Корпусний підхід до виявлення фокалізаторів у романі Айріс Мердок «Пора Янголів»

Анотація

У статті розглядається роль дієслів сприйняття (verba sentiendi) як ключових маркерів фокалізації у художньому тексті. Не зважаючи на те, що дослідники вказують на різні маркери фокалізації, вони досить одностайні у визначення дієслів verba sentiendi як важливих засобів конструювання фокалізації в художньому творі. За допомогою корпусного менеджера LancsBox було проведено аналіз частоти слововживань дієслів в романі Айріс Мердок «Пора янголів», виділено 13 найпоширеніших дієслів сприйняття, розподілено їх на 4 мікрокатегорії. Отриманий дані були застосовані для порівняння частотності слововживань зазначеної категорії дієслів у творах ще двох британських авторок та із загальним корпусом художньої літератури у BNC2014. У романі Айріс Мердок найпоширенішими дієсловами сприйняття були лексеми, що належать до категорії «розумова діяльність», а саме think, know, suppose, understand, believe, mean, а також група дієслів перцепції (see, hear). Другою за чисельністю стала категорія дієслів на позначення психо-емоційного стану (feel, want, seem). Відносно поширеними виявились дієслова to love та to like, що належать до категорії «ставлення». Саме ці дієслова є досить поширеними як у художній літературі в цілому, так і в творах інших авторів, яким також властива варіабельна фокалізація. Однак у кожному випадку відмічаємо особливості переважання певних дієслів, що може бути співвіднесене із сюжетом твору. Глибший інтерпретаційний та семантичний аналіз розділів роману Айріс Мердок показав, що не всі дієслова сприйняття представляють саме ментальний простір фокалізатора, але їх переважна більшість (>50%) прямо стосується перспективи конкретного персонажа-фокалізатора. Ці дієслова не лише допомагають визначити, хто є фокалізатором, а й створюють ефект занурення читача в суб’єктивне сприйняття подій персонажем, активізуючи його роль у конструюванні смислу подій.