Формування соціокультурної компетентності старшокласників у процесі вивчення іноземної мови

Анотація

Методика викладання іноземної мови зараз зосереджена на особистісному розвитку. Вона покликана підготувати учнів до вільного спілкування в цільовій культурі. Для досягнення цієї мети вчителю недостатньо подавати лише мовний матеріал, тому одне з його головних завдань – навчити учнів найважливішим поведінковим і комунікативним нормам цільової культури. У статті розглядаються теоретичні засади формування соціокультурної компетенції учнів старших класів. Здійснено дефінітивний аналіз понять «компетентність» та «соціокультурна компетентність». Встановлено суперечності між різними науковцями щодо тлумачення цих термінів, а також визначення структурних компонентів соціокультурної компетентності. На нашу думку, поняття соціокультурної компетенції знаходиться на перетині країнознавчої, лінгвокраїнознавчої та соціолінгвістичної компетенцій. З’ясовано, що розвиток комунікативних навичок у старшокласників повинен здійснюватися крізь призму культурних цінностей народу-носія цільової мови. Виділено основні методи формування цієї компетентності у старшокласників. У процесі роботи над дослідженням ми виокремили такі групи методів формування соціокультурної компетенції: компаративний метод, метод драматизації та метод кейс-стаді. Ці підходи реалізуються через принципи дедукції, збалансованості, первинності, наочності, індивідуалізації, комунікативності та автентичності. Розвиток соціокультурної компетенції є складним процесом, який включає три етапи: лінгвістичний, ситуативний та інтегративний. На цих етапах педагог використовує спеціальні дослідницькі, ігрові або творчі завдання. Визначено, що автентичні матеріали відіграють ключову роль у формуванні соціокультурної компетенції старшокласників, оскільки вони є справжніми продуктами певної культури. Обґрунтовано важливість безперервного розвитку міжкультурної компетентності вчителів іноземних мов.