Концепт BETRAYAL в англійській мовній свідомості: асоціативний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.26.51-59Ключові слова:
асоціативний експеримент, мовна свідомість, концепт, вербалізація, асоціаціяАнотація
Дослідження вербалізованих одиниць пам’яті та відношень між ними є ефективним способом реконструкції мовної свідомості. Асоціативний експеримент вважається надійним способом вивчення специфіки мовної свідомості носіїв мови, оскільки являє собою вербально-асоціативну мережу, яка дає змогу дослідити закладені у підсвідомості людини зв’язки із різними об’єктами та поняттями зовнішнього світу. Асоціативний профіль слова-стимулу – це фрагмент образу світу того чи іншого етносу, відображеного у свідомості «середнього» носія культури, його мотивів та оцінок і, відповідно, його культурних стереотипів. Вербальні реакції, вказують на зміст, що входить до національного ментального образу конкретного концепту. Асоціативний експеримент дозволив виявити вербальні, тобто лексичні матеріалізовані реакції респондентів на слово-стимул betrayal. Отримані реакції дають вербалізоване представлення досліджуваного концепту відображене та закріплене у свідомості носія мови. Результати проведеного експерименту показують, що у англійській мовній свідомості концепт BETRAYAL асоціюється перш за все із особою-зрадником. Англійці чітко ідентифікують суб’єктів зради – це конкретні особи (історичні, публічні, політичні діячі, герої мультфільмів та літературних творів) з якими об’єкти зради перебували у близьких, довірливих стосунках. Характерними рисами зрадників є підступність, відсутність емпатії, прагнення свідомо зробити боляче. Мотивацією поведінкових сценаріїв таких осіб є обман, шахрайство, пошук власної вигоди. У мовній свідомості носіїв англійської мови така поведінка вербалізується як ганебний вчинок, злочин, який повинен бути покараний. Зрада викликає негативні емоції, та характеризується як згубна, деструктивна, як така, що викликає огиду.
Посилання
Білик К.А. До питання лінгвістичного визначення терміна «асоціація». Мовні і концептуальні картини світу. 2019. № 1. С. 26–35.
Мартінек С. Емпіричні й експериментальні методи у сучасній когнітивній лінгвістиці. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. № 52. С. 25–32.
Мізін К. І. Верифікація лінгвокультурної релевантності концептів за допомогою методики психолінгвістичного експерименту. Психолінгвістика. 2016. № 19(2). С. 32–46.
Мізін, К. І. Психолінгвістичний експеримент чи соціолінгвістичний моніторинг? Епістемологічні пошуки аксіологічної фразеології. Мовознавство. 2008. № 1 (244). С. 67–79.
Недашківська Т. Є. Прикладний аспект психолінгвістичних досліджень. Психолінгвістика:наук.-теорет.збірник. Переяслав-Хмельницький. 2011. № 8. С. 127–133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2011_8_20
Опейда Л. (2015). Цілісність як сенс людського буття. Людинознавчі студії. Серія: Філософія. 2015. № 32. С. 239–247.
Сєчіна С. Побудова та аналіз асоціативного поля концепту «ідентичність» у мовній картині світу Чилі. Актуальні питання гуманітарних наук. 2018. № 21. Т. 2. С. 65–71. URL: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218218
Eve M. Is Friendship A Sociological Topic? European J. of sociology = archives européennes de sociologie, 2002, vol. 43, n. 3, С. 386–409. https://doi.org/10.1017/S0003975602001157
Vela-McConnell J. A. The sociology of friendship. Cambridge Handbook Of Sociology, K. O. Korgen (ed.). Cambridge : Cambridge Univ. Press, 2017. URL: https://doi.org/10.1017/9781316418369.024