Розвиток навичок говоріння у здобувачів технічних спеціальностей: методичні засоби студентоцентрованого підходу

Анотація

Основною метою вивчення англійської мови в закладах вищої освіти є формування навичок комунікаційної компетентності. Уміння виражати свої думки, вести професійний діалог іноземною мовою – необхідний засіб для обміну знань, удосконалення професійних навиків, соціальної взаємодії та культурного життя. Учені-методисти постійно перебувають у пошуках ефективних педагогічних підходів, які полегшать студентам процес формування комунікативної компетентності. На думку багатьох дослідників, підтвердив свою ефективність студентоцентрований підхід, за умови застосування якого студент є активним діячем у навчальному процесі, формуючи його відповідно до своїх індивідуальних особливостей, навчальних інтересів та професійних запитів. Мета дослідження – з’ясувати умови для запровадження цього педагогічного підходу у процес навчання говоріння іноземною мовою у ЗВО технічного профілю; запропонувати систему організації навчання та методичних прийомів, які забезпечують на практиці реалізацію ідей обраного підходу. У дослідженні визначено, що під час застосування цього підходу викладачі іноземних мов зіштовхуються з низкою проблем, які перешкоджають ефективному навчанню говоріння, а саме: відсутністю у викладача відомостей про рівень знань, інтересів, когнітивних здібностей студентів; завеликою кількістю здобувачів у навчальній групі; недостатньою кількістю годин, відведених на засвоєння та практику іноземної мови; низькою мотивацією більшості студентів. Зважаючи на ці чинники, у статті запропоновано систему прийомів, яка б забезпечила організацію навчальної діяльності відповідно до вимог та ідей студентоцентрованого підходу: 1) разом зі студентами визначити навчальні цілі; 2) забезпечити відповідне середовище активного навчання; 3) персоналізувати роботу з аналізу отриманих результатів. Практика фіксує значні суперечності між умовами вивчення іноземних мов у ЗВО та ідеями студентоцентрованого навчання. Подолання цих перешкод залежить одночасно від професійності викладача і реорганізації навчального процесу загалом.