Емотивна функція мови

Анотація

Емоції є одним із мотивуючих факторів розумової діяльності людини, тому вони знаходяться у сфері інтересів різних наук, напрямів та дисциплін: педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики, соціолінгвістики, теорії комунікації, теорії мовленнєвих актів, психології, соціології, антропології та медицини. У мові емоції представлені надзвичайно різноманітно своїми найменуваннями, характеристиками та відтінками. Навряд чи можна переоцінити роль почуттів у взаємовідносинах людей. Метою запропонованої розвідки є дослідження ролі емотивної функції в мові. Емоції є специфічною формою відображення та пізнання дійсності, оскільки людина при вираженні емоцій є і об'єктом, і суб'єктом пізнання. Вони реалізують певні мотиви людини, впливають на адресата і, з іншого боку, інтерпретуються адресатом. Феномен «емоційність» має значну кількість визначень. Кожне з них по-своєму відображає цю категорію, залежно від науки, у межах якої відбувається її дослідження. Необхідно розрізняти два основних, на наш погляд, підходи до визначення емоційності: лінгвістичний і психологічний, тобто розуміння емоційності як якості мови як і властивості живого суб'єкта. У лінгвістичних працях останніх десятиліть емоційність визначають, як фізіолого-психологічний стан людини, тобто розмежовуючи її з поняттям емотивності. Вважається, що вербальний опис емоцій трансформує емоційність (на їхню думку, що є виключно психологічним феноменом) в емотивність (мовний феномен), що передає емоційні характеристики мовної особистості і, відповідно, дозволяє здійснювати емоційну комунікацію. Поряд із традиційним терміном «емоційність» вживається термін «емотивність», який, у свою чергу, може мати різне тлумачення. Під емоційністю розуміється психологічна характеристика особистості, стан рівня розвитку її емоційної сфери, а емотивність потрактовується як лінгвістична характеристика слова, речення, що здатна спричинити емоціогенний ефект, викликати у мовної особистості відповідні емоції. Емотиологія, що традиційно розуміється як когнітивна теорія емоцій, вивчає когнітивну психологію та лінгвістику. Під час вивчення тих чи інших питань застосовуються міждисциплінарні знання щодо вираження емоцій. вербальне вираження емоцій відноситься до однієї з основних функцій людської мови. Емоційні явища лежать в основі емоційних станів та емоційних взаємовідносин різної інтенсивності та становлять сферу емоційності людини. Як психологічна категорія, емоційність характеризує зміст, якість та динаміку його емоцій. Трансформуючись в тексті в лінгвістичну категорію емотивності, емоційність може виступати як предмет і спосіб відображення дійсності.