Відтворення стилістики психологічного трилеру в українському перекладі роману Коллін Гувер «Веріті»

Анотація

У статті досліджується відтворення стилістичних засобів у психологічних трилерах, зокрема в українському перекладі роману Коллін Гувер «Веріті». Психологічні трилери значною мірою базуються на саспенсі, емоційному напруженні та внутрішньому конфлікті персонажів для утримання уваги читача. У досліджуваному романі ці ефекти досягаються за допомогою різноманітних стилістичних засобів, таких як метафори, порівняння, персоніфікації, а також синтаксичних конструкцій, зокрема повторів, риторичних запитань, паралельних конструкцій, номінативних речень і апозіопези. Основним завданням перекладача є не лише передати зміст, але й зберегти психологічну глибину, імпліцитну інформацію та емоційну насиченість першоджерела. Використовуючи методи суцільної вибірки, контекстуального та порівняльного аналізу, дослідження розглядає функціонування ключових стилістичних засобів у текстах оригіналу й перекладу. Хоча багато стилістичних прийомів, як-от анафора чи паралельні конструкції, були вдало адаптовані в перекладі, деякі зазнали змін у тональності та образності. Емоційно насичені метафори й персоніфікації були дещо пом’якшені під час перекладу. Результати дослідження засвідчують, що граматичні та лексичні трансформації при перекладі впливають на механізми створення напруги в тексті перекладу, формуючи емоційне сприйняття та когнітивну залученість читача. Крім того, аналіз виявив, що стилістичні зміни часто зумовлені прагненням перекладача узгодити розповідь із культурними та мовними нормами цільової аудиторії. Отже, хоча перекладач досяг високого рівня еквівалентності, мовні та культурні відмінності неминуче вплинули на збереження стилістичних нюансів у перекладі. Дослідження підкреслює баланс між точністю оригінального тексту та адаптацією до культури цільової мови у художньому перекладі.