Категорія заперечення в англійському й українському офіційно-діловому дискурсі в діловій комунікації

Анотація

У цій статті досліджується заперечення в комунікативній ситуації конфлікту, де заперечення належить до тих мовленнєвих актів, реалізація яких спричиняє виникнення ситуації конфлікту чи ворожнечі в англійському й українському офіційно-діловому дискурсі. Це дослідження є нині актуальним. Особливість його полягає в жорсткій регламентації і стандартності мовленнєвих засобів у діловій комунікації. Розглядаються також вимоги толерантності та засоби пом’якшення відмови. Мотивація конфлікту, будучи інтегрованою в комунікативну ситуацію, що потенційно модифікує установки мовця, та одержуючи певну – релевантну для цієї ситуації спілкування – інтенцію, спрямовується на установки комунікативного партнера та реакції реципієнта, що випливають із них. Установка конфлікту реалізується висловлюванням непогодження одного з учасників із певним аспектом епізоду та виходом його зі спілкування або ж спробою зміни структури епізоду. Вербально непогодження втілюється в заперечних мовленнєвих діях, до яких належить і відмова, що цілеспрямовано виражає заперечно-негативну реакцію мовця. Важливим компонентом ділового спілкування є проблема конфлікту. Успішне розв’язання будь-якої конфліктної ситуації вимагає знань щодо природи, сутності, шляхів подолання кризових ситуацій, вміти застосовувати на практиці дієві способи поведінки, відповідні технології дій. Конфлікт як вузол проблем, що потребують нагального вирішення, власне, і є тією основою, на якій шляхом розв’язання конфліктних ситуацій відбувається розвиток і вдосконалення взаємостосунків. Отже, конфлікт проявляється у формі гострих суперечностей між комунікантами, для якого характерне пряме, нерідко агресивне спростування істинності змісту пропозицій протилежної сторони.