НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ АГРЕСІЮ НА СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.197-207Ключові слова:
агресія, комунікація, невербальні засоби, міміка, жести, просодикаАнотація
Стаття присвячена проблемам вербалізації агресивних станів людини в англомовних текстах художньої прози. Агресивні стани та агресивна поведінка особистості є однією з найважливіших соціальних проблем сучасності. Питання про співвідношення вербального і невербального в агресії складне і багатогранне. Воно включає в себе такі проблеми, як визначення емоцій, що стимулюють агресію, як частина загальних умов виникнення агресії, власне агресивний акт і емоційні стани, що виникають в результаті вчинення агресивного акта. На деякі з цих запитань відповідь можна знайти в процесі лінгвістичного аналізу художніх текстів. Тексти художньої прози є сховищем емоційного досвіду людства. В них відображаються стереотипізовані уявлення носіїв мови про невербальний прояві тих чи інших емоцій в даній культурі, в тому числі і емоцій - складових агресивних станів. Вербалізації емоцій у художніх текстах набагато більше інформаційно навантажені, ніж у живій розмовній мові, оскільки вони представляють собою стилізовану репрезентацію уявлень про те, як повинна виражатися та чи інша емоція. У засобах опису агресивних станів, таким чином, міститься інформація про емоції, що стимулюють агресію. З проведеного аналізу теоретичної літератури випливає, що агресія є фізичним (в тому числі і мовним) актом, поведінкою, що стимулюється і підтримується емоціями комплексу ворожості, в який, в свою чергу, входять емоції груп гніву, відрази і презирства. Проведене дослідження стало підтвердженням того, що емоційна комунікація побудована насамперед на невербаліці, а слова, будучи містком між вербальними і невербальними, не дають можливості повністю відчути в художньому тексті невербальний світ емоцій. З іншого боку величезна кількість прикладів опису невербального вираження емоцій тріади ворожості в художніх текстах ще раз підкреслює значимість невербального мовлення в плані швидкості, надійності трансляції агресивних станів і адекватності їхнього декодування отримувачем. Наступне завдання, вирішене в процесі дослідження, полягало у виявленні лексико-граматичних засобів, що слугували для опису агресивних станів людини в англійській мові. Було встановлено, що відображення емоційного стану мовця в художньому тексті здійснюється через опис власне емоційного стану і через опис невербального і вербального вираження тієї чи іншої емоції. При цьому найбільш частотним способом опису емоцій було визнано лексичний опис емоційних кінем і просодики, який в свою чергу, може бути експліцитним та імпліцитним. Превалювання експліцитного або імпліцитного способу опису залежить як від джерела емоції, так і від того, яка саме емоція описується в тексті. Аналізуючи текстові засоби вербалізації агресивних станів людини ми прийшли до висновку, що в цілому вони досить традиційні. В англійській мові автори художніх творів описують, в першу чергу, стереотипізовані прояви емоцій тріади ворожості (мімічні, жестові, пантомімічні і просодичні стереотипи). Ці стереотипи, базуючись на культурних моделях фізіологічних симптомів емоцій, відображають елементи невербального вираження агресивних станів.
Посилання
American Heritage Dictionary online. URL: https://ahdictionary.com/
Argyle M. K. The psychology of interpersonal behavior. Harmondsworth : University Publishing House, 1990. 336 p.
Dunn D. S. Psychology Applied to Modern Life: Adjustment in the 21st Century. London : Cengage Learning, 2010. 48 p.
Ekman P. Facial Expressions. Sussex: John Wiley and sons, 1999. 320 p.
Foer S.J. Extremely Loud and Incredibly Close. London : Homeworth Publishing House, 2004. 328 p.
Gabaldon D. A Breath of Snow and Ashes. London : Gabaldon, 2002. 659 p.
Hogan K. Can You Hear Your Body Talking online. URL: http://www.kevinhogan.com/body-language-detect.htm.
Izard С. Human Emotions. New York : Kensington Publishing House. 1977. 495 p.
Keyes M. Anybody Out There. New York : William Morrow Paperbacks, 2007. 464 p.
Miller G. A. Language and communication. New York : McGraw-Hill, 1951. 298 p.
Основы теории коммуникации : монография / С.И.Абрамов. Москва: Гардарики, 2003. 615 с.
Янова О. А. Інтенсифікація емотивного значення в номінаціях усмішки : монографія. Київ : Логос, 2000. 282 c.