Ключові виклики викладання іноземних мов з урахуванням їх взаємовпливу

Анотація

Стаття присвячена дослідженню мовної інтерференції у процесі вивчення німецької мови як другої іноземної після англійської. Проаналізовано праці педагогів та дослідників, присвячені даній проблематиці. Сьогодні німецька мова вважається важливим освітнім компонентом у закладах вищої освіти України, що зумовлено перспективами її використання з економічною, культурною та науковою метою. При вивченні двох іноземних мов знання першої іноземної мови впливає на процес оволодіння другою. Цей вплив визначається як мовна інтерференція, що може бути як позитивною, так і негативною. Специфіка одночасного (послідовного) вивчення німецької та англійської мов детермінована їхньою тісною генетичною спорідненістю. Це добре простежується на морфологічному, лексико-семантичному, синтаксичному рівнях мови. З іншого боку, існує чимало лексичних і граматичних відмінностей між зазначеними германськими мовами. Зокрема, на лексико-семантичному рівні мови виникають певні проблеми, пов’язані з правильним використанням так званих «хибних друзів перекладача». У різних мовах ці слова й словосполучення мають схожу або однакову морфологічну структуру та іноді подібно вимовляються, але є різними з точки зору семантики. Що стосується синтаксичного рівня, то мовна інтерференція найчастіше має місце на початковому етапі вивчення другої іноземної мови. Зокрема, це зумовлено тим, що на її засвоєння зазвичай відводиться менше часу порівняно з тривалістю вивчення першої іноземної мови. Згадані вище фактори спричинюють труднощі при досягненні відповідного рівня володіння іноземною мовою. У статті подано характеристику типів мовної інтерференції, вказано на шляхи подолання негативного впливу цього лінгвістичного явища. На нашу думку, викладач повинен поєднувати акцентування на спільних рисах німецької та англійської мов, з одного боку, та виокремлення їхніх відмінних рис, з іншого.