Щоденник як спосіб оприявнення квір-досвіду
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.25.235-245Ключові слова:
англійська література, середовище, освіта, щоденник, квір, маргіналізація, гендерАнотація
Сучасні британські романи «Що ж вона собі думала?: Нотатки про скандал» (2003 р.) Зої Геллер та «Інший клас» (2016 р.) Джоанн Гарріс є маловідомими для українського читача. Зокрема, недосліджені особливості щоденникової оповіді. У статті увагу зосереджено на вивченні щоденникової оповіді та здійснено спробу її протрактувати. Однією з наративних стратегій, до якої вдаються письменниці З. Геллер та Дж. Гарріс є щоденникова оповідь. Як свідчить аналіз романів, вона може виявитися джерелом як правдивої, так і брехливої інформації. У щоденникових записах інкапсулюється досвід протагоністки Барбари Коветт та протагоніста Дейвіда Спайклі, чиї сексуальна та ґендерна ідентичність сприймається іншими персонажами як щось «дивне» («queer»). Читач також простежує, що, певною мірою, цей досвід може виявитися дивним і для них самих. Квірність, позначаючи позицію, що перебуває поза чи на межі відносно соціального порядку, проступає не лише через лесбійські та гомосексуальні практики, але й інший досвід самовираження, який не відповідає встановленим соціальним нормам. Батшебі Гарт, приміром, здається, що шлюб та діти стали перешкодою на шляху її кар’єрного зростання, які можна охарактеризувати факторами своєрідної віктимізації. Щоденник робить голоси жіночих та чоловічих образів почутими. Жінкам притаманно ведення щоденників через небажання озвучувати свої справжні почування з огляду на рамки, зведені суспільством. Знайомство з ненадійною оповідачкою Барбарою Коветт відбувається з допомогою її щоденникових нотаток. Особливою рисою цього нотатника була зосередженість на складанні хронології життя її «подруги» Батшеби Гарт. У досліджуваних текстах ідентифікується властивість героїв спостерігати за іншими, зокрема, щоденник теж постає місцем, де фіксується така вуаєристська схильність.
Посилання
Carroll R. et al. Rereading Heterosexuality: Feminism, Queer Theory and Contemporary Fiction. Edinburgh University Press, 2012. Project MUSE. P. 45–46 muse.jhu.edu/book/64102. https://muse.jhu.edu/pub/63/oa_monograph/chapter/2279242
Delafield C. Women’s Diaries as Narrative in the Nineteenth-Century Novel. Routledge, 2016. 202 p.
Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/art/diary-literature
Epps B. Grotesque Identities: Writing, Death, and the Space of the Subject (Between Michel de Montaigne and Reinaldo Arenas). The Journal of the Midwest Modern Language Association, 1995. 28 (1). P. 38–54.
Harris J. Gentlemen and Players. Great Britain: Black Swan, 2006. 507 p.
Harris J. Different Class. Great Britain: Black Swan, 2017. 509 p.
Heller Z. Notes on a Scandal: What Was She Thinking? Great Britain: Penguin Group, 2003. 244 p.
Holland K. Understanding Voyeurism. April 24, 2018. URL: https://www.healthline.com/health/what-is-voyeurism#curiosity-vs-disorder
King-Slutzky J. Go Read Alice: The History of the Diary Novel. Medium. URL: https://medium.com/the-hairpin/go-read-alice-the-history-of-the-diary-novel-85283b5bc085
Merry B. The Literary Diary as a Genre. The Maynooth Review / Revieú Mhá Nuad, 1979. Vol. 5, № 1. P. 3–19. URL: www.jstor.org/stable/20556925?seq=1#page_scan_tab_contents
Popova M. Joan Didion on Keeping a Notebook. URL: https://www.themarginalian.org/2012/11/19/joan-didion-on-keeping-a-notebook/
Prince G. The Diary Novel: Notes for the Definition of a Sub-genre. Neophilologus, 1975. № 59 (4). P. 477–481.
Schmidt N. The Wounded Self: Writing Illness in Twenty-first-century German Literature Boydell & Brewer, 2018. № 2. 235 p.
Zimmermann P. On the Diary as a Literary Genre. European Literature Network. 25 September, 2015. URL: https://www.eurolitnetwork.com/on-the-diary-as-a-literary-genre-by-peter-zimmermann/
