Перенесення найменування в утворенні мовного субкоду адолесцентів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.25.121-129

Ключові слова:

мовний субкод, мовна поведінка, семантичні зміни, метафоризація, деривація, словотворення, лексико-семантичні групи

Анотація

У статті досліджено перенесення значення при формуванні словникового запасу німецькомовних адолесцентів. Цей мовний субкод став популярним і ефективним засобом вербальної самоідентифікації, який використовується для задоволення відповідних комунікативних потреб молоді у відповідних комунікативних ситуаціях. Аналіз лексикографічних джерел засвідчив активне використання семантичної деривації, насамперед метафоризації, для створення нових мовних одиниць. Також ми виокремили найпродуктивніші типи перенесення значення в досліджуваному мовному субкоді. До останніх відноситься метафоризація за подібністю внутрішньої чи зовнішньої ознаки. Продуктивною є семантична деривація на основі семантичної трансформації через співвідношення конкретного та абстрактного. Мовна поведінка адолесцентів значною мірою детермінована чинниками соціального та психологічного характеру. Тому представники цієї соціально-вікової групи вербалізують власні уявлення про подібність порівнюваних людей і речей при утворенні нових слів за допомогою семантичної деривації. У багатьох випадках їхні асоціації ґрунтуються на особистому досвіді. Досліджувані лексеми часто утворюються внаслідок зміни семантики загальновживаної лексики. Це можна вважати свідченням тісного взаємозв’язку мовного субкоду адолесцентів і літературної німецької мови. У їхній лексиці семантична деривація притаманна також запозиченням, переважно англо-американського походження. Деякі лексичні одиниці, популярні серед адолесцентів, використовуються при утворенні складних іменників, у процесах префіксації та суфіксації. Мовленнєва самоідентифікація молоді часто виражається у вживанні стилістично знижених слів і словосполучень, лексем із пейоративними компонентами. На наступному етапі дослідження нами виокремлено найбільші лексико-семантичні групи метафоризованих лексем у вокабулярі німецькомовних адолесцентів. Вони охоплюють слова, які є найменуваннями однолітків і дорослих, вказують на субкультурну приналежність, виражають суб’єктивні оцінки, описують розумові здібності, фізичний стан, зовнішність. Лексика молоді має відносно високу цінність з точки зору потеційного впливу на комунікативних партнерів чи цільову аудиторію, що значно підвищує її прагматичну ефективність.

Посилання

Левицька Л.Я., Микитка І.С. Німецький молодіжний сленг та його лексико-семантичні особливості. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Філологія. Харків, 2013. № 1052. Вип. 74. С. 94–99.

Огуй О.Д. Лексикологія німецької мови. Вінниця : Нова книга, 2003. 416 с.

Сокол Г.Р. Сленг сучасної німецької молоді як засіб розвитку комунікативної компетенції студентів. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк, 2013. № 20. С. 172–176.

Солдатова С.М., Козонак А.В. Лінгвістичний статус німецького молодіжного сленгу. Молодий вчений. Херсон : Молодий вчений, 2018. № 4(56). С. 344-348.

Ткачівська М.Р. Молодіжний сленг і його класифікації. Одеський лінгвістичний вісник. Одеса : Гельветика, 2015. № 6. Т. 2. С. 114–118.

Христенко О.С. Дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу. Вісник Сумського державного університету. Суми : СумДУ, 2006. № 3(87). С. 110–114.

Hehl H. Das Megakrasse Lexikon. URL: http://hehl-rhoen.de/pdf/lexikon_der_jugendsprache.pdf (дата звернення: 24.01.2024).

Henne H. Jugend und ihre Sprache : Darstellung, Materialien, Kritik. Berlin; New York : de Gruyter, 1986. 385 S.

Langenscheidt 100 Prozent Jugendsprache. München: Langenscheidt, 2020. 160 S.

Neuland E. Jugendsprache – Jugendliteratur – Jugendkultur [3., korr. Aufl.]. Frankfurt am Main : Peter Lang, 2008. 277 S.

PONS 15 Jahre Wörterbuch der Jugendsprache – Sammelband [1. Aufl.]. Stuttgart: PONS, 2016. 288 S.

PONS Wörterbuch der Jugendsprache 2017. Stuttgart : PONS, 2016. 144 S.

Reinke M. Jugend, Sprache und Medien. Am Beispiel von Rundfunksendungen für Jugendliche. Hannover, 2000. 19 S.

Schlobinski P., Heinz H.-Ch. Jugendliche und “ihre“ Sprache : Sprachregister, Jugendkulturen und Wertesysteme. Empirische Studien. Opladen : Westdeutscher Verlag, 1998. 236 S.

Schlobinski P., Kohl G., Ludewigt J. Jugendsprache. Fiktion und Wirklichkeit. Opladen : Westdeutscher Verlag, 1993. 223 S.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-06