Концепт «цивілізація» в гуманітарних науках та літературознавстві крізь призму творчості Мартіна Еміса
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.27.275-284Ключові слова:
цивілізація, цивілізаційні студії, сучасна західна цивілізація, гуманітарні науки, культурні процеси, літературознавство, Мартін ЕмісАнотація
Концепт «цивілізація» є одним з ключових понять гуманітарного знання, починаючи з XVIII століття і до сьогодні.Полісемантичність і масштаб цього поняття, і відповідно різні інтелектуальні традиції його інтерпретації створили підстави для розвитку «цивілізаційних студій» як міждисциплінарного дослідницького простору, що вивчає еволюцію та динаміку цивілізацій. Стаття досліджує історичну трансформацію поняття «цивілізація» від античності до сучасності, аналізуючи концепції провідних учених. Простежено еволюцію розуміння цивілізації від лінійної моделі прогресу до складної багатовимірної системи взаємодій у працях філософів, істориків та культурологів. Особливої уваги надано аналізу різних методологічних підходів до дослідження цивілізаційних процесів, зокрема, структуралістському, постмодерністському та свісистемному аналізу. Розглянуто внесок українських науковців у розвиток цивілізаційної теорії, що дозволяє виявити специфіку національного розуміння цього феномену в контексті глобальних трансформацій. Проаналізовано методологічні підходи до дослідження цивілізаційних процесів із застосуванням інструментарію різних гуманітарних дисциплін. Поєднання цивілізаційних студій з літературознавчими підходами є продуктивним для дослідження цивілізаційних і культурних процесів, відтворених у художній літературі. У статті розглянуто специфіку репрезентації цивілізаційних процесів у літературі XX–XXI століть, з особливою увагою до творчості Мартіна Еміса – одного з провідних сучасних британських письменників. Різноманітні аспекти сучасної цивілізації, її суперечності та культурні наслідки, зокрема, сучасне місто як центр цивілізації та зіткнення Західної і Східної мегацивілізацій, досліджені в його творах. Окрему увагу приділено аналізу постмодерністських наративних стратегій Еміса як засобу художнього осмислення цивілізаційних процесів. Дослідження розкриває, як через літературну творчість артикулюються такі актуальні проблеми, як екологічна криза, соціальна нерівність, релігійний фундаменталізм, культурна фрагментація та трансформація людської суб’єктивності в умовах глобалізованого інформаційного суспільства.
Посилання
Бандровська О. Т. Модернізм між минулим і майбутнім: антропологічний дискурс англійського роману. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. 444 с.
Кримський С.Б., Павленко Ю.В. Цивілізаційний розвиток людства. Київ: Фенікс, 2007. 316 c.
Achebe C. An image of Africa: Racism in Conrad’s Heart of Darkness. Research in African Literatures, Vol. 9, № 1, 1978. P. 1–15.
Amis M. Money. London: Penguin Books, 1985. 394 p.
Amis M. The second plane: September 11: 2001–2007. London: Jonathan Cape, 2008. 224 p.
Bhabha H. The location of culture. London: Routledge, 2004. 440 p.
Braudel F. A history of civilizations. London: Penguin Books, 1995. 600 p.
Burke P. Cultural history and civilization studies. Cambridge: Cambridge University Press, 2020. 312 p.
Huntington S. P. The clash of civilizations and the remaking of world order. New York: Simon & Schuster, 2011. 368 p.
Jameson F. Archaeologies of the future: The desire called utopia and other science fictions. London: Verso, 2007. 431 p.
Said E. W. Orientalism. London: Penguin Modern Classics, 2003. 396 p.
Spengler O. The decline of the West. Oxford: Oxford University Press, 1991. 414 p.
Toynbee A. [Quote]. Reader’s Digest. Vol. 73, № 438, 1958.
Wallerstein I. World-systems analysis: An introduction. Durham: Duke University Press, 2004. 128 p.