Кооперативне читання у контексті організацій групової роботи на уроці іноземної мови
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.27.364-372Ключові слова:
іноземна мова, навички читання, соціальні форми, рецептивні та продуктивні навички, робота в групах, взаємне читання, спільне навчання, соціальні навичкиАнотація
У статті розглядається важливість процесу читання на заняттях з іноземної мови та підкреслюється, що читання слід розглядати не лише як індивідуальну, але й як спільну діяльність. Читання часто розглядається як індивідуальна діяльність, хоча доцільним, на нашу думку, є застосування різних соціальних форм діяльності на уроці. Щоб сприяти не лише розумінню змісту прочитаного, варто використовувати вправи, які також уможливлюють використання інформації для формування комунікативних компетентностей. Такий взаємозв’язок досягається шляхом підтримки різних соціальних форм (індивідуальна, партнерська, групова робота, фронтальне викладання), що урізноманітнює діяльність на уроці іноземної мови, підвищує мотивацію до навчання. У статті заперечується думка про те, що рецептивні навички є пасивними, оскільки процес обробки інформації вимагає розумових зусиль, і тому читання – це не тільки «поглинання», але й інтерпретація інформації.Особлива увага приділяється «взаємному» читанню – методу, коли учні по черзі беруть на себе роль вчителя і спільно досліджують текст. Підкреслюється тісний зв’язок між рецептивними та продуктивними навичками, оскільки читання не можна розглядати ізольовано, воно пов’язане з говорінням, письмом та аудіюванням. З огляду на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначено рівні формування навичок розуміння прочитаного. Також стверджується, що робота в групах не лише покращує розуміння тексту, але й соціальні та комунікативні навички. У статті показано, що різноманітна організація уроку з використанням стратегічних методів читання, таких як взаємне читання, може зробити вивчення іноземної мови більш ефективним і мотивуючим.
Посилання
Deutsches PISA-Konsortium. Pisa 2000. Basiskompetenzen von Schülerinnen und Schülern im internationalen Vergleich. Opladen:Leske u. Budrich, 2001, S. 15–68.
Ehlers S. Lesetheorie und fremdsprachliche Lesepraxis aus der Perspektive des Deutschen als Fremdsprache. Tübingen : Narr, 1998. S. 110–179.
Gemeinsamer europäischer Referenzrahmen für Sprachen. Lernen, lehren, beurteilen / Hg. vom Goethe-Institut Inter Nationes. Berlin, München : Langenscheidt, 2006. 224 S.
Lutjeharms M., Schmidt C. (Hrsg.). Lesekompetenz in Erst-, Zweit- und Fremdsprache. Tübingen : Narr, 2010. 205 S.
Lutjeharms M. VermittlungderLesefertigkeit // Krumm H.-J., Fandrych C., Hufeisen B., Riemer C. (Hrsg.). Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Ein internationales Handbuch. Berlin, New York : De Gruyter, 2010. S. 976–982.
Palincsar A. S., Brown A. L. Reciprocal teaching of comprehension-fostering and comprehension-monitoring activities. Cognition & Instruction. 1984. № 1. S. 117–175.