Nyelvtudományi Intézet–Gramma Nyelvi Iroda–Konstantin Filozófus Egyetem Közép-európai Tanulmányok Kar. 2009. 241–248. o.
Sándor A. A nyelvjárási attitűd vizsgálata a nyitrai magyar szakos egyetemisták körében. / Borbély A. –Vančoné Kremmer I.–Hattyár H. szerk. Nyelvideológiák, attitűdök és sztereotípiák. Budapest–Dunaszerdahely–Nyitra, MTA Nyelvtudományi Intézet–Gramma Nyelvi Iroda–Konstantin Filozófus Egyetem Közép-európai Tanulmányok Kar. 2009. 231–239. o.
T. Károlyi M. A nyelvi tudatosság és attitűd vizsgálata a beregszászi főiskola hallgatóinak különböző csoportjaiban. / P. Lakatos I. szerk. Mutatványok a hármas határ menti nyelvhasználat kutatásából. Nyíregyháza, Bessenyei Kiadó. 2002. 135–144. o.
Tóth P. Kárpátaljai magyar dialektológiai vizsgálatok. Doktori (PhD) értekezés. Budapest, ELTE BTK, kézirat. 2010. 175.o.
Tóth P. A beregrákosi, nagydobronyi és kajdanói nyelvjárás gyökereiről. / Czetter I. –Hajba R. –Tóth P. szerk. VI. Dialektológiai Szimpozion. Szombathely–Nyitra, Nyugat-magyarországi Egyetem Savaria Egyetemi Központ–Nyitrai Konstantin Filozófus Egyetem Közép-európai Tanulmányok Kar. 2016. 615–627. o.
