Антропологічна концепція Василя Барки як вияв теоцентризму: феномен особистості в романі «Жовтий князь» (Том ІІ)

Анотація

Антропологічна концепція Василя Барки у романі «Жовтий князь» (Том ІІ) репрезентує феномен теоцентризму через складні взаємозв’язки між особистістю та релігійними інтенціями. У статті виокремлено основні аспекти авторського оприявнення феномену Людини для висвітлення відношень між людиною та вищими силами у літературному контексті. Василь Барка досліджує роль особистості в контексті віровчення та культурних уявлень епохи, зокрема у зазначеному творі. Згідно з християнською традицією, людина має високі моральні стандарти і потребує духовного вдосконалення. У романі «Жовтий князь» митець представляє своїх героїв як носіїв цих моральних ідеалів, а також як вразливих істот, підданих впливу зовнішніх обставин. У статті досліджується спосіб, яким автор використовує головних героїв, щоб ілюструвати цю концепцію, підкреслюючи важливість людської індивідуальності в контексті божественного плану. Досліджено характерні аспекти теоцентричної перспективи, виявлені через постаті головних героїв, їхньої взаємодії з навколишнім світом та духовні пошуки. Встановлено що сюжетно-композиційним тлом реалізації концепції особистості у романі «Жовтий князь» є тоталітаризм та голодомор як засіб винищення української нації. Відтак антропологічна концепція Василя Барки постає саме у контексті тоталітаризму як системи, суттю якої був «експеримент над натурою людини», намагання витворити власну (викривлену!) концепцію людини. Автор пропонує глибокий рефлексивний аналіз трагічних подій і їхнього впливу на людську природу. У статті здійснено детальний аналіз антропологем «шлях», «Бог», концептів «гріх», «каяття», «любов», особливостей осмислення у творі проблем людської екзистенції. Простежено домінанти взаємодії особистості з релігійними символами та мотивами у творі. Через дослідження особистостей в контексті внутрішньої боротьби та пошуків героїв, автор розкриває складність та унікальність людської істоти. Роман нагадує нам про важливість моральних цінностей та віри в складних історичних обставинах і заохочує нас шукати духовну мудрість у найтемніших періодах нашої історії. Результати дослідження сприяють глибшому розумінню антропологічних концепцій Василя Барки та їх впливу на формування образу людини в літературі.