ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ СЕМАНТИКИ

Анотація

Сучасне мовознавство характеризується посиленим інтересом до досліджень лексичної семантики. В цьому контексті особливої ваги набуває всебічний аналіз системно-структурної організації вокабуляра сучасної англійської мови. В період глобалізації найвідчутніші зміни в житті людини, її побуті, суспільній діяльності і т.п. спостерігаються й знаходять своє відображення у словниковому складі мови, особливо в лексиці. Остання володіє цілим арсеналом мовних засобів для передачі, відтворення, навіть зміни існуючих та фіксації нових слів разом з їхніми значеннями. Як і будь-яка інша мова, англійська має свою неповторну систему й структуру, а також елементи, які розташовуються ієрархічно в її семантичному просторі. Роль і місце слів у системі набувають визначального значення та сприяють встановленню різноманітних взаємозв’язків як між собою, так і з іншими елементами в межах досліджуваної мови. Комплексний аналіз лексико-семантичних особливостей слів дозволяє глибше пізнати й найсуттєвіші риси відповідних національних мовних культур. Саме лінгвокультурологічному підходу до вивчення семантики прикметників присвячена ця стаття. Джерелами збору, аналізу й класифікації мовного матеріалу слугували лексикографічні джерела сучасної англійської мови. Остання найповніше представлена в словниках, які, будучи об’єктом лінгвістичної діяльності, одночасно виступають її інструментом і засобом виконання дослідницьких та практичних завдань. На матеріалі моносемічних прикметників, що позначають властивість бути щасливим, розкрито тісний взаємозв’язок мови та культури, особливостей його прояву та відображення відповідними мовними засобами. Проаналізовано 19 моносемічних прикметників, виділено їхні спільні й відмінні риси, виділено особливості їхньої семантики, а також шляхи вербалізації досліджуваного фрагмента емотивної лексики в сучасній англійській мові. На основі проведеного дослідження описано й визначено семантичну й комунікативну сутність здатності бути щасливим (щасливою), її специфіку прояву та особливості функціонування в досліджуваній мовній системі.