Вибрані статті з етимологічного словника праслов’янських поетикальних формул з індоєвропейськими паралелями

Анотація

Ми запропонували корпусний підхід до вивчення поетики суміжних індоєвропейських фольклорних традицій. Оскільки в народній поетиці клаузули рядків відіграють головну роль в організації тексту, виконуючи роль «гнізда» формул та синтаксичних організаторів рядків, ми запропонували зосередитися на реконструкції класу слів, які зосереджувалися у клаузулі у загальнослов’янський і, мабуть, спільноіндоєвропейський періоди. Таким чином, ми можемо прийти до реконструкції ядра тезаурусу формул. В іншому місці ми навели перелік загальнослов’янських слів-речень. Завдання цієї публікації – простежити розвиток виявлених формул на загальноєвропейському тлі. Для цього за тим самим принципом (із подвійною косою рискою // позначено межі рядків) були анотовані такі тексти: «Іліада» та «Одісея», «Ріг Веда», латиські міфологічні пісні. Потім ці тексти були оброблені за допомогою безкоштовного програмного засобу AntConc. У результаті для кожної традиції були знайдені власні класи клаузульних слів, які порівнювалися з праслов’янськими. Наступний етап передбачав порівняння основних формульних фраз, що зустрічаються у реченнях різних слов’янських традицій, з етимологічно пов’язаними або семантично еквівалентними словами давньогрецьких, латвійських та ведичних традицій, які також мають високу частоту в клаузулах. Наявність етимологічно споріднених слів у різних традиціях у клаузулі дає цінний матеріал для порівняльного та історичного вивчення поетичного синтаксису, а ширше – синтаксичного розподілу та сполучуваності прамовних одиниць, оскільки більшість типів речень були лексично зв’язані, тобто їх можна було заповнити лише певними класами лексики. Тому порівняння речень є підставою для з’ясування розподілу певних слів у реченні, а саме на початку та в кінці, тобто поетично найбільш значущих позиціях. Проаналізовано слов’янські клаузули * gordъ, * konь, * mati, * slovo, * govoriti, * moldъ, * golva, * godъ, * polje, * vino, * lĕto, * gospodь, * morje, * dvorъ та * zemja.