Особистісний підхід у комп’ютерно-опосередкованій комунікації
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.27.52-59Ключові слова:
комунікація, комп’ютерно-опосередкована комунікація, комунікативні практики, оціночне мовлення, експресивні елементи, жанр, онлайн-дискурс, персоналізаціяАнотація
Проведене дослідження надає стислий огляд ключових понять, представлених у статті, щодо вивчення мовних аспектів поняття персоналізації в комп’ютерно-опосередкованій комунікації, наголошуючи на важливій ролі появи і розвитку нових жанрів, оціночного мовлення та експресивних елементів усного мовного дискурсу переданого засобами писемного мовлення. Аналіз показує, що в той час як комп’ютерно-опосередкована комунікація динамічно розвивається, вирішальними засобами для дослідження комунікативних практик та норм в онлайн середовищі залишаються раніше розроблені норми та методи лінгвістичного аналізу. Дослідження підкреслює важливість оціночного мовлення у формуванні онлайн комунікації, яка включає її вивчення разом з сенсорними, естетичними, етичними та раціоналістичними цінностями, що сприяють процесам формування розумових і оціночних суджень. Експресивні елементи, такі як емотікони, використання великих літер та інтенсифікаторів, визначаються як ключові механізми для передачі емоційних відповідей та формування загального експресивного тону онлайн-дискурсу. Дослідження підкреслює існування складної взаємодії між різноманітними мовними явищами і припускає, що персоналізація в комп’ютерно-опосередкованій комунікації досягається за допомогою багаторівневого процесу, який передбачає як свідомий, так і несвідомий вибір засобів спілкування. Постійно виникають нові комп’ютерні комунікативні жанри, динамічно розвиваються, розмивають традиційні підходи до їх вивчення і аналізу. Однак, жанровий аналіз залишається цінним ресурсом для розуміння комунікативних явищ в онлайн-середовищах. Оціночні елементи у мовленні відіграють вирішальну роль у формуванні онлайн-комунікації, надаючи мовленню експресивного забарвлення для передачі сенсорних, естетичних, етичних та раціоналістичних цінностей.Такі виразні елементи як емотікони, капіталізація літер та засоби мовної інтенсифікації є ключовими механізмами передачі емоційних відповідей та формування загального тону онлайн-дискурсу. Подальші дослідження розвитку онлайн-жанрів та їх вплив на комунікативні практики повинні включати дослідження впливу мультимодальної комунікації на створення нових мовних явищ в комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні та аналізу ролі різноманітних впливів на формуванні онлайн комунікації.
Посилання
Bodomo A. B. Computer-Mediated communication: emerging media and themes. Computer-Mediated communication for linguistics and literacy: technology and natural language education. 2010. P. 314–370.
Crystal D. Internet linguistics: a student guide. Taylor & Francis Group, 2011. 182 p.
Davie L. E., Wells R. Empowering the learner through computer‐mediated communication. American journal of distance education. Vol. 5, no. 1, 1991. P. 15–23.
Havrylenko K. M., Prykhodko D. S. The discourse studies of computer-mediated communication genres development in modern linguistics. Тrаnscarpathian philological studies. Vol. 2, no. 24, 2022. P. 150–154.
Hawkes M. Linguistic discourse variables as indicators of reflective online interaction. American journal of distance education. Vol. 20, no. 4, 2006. P. 231–244.
Herring S. C., Stein D., Virtanen T. 1. Introduction to the pragmatics of computer-mediated communication. Pragmatics of Computer-Mediated Communication. Berlin, Boston. P. 3–31.
Meyerhoff M., Janet H. Handbook of language and gender. Wiley & Sons, Incorporated, John, 2008. 776 p.
Murphy M. L. Semantic relations and the lexicon: antonymy, synonymy and other paradigms. Cambridge University Press, 2009. 292 p.
Papacharissi Z. The virtual sphere. The internet as a public sphere. Praktiken der Überwachten. Wiesbaden, 2018. P. 43–60.
Researching language and social media: a student guide / D. Barton et al. Taylor & Francis Group, 2014. 202 p.
Sassenberg K., Boos M., Rabung S. Attitude change in face-to-face and computer-mediated communication: private self-awareness as mediator and moderator. European journal of social psychology. Vol. 35, No. 3, 2005. P. 361–374.
Selfe C. L., Hawisher G. E. Literate lives in the information age: narratives of literacy from the United States. Lawrence Erlbaum, 2004. 259 p.
Sovignon S. J., Roithmeier W. Computer-mediated communication: texts and strategies. CALICO journal. Vol. 21, No. 2, 2013. P. 265–290.
Spears R., Lea M., Postmes T. Computer-mediated communication and social identity / ed. by A. N. Joinson et al. Oxford University Press, 2012. P. 253–270
Tarsiero R. Linguistics of Computer-Mediated Communication. Human computer interaction. 2009. P. 1817–1836.
Walther J. B. Interpersonal effects in computer-mediated interaction. Communication research. Vol. 19, No. 1, 1992. P. 52–90.
Walther J. B. Selective self-presentation in computer-mediated communication: hyper personal dimensions of technology, language, and cognition. Computers in human behavior. Vol. 23, No. 5, 2007. P. 2538–2557.
Wright K. B., & Webb L. M. Computer-Mediated communication in personal relationships. Peter Lang US, 2011. 411 p.
