Розвиток військової термінології в Угорщині

Анотація

У статті розглянуто основні етапи становлення військової термінології в Угорщині. Військова лексика розвивалася у трьох основних напрямках – назви зброї; лексичні одиниці на позначення ведення бойових дій; назви підрозділів, їх командирів і вояків. У статті зроблено спробу виокремлення історичних періодів розвитку угорської військової термінології. Першим є дохристиянський період, коли почали з’являтись терміни на позначення зброї, вояків та їх побуту, військових дій та стратегій. Наступним – правління угорського короля Іштвана та християнізація Угорського королівства, період пов'язаний з латинізацією мови. Третій – пов’язаний з австро-турецькою війною, коли у боротьбі зі спільним ворогом угорці об’єдналися з німецьким народом, через що в угорську мову прийшло багато німецьких термінів. Наприкінці австро-турецької війни Угорщина мала торгівельні зв’язки з Венеціанською Республікою, у цей період угорська військова термінологія поповнилась лексикою італійського походження. Пізніше Османська Імперія захопила угорські землі і Угорщина потрапила під іноземну окупацію. У цей час угорська мова збагатилась лексикою османсько-турецького походження пов’язаною з військовою тактикою, стрільбою, обладунками тощо. Наступним був тривалий період правління Австро-Угорської імперії. У цей час в угорській мові з’явилось багато німецьких та французьких запозичень на позначення військової стратегії та видів зброї. У ХІХ столітті поповнення військ здійснювалася за територіальним принципом, через це кожен підрозділ мав власний військовий сленг. У період двох світових війн виникли нові військові технології та стратегії, що також мало значний вплив на угорську військову лексику. У післявоєнний період відбулися докорінні зміни у сфері ведення війни, що неминуче призвело до розширення військової термінології та введення нових термінів. Останнім періодом розвитку військової термінології, який триває і по сьогодні, є період вступу країни до НАТО та використання у професійній мові натівських стандартів.