Проблеми діалогічного аргументованого навчання на уроках зарубіжної літератури

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.27.381-389

Ключові слова:

дискусія, аргументування, комунікація, епістемні знання, залученість, діалог

Анотація

Останні дослідження з педагогіки вказують на важливість активної участі студентів у навчальному процесі для ефективного засвоєння знань. Найкращі результати досягаються тоді, коли навчання проводиться у формі діалогу. Такий підхід сприяє ґрунтовному розумінню матеріалу, розвитку критичного мислення та мотивації. Однак у сучасній університетській практиці діалог часто обмежується питаннями фактологічного характеру, які не стимулюють дискусії чи глибокого осмислення.Традиційний сценарій уроку базується на коротких відповідях студентів на запитання викладача, що обмежує дослідницьку атмосферу в аудиторії.Згідно зі схемою «ініціація, відповідь, відгук» (IRF), ініціативи викладача переважно складаються з закритих запитань, що стимулюють короткі відповіді. Альтернативою є розширений діалог (IRFRF), який заохочує студентів до висловлення власних думок, обґрунтувань і критичного аналізу.Основні принципи цього підходу включають колективність, взаємність, підтримку, кумулятивність та цілеспрямованість. У такому навчанні викладач виконує роль модератора, підтримує обговорення і допомагає студентам поглиблювати свої знання. Дослідження показують, що студенти часто не готові до аргументації через недостатній рівень знань, відсутність навичок або страх висловлювати свої думки. Вони переважно захищають власні позиції і зрідка інтегрують аргументи інших учасників. Участь у дискусії, що базується на розширеному діалозі, сприяє розвитку критичного мислення та концептуального розуміння. Відтак, задля ефективного діалогічного навчання важливо створити такі умови, які сприятимуть зацікавленості студентів: викладачі мають ставити відкриті запитання, що стимулюють висловлення різних точок зору, а також надавати можливості для дискусій у групах. Водночас необхідно враховувати соціальні аспекти, зокрема небажання студентів виступати проти одногрупників або захищати неприйнятну для них позицію. Активна участь студентів у діалозі не лише розвиває їхні навички аргументування, а й сприяє кращому розумінню навчального матеріалу та підвищенню мотивації до навчання.

Посилання

Alexander R. Towards Dialogic Teaching: Rethinking Classroom Talk. Dialogos. 2006. 57 р.

Baber H. Determinants of students’ perceived learning outcome and satisfaction in online learning during the pandemic of COVID-19. Journal of Education and e-Learning Research. 2020. № 7(3). P. 285–292.

Børte K., Nesje K., Lillejord S. Barriers to student active learning in higher education. Teaching in Higher Education. 2020. P. 1–19.

Hardman J. Tutor-student interaction in seminar teaching: Implications for professional development. Active Learning in Higher Education. 2016. № 17 (1). P. 63–76. https://doi. org/10.1177/1469787415616728

Heron M. Dialogic stance in higher education seminars. Language and Education. 2018. № 32 (2). P. 112–126.

Gronostay D. Argument, counterargument, and integration? Patterns of argument reappraisal in controversial classroom discussions. Journal of Social Science Education. 2016. № 15 (2). Р. 42–56.

Kuhn D. The skills of argument. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1991. 324 p

Lemke J. L. Talking science: Language, learning and values. Bloomsbury Academic. 1990. 261 р.

Wood A. K., Galloway R. K., Sinclair C., Hardy J. Teacher–student discourse in active learning lectures: case studies from undergraduate physics. Teaching in Higher Education. 2018. № 23 (7). P. 818–834.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-05

Номер

Розділ

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ