Відтворення лінгвокультурного та прагматичного потенціалу авторських неологізмів у дитячій літературі (на прикладі романів «Різдвяна Свинка» Дж. Ровлінг та «Різдвозавр» Т. Флетчера)

Анотація

Дитяча література часто описує вигадані фантастичні світи, створені авторами, щоб зацікавити маленьких читачів. Такі явища, персонажі та події, які є поза нашим розумінням та існують у царині магії що робить чари майже невід’ємним елементом дитячої літератури. Позначаються авторськими неологізмами, що можуть становити труднощі під час перекладу. Крім того, такі номінації часто наділені неабияким прагматичним потенціалом, оскільки підкреслюють чи пояснюють створені автором надприродні елементи, відтак потребують дуже виваженого й ретельного іідходу під час відтворення з метою збереження авторського задуму. Крім того, автори дитячої літератури часто застосовують колоритні авторські неологізми, які є іменами-характеронімами персонажів та творять ці чарівні світи. Таким чином, декодування лінгвокультурної інформації та прагматичних функцій таких одиниць є ключовим завданням даного дослідження. Для стилю Дж. К. Ровлінг характерні складні персонажі, застосування низки літературних прийомів і авторських неологізмів, які сприяють створенню яскравого магічного світу. Попри те, що її твори переважно націлені на молодшу аудиторію, твори Ровлінг порушують гострі соціальні проблеми, а авторські неологізми концентрують у собі авторський задум. Подібно, «Різдвозавр» Тома Флетчера, опублікований у 2016 році, став улюбленим різдвяним виданням маленьких читачів. Це захоплива історія про хлопчика Вільяма, його батька та уявну доісторичну істоту Різдвозавра. Щоб якнайяскравіше змалювати свій фантастичний різдвяний світ, автор вигадав безліч авторських неологізмів. Таким чином, вкрай важливим є збереження прагматичного та лінгвокультурного потенціалу таких одиниць під час перекладу.