Електро-акустичний аналіз деяких просодичних маркерів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.20.93-106

Ключові слова:

просодія, іронія, дискурс, лінгвокультура, ЧОТ (частота основного тону), швидкість, мовне спілкування

Анотація

У цій роботі представлені результати комплексного дослідження, спрямованого на виявлення просодичних особливостей реалізації іронії у звуковій мові з урахуванням специфіки британської лінгвокультури. Складна та багатокомпонентна природа такого явища, як іронія, зумовила комплексний характер аналізу, проведеного в цьому дослідженні, який передбачав вивчення широкого кола проблем, пов’язаних з іронією. Іронія є невід’ємною складовою частиною повсякденної соціальної, в тому числі міжкультурної взаємодії. Багатоаспектна природа цього феномена зумовила необхідність враховувати в процесі його вивчення контекстуальні та прагматичні чинники, а також лінгвокультурну специфіку спілкування. Під час дослідження було підтверджено, що використання іронії властиве представникам британської лінгвокультури. Характерно, що іронія часто виступає як дискурсивна стратегія, реалізуючи яку, комуніканти передають певне ставлення до об’єкта висловлювання. На основі аналізу корпусу дослідження було встановлено, що такого роду ставлення може бути позитивним і негативним, у зв’язку з чим були виділені такі види іронії, як іронія з позитивною та негативною конотацією. Окрему групу склали фрагменти, реалізовані в іронічній тональності, що являє собою просодико-прагматичний комплекс, що характеризує протяжні відрізки звукового тексту. Специфіка цього дослідження полягає в тому, що просодична реалізація іронії в звуковій мові розглядається в динаміці дискурсу з урахуванням вербального контексту, безпосередній ситуації спілкування, а також соціокультурного контексту та національно-культурної специфіки. Результати проведеного дослідження дають змогу констатувати, що в усному мовному дискурсі вагома роль у вираженні іронії належить просодичним засобам. Просодія здатна передавати велику кількість конотатівних значень. Певна комбінаторика просодичних параметрів надає висловлюванню іронічну конотацію. Було встановлено, що інтонація є самостійним засобом реалізації іронії, своєрідним «сигналом», що сприяє адекватному розумінню повідомлення. Зокрема, були виявлені деякі тенденції в просодичному оформленні іронічно забарвлених висловлювань у діалогічному дискурсі. Отримані дані підтверджують інформацію, яка була отримана у вивченні іронії в інших видах дискурсу: іронічно забарвлені фрагменти набувають перебільшене просодичне оформлення. Дані, отримані в процесі дослідження, можуть бути використані для навчання діалогічного спілкування англійською мовою. Висновки, зроблені на підставі дослідження, можуть бути корисні для навчання англійської вимови.

Посилання

Александров Д.Н. Основы ораторского мастерства, или В погоне за Цицероном : учебное пособие. Москва : Флинта, 2012. 488 с.

Арутюнова И.С. Контрастивный анализ выражения иронии в британском и американском вариантах английского языка: В аспекте филологической фонетики : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.04. Москва, 2002. 28 с.

Зарецкая Е.Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации. Москва, 2002. 480 с.

Пигулевский В.О. Символ и ирония: (Опыт характеристики романтического миросозерцания). Кишинёв : Штиинца, 1990. 165 с.

Соколова М.А. Практическая фонетика английского языка: учебник для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Филология» / М.А. Соколова, К.П. Гинтовт, Л.А. Кантер, Н.И. Крылова, И.О. Тихонова, Г.А. Шабадаш. Москва : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2005. 382 с.

Фрейдина Е.Л. Публичная речь и её просодия. Москва : Прометей, 2005. 192 с.

Фрейдина Е.Л. Тональность речевого общения и её просодические маркеры. Преподаватель XXI век. 2015. № 1, часть 1. С. 282–290.

Шевченко Т.И. Социофонетика: Национальная и социальная идентичность в английском произношении. Москва : ЛЕНАНД, 2016. 240 с.

Amenta S., Balconi M. Understanding Irony: An ERP Analysis on the Elaboration of Acoustic Ironic Statements. Neuropsychological Trends, 3, 2008. P. 7–27.

Bakhtin M.M. The Dialogic Imagination. Austin: University of Texas Press, 1982. 480 p.

Bryant G.A. Verbal irony in the wild. Pragmatics and Cognition, 19 (2), 2011. Pp. 291–309.

Gumperz J.J. Response essay / In Eerdmans S., Prevignano C., and Thibault P. (eds.). Language and Interaction: Discussions with John Gumperz. Amsterdam: John Benjamins, 2003. Pp. 105–126.

O’Connor J.D. Phonetics. Penguin Books, 1973. 320 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-20