Категорія ввічливості та засоби її актуалізації в англомовному юридичному дискурсі
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.27.124-131Ключові слова:
категорія ввічливості, англомовний юридичний дискурс, ґеджування, прагматика, засоби актуалізаціїАнотація
У статті досліджується категорія ввічливості як комунікативно-прагматичний феномен, з особливим акцентом на її реалізацію в англомовних юридичних текстах. Ввічливість розглядається як складна багатогранна категорія, що охоплює вербальні та невербальні засоби вираження, а також соціокультурні та лінгвістичні аспекти комунікації.У роботі визначаються основні етапи та напрями дослідження категорії ввічливості в лінгвістиці. Класичний етап характеризується аналізом ввічливості як прагматичної категорії мовлення та комунікації, де увага зосереджена на мовних стратегіях, спрямованих на підтримку гармонійних відносин між комунікантами. Дискурсивний етап враховує ментальні, соціо- та лінгвокультурні аспекти ввічливості, підкреслюючи її залежність від контексту та культурних норм. Інтеракційний етап базується на ідеї спільного конструювання та розуміння ввічливості учасниками комунікації, акцентуючи увагу на динаміці взаємодії та спільному створенні значень.Особлива увага приділяється явищу ґеджування (hedging), яке є невід’ємною характеристикою англомовної юридичної комунікації. Ґеджування розглядається як засіб пом’якшення категоричності висловлювань, що дозволяє уникнути прямолінійності та забезпечити більш обережне формулювання думок. У юридичних текстах це проявляється через використання модальних дієслів, умовних конструкцій, вставних слів та фраз, які знижують ступінь категоричності тверджень і забезпечують гнучкість інтерпретації.Аналізуються також вербальні та невербальні засоби актуалізації ввічливості в англомовних юридичних текстах. До вербальних засобів належать формули ввічливості, евфемізми, непрямі мовленнєві акти, використання пасивних конструкцій та номіналізацій. Невербальні засоби включають такі аспекти, як форматування тексту, використання певних шрифтів, розташування інформації на сторінці, що сприяє створенню відповідного тону та настрою спілкування. Різноманітні підходи до трактування категорії ввічливості зумовлені її комплексністю та багатоаспектністю, а також різними теоретичними та методологічними засадами її вивчення. У статті підкреслюється важливість урахування культурних та соціальних норм при аналізі ввічливості, оскільки те, що вважається ввічливим в одній культурі, може сприйматися інакше в іншій.Таким чином, дослідження категорії ввічливості та засобів її актуалізації в англомовних юридичних текстах дозволяє глибше зрозуміти механізми комунікації в юридичному дискурсі, а також виявити специфіку використання мовних засобів для досягнення комунікативних цілей.
Посилання
Васильєва О. О. Ввічливість в англомовному науковому дискурсі: проблема визначення. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. 2000. № 4. С. 20–26.
Ільченко О. М. Ґеджінг в аспекті етикетизації. Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць. Київ: Логос, 2000. № 38. С. 147–155.
Кущ Е. О. Лінгвоідеологічні та комунікативні особливості політичного дискурсу Великобританії з питань імміграції. Мова і культура. Наукове видання. Серія «Філологія». Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 7. Т. 3. Ч. 2. С. 116–122.
Федіна М. Інтерпретація поняття «обличчя» як методологічного підґрунтя в дослідженнях теорії лінгвістичної ввічливості П. Браун і С. Левінсона та моделей неввічливості Дж. Калпепера й Д. Баусфілда. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2015. № 15. Т. 2. С. 157–160.
Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Usage. Cam- bridge: Cambridge University Press, 1987. 352 p.
Brown P., Levinson S., Goody E. (Ed.) Universal in Language Usage: Politeness Phenomena. Questions and Politeness: Strategies in Social Interaction. Cam- bridge: Cambridge University Press, 1978. P. 56–289.
Clemen G., Gotti M., Dossena F. (Eds.). The Concept of Hedging: Origins, Approaches and Definitions. Academic Discourse and Critical Thinking. Berlin: Walter de Gruyter, 1996. P. 85-96.
Grice H. P., Cole P., Morgan J. L. (Eds.). Logic and Conversation. Syntax and Semantics. New York: Academic Press, 1975. Vol. 3. P. 41–58.
Lakoff G. Hedges: A Study of Meaning Criteria and the Logic of Fuzzy Con- cepts. Papers from the Eighth Regional Meeting of the Chicago Linguistic Soci- ety. Chicago: Chicago University Press, 1972. 296 p.
Lakoff R. Language and Women’s Place. New York: Harper & Row, 1975. P. 45–79.
Leech G. Principles of Pragmatics. London: Longman, 1983. 442 p.
Vass Ward H. A Comparative Analysis of Hedging in a Corpus of Two Written Legal Discourse Genres: дис. ... д-ра філол. наук: 4.11.2015, Madrid, Univer- sidad Politécnica de Madrid, 2015. 318 p.
Vlasyan G. R. Linguistic Hedging In The Light Of Politeness Theory. In I. V. Denisova (Ed.), Word, Utterance, Text: Cognitive, Pragmatic and Cultural Aspects. Future Academy: European Proceedings of Social and Behavioural Sciences, 2018. P. 685–690. DOI: 10.15405/epsbs.2018.04.02.98.