Жанр антиутопії в творчості Кадзуо Ішігуро: традиції і новаторство

Автор(и)

  • Світлана Таратута Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0002-9236-1123

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.26.237-260

Ключові слова:

антиутопія, тоталітарна система, клонування, штучний інтелект, література нової щирості, дієгетичний наратор, ідея гуманізму, стан жінки у суспільстві, гендерна нерівність, зомбування мас

Анотація

Мета роботи полягає в дослідженні своєрідності жанру антиутопії в творчості англійського письменника Кадзуо Ішігуро. Для досягнення мети використано компаративний, історико-літературний, герменевтичний методи. Проаналізовано стан вивчення антиутопії як літературної моделі, акцентовано увагу на наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних літературознавців, які досліджували романи-антиутопії К. Ішігуро. Аналіз творів К. Ішігуро «Не відпускай мене» і «Клара і Сонце» у статті здійснюється у постійному порівнянні із антиутопіями половини ХХ – творами Є. Замятіна, О. Хакслі, Дж. Оруелла, Р. Бредбері та ін. Серед особливостей антиутопій К. Ішігуро зазначено нетипових героїв. Дещо нереалістичні персонажі (клоновані люди-донори, роботи-андроїди із штучним інтелектом) відображають складні процеси розвитку суспільства на тлі науково-технічного прогресу. Подібний вибір героїв дає можливість піднімати важливі морально-етичні і соціальні проблеми, а самі протагоністи стають засобом перевірки суспільства на людяність. Специфіку жіночих образів у творах К. Ішігуро досліджено з позицій гендерних ролей у суспільстві і літературі. Зроблено висновки про те, що зміна ролі жінки у сучасному соціумі, розвиток феміністичного руху певним чином відображаються в образній системі антиутопій другої половини ХХ – початку ХХІ ст. В антиутопіях К. Ішігуро жінки стають не тільки головними героями, але й оповідачами. У контексті особливостей оповідної манери в досліджуваних творах простежено вплив на романи К. Ішігуро літератури нової щирості, яка вирізняється сповідальним характером, наявністю дієгетичного наратора, потужною інтимною складовою, специфічністю обговорюваних проблем, підвищеною емоційністю тощо. Таким чином, за оповідною манерою твори К. Ішігуро можна віднести до антиутопій нового типу. Дослідження головного конфлікту та проблематики зазначених творів дозволяє зробити висновки про відсутність конфлікту особистості з тоталітарною системою, наявний у класичних антиутопіях, натомість спостерігається зміщення акценту з суто соціальних аспектів у сферу моральності, ускладнення морально-соціального конфлікту. Провідною в романах К.Ішігуро стає проблема дегуманізації сучасного світу.

Посилання

Андрейчикова О.А. «Не-герої» антиутопії: роман Кадзуо Ішігуро «Не відпускай мене» в контексті сучасної літератури. Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія «Філологія». 2022. Випуск 90. С. 23–27.

Довганич М.В. (2019). Образ втраченого дому в творчості Кадзуо Ішігуро. Питання літературознавства / Pitannâ lìteraturoznavstva / Problems of Literary Criticism. 2019. № 100. С. 25–41.

Жаданов Ю. А. Жанрові знахідки і відкриття антиутопії другої половини двадцятого століття. Світова література на перехресті культур і цивілізацій. Симферополь. Випуск 6. 2012. С. 134–151.

Жаданов Ю.А., Кулікова І.І. Художня модель хронотопу в антиутопічному жанрі другої половини ХХ століття. Питання літературознавства. № 89. 2014. С. 97–106.

Жлуктенко Н.Ю. У романах Казуо Ішигуро. Літературознавчі студії: збірник наукових праць. 2010. Випуск 26. Київ. С. 191–195.

Іконнікова М.В. Антиутопічний дискурс в оцінці літературознавства

ХХ століття. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2007. № 33. С. 142–145.

Колкутіна В.В. Внутрішнє мовлення у структурі антиутопії (за романом Кадзуо Ішігуро «Не відпускай мене»). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Том 34 (73). № 6. С. 171–175.

Кучер В.В. Поетика роману-антиутопії в оцінці сучасного літературознавства. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Острог. 2013. Випуск 36. С. 184–187.

Кушнірова Т.В. Жанрові особливості роману «Не відпускай мене» Кадзуо Ішігуро. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. № 28. С. 71–74.

Пархоменко І.І. Антиутопія: інтерпретація в сучасному літературознавстві. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2011. № 963. Випуск 62. С. 217–222.

Сабат Г. У лабіринтах утопії та антиутопії. Дрогобич. 2002. 160 с.

Силантьєва В.І., Андрейчикова О.А. Деякі особливості романної форми Кадзуо Ішігуро («Залишок дня», «Не відпускай мене»). Записки з романо-германської філології. 2021. Випуск 1 (46). С. 194–201.

Таратута С. Своєрідність жанру антиутопії в творчості К.Ішігуро. Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі та школі. 2023. Випуск 27. Вінниця. С. 43–46.

Browning W.G. Toward a Set of Standards for Antiutopian Fiction. Cithara. 1970. No. 10. Р. 18–32.

Cooper S. Imagining the post-human: recent books by Kazuo Ishiguro and Michel Houellebecq offer guides of sorts to the post-human. Arena Magazine. 2006. P. 81–100

Frye N. Varieties of Literary Utopias. Utopias and Utopian Thought. 1973. P. 25–29.

Griffin G. Science and the cultural imaginary: the case of Kazuo Ishiguro's Never Let Me Go. Textual Practice. 2009. 23 (4). P.645-663

Ihsanullah A., Badri A., Zamani M. Naluri Kehidupan dan Naluri Kematian dalam Film Never Let Me Go Karya Kazuo Ishiguro. Jurnal CULTURE (Culture, Language, and Literature Review). 2022. 9 (1). P. 12–29.

Ishiguro K. Never Let Me Go. London. 2005. 282 p.

Manuel F. U. Utopian thought in the Western World. Cambridge (Mass.): University Press. 1979. 896 p.

Meyer S. Die anti-utopische Tradition: Eine ideen– und problemgeschichtliche Darstellung. Frankfurt/M. 2001. 641 p.

Oleksak P. Dialectics of Utopia and Dystopia in Never Let Me Go by Kazuo Ishiguro. 2022. Retrieved from http: https://www.researchgate.net/publication/370068525_Dialectics_of_Utopia_and_Dystopia_in_Never_Let_Me_Go_by_Kazuo_Ishiguro

Sagar C., Manisha F. Shah Artificial Intelligence in Kazuo Ishiguro’s ‘Klara and the Sun’. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/369825694_Artificial_Intelligence_in_Kazuo_Ishiguro's_'Klara_and_the_Sun'

Sargent L. Eutopias and Distopias in Science Fiction: 1950–1975. America as Utopia. New York. 1981. P. 54–70.

Silva K.C., Takakura S. M. What if love can save us… A study of romantic love in the dystopian fiction Never let me go, by Kazuo Ishiguro. Miguilim – Revista Eletrônica do Netlli, Crato, 2023. Vol. 12. N. 2. P. 83–93.

Taratuta S., Melnyk T. The hero of the new sincerity era: an attempt of cultural, psychological and literary analysis of Evgeny Grishkovets’s monodramas. Przegląd Wschodnioeuropejski. 2023. Vol. XIV (1). P. 249-265. DOI:

https://doi.org/10.31648/pw.9035

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-16