ВПРОВАДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНИХ АФРИКАНСЬКИХ АРТЕФАКТІВ В ОДБРАНІ ТВОРИ ЛОА МЕЙЛУ ДЖОНСА ЯК ВІДРИС ІСТОРИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Автор(и)

  • Лучія Русінкова Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.250-261

Ключові слова:

ідентичність, Гарлемське Відродження, артефакт, релігія, маски, спадщина

Анотація

У статті здійснено аналіз вибраних творів Лоїс Майлу Джоунз, видатної художниці Гарлемського Відродження. Головним критерієм для відбору послугувала наявність у них рис африканського племінного мистецтва. Мета дослідження полягає в тому, аби довести, що згадані артефакти стали для художниці інструментом, який дав їй змогу осмислити нерівне становище афроамериканців у суспільстві, їхню ідентичність, а також спадщину споконвічної Африки. Отже, дві картини, відібрані для аналізу – «Фетиші» («Les Fetiches») та «Дві віри» («Two Faiths»), були створені відповідно в кінці 1930-х та на початку 40-х років. Основна причина чому акцент робиться на цій темі – часта відсутність інформації про образотворче мистецтво Гарлемського Відродження у публікаціях, присвячених сучасному мистецтву. Як виявляється, образотворче мистецтво Гарлемського Відродження ніколи так високо не поціновувалося, як література чи музика, які представляють цю епоху. Однак в статті не ставиться завдання простежити чому це так; натомість, тут докладено зусиль, щоб висвітлити тему, яку часто ігнорують. Важливо зазначити, що в статті тема образотворчого мистецтва розглядається не в рамках теорії мистецтва, а отже аналіз спирається на історичний контекст та філософські тенденції перших десятиліть XX століття, що дозволило мисткині підійти до поняття ідентичності з унікального ракурсу. Методологія, яка застосовується для дослідження, охоплює описовий метод у поєднанні зі спостереженням за формальними аспектами картин; також ці особливості протрактовуються у вже згадуваному історичному контексті. Тому увага зосереджена радше на смислах картин, простежуваних конотаціях, а не на майстерності виконання. Таким чином, вагомий внесок статті полягає в поглибленому аналізі двох творів, що відносяться до Гарлемського Відродження (Негритянського руху) та пов'язаних з ним філософських напрямків перших десятиліть XX століття з наголошенням на використанні артефактів корінних африканців. Крім того, запропонований матеріал може пригодитися читачам, які цікавляться досить знехтуваною темою образотворчого мистецтва Гарлемського Відродження.

Посилання

Awolalu J.O. What is African Religion Tradition? Studies in Comparative Religion. Vol. 9, no. 1, 1976. url=http://www.studiesincomparativereligion. com/public/articles/What_is_African_Traditional_Religion-by_Joseph_ Omosade_Awolalu.aspx

Birch A.L. Harlem and the First Black Renaissance. Harold Bloom: The Harlem Renaissance. Chelsea House Publishers, 2004.

Böhme H. Fetishism and Culture: A Different Theory of Modernity. De Gruyter, 2014

Diagne Souleymane Bachir. Négritude. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. 2016 url=://plato.stanford.edu/cgi-in/encyclopedia/ archinfo.cgi?entry=negritude

Earle S. The Wide-Ranging Significance of Lois Mailou Jones. Women Artists of the Harlem Renaissance. University Press of Mississippi. 2014

Locke A. L. The New Negro: An Interpretation” Johnson Reprint Corporation, 1999

Middleton J. New Encyclopedia of Africa. Vol. 1, Charles Scribner & Sons, 2007

Rowell Ch. H. An Interview with Lois Mailou Jones. Callaloo. No. 37, 1989 url=://www.jstor.org/stable/2931576?seq=1#page_scan_tab_contents

Encyclopaedia Britannica. “Negritude” Encyclopaedia Britannica, 2002 url= https://www.britannica.com/topic/Negritude

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-05