Неоднозначність поняття «Жінка» у французькій та українській мовах

Автор(и)

  • Olha Vydysheva Національний університет "Одеська юридична академія"
  • Hanna Tarasova Національний університет "Одеська юридична академія"

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.19.17-26

Ключові слова:

концепт, картина світу, паремія, контрастивна лінгвістика, франкофонія

Анотація

У статті розглядається неоднозначність поняття «ЖІНКА\ FEMME-EPOUSE» у французькій та українській мовах. В науковій доробці розглянуто національне франкомовне лінгво-культурне співтовариство, проаналізовано лінгвістичне та культурне поняття «ЖІНКА \ FEMME» і виявлено його символічне вираження у французькій мові і культурі в цілому на прикладі паремії. У центрі уваги статті знаходяться схожі і протилежні одиниці оцінки двох мовних картин світу. Ґрунтуючись на динамічному розвитку мови, паремії залишаються історичною константою, володіючи такими властивостями, як позачасовість, стабільність, образність, спільність, відображення ментальності. Щоб зрозуміти значення паремії, іноді доводиться розгадувати словесну головоломку, засновану на розумінні філософії і мислення досліджуваної культури або національності. При порівняльному аналізі паремій використовувався тільки дослівний переклад шляхом виявлення їх внутрішньої форми і виявлення подібних і різних семантичних особливостей, властивих мовним одиницям обраних мов. Порівнюючи аналіз прислів’їв і приказок, що містять лексеми FEMME та ЖІНКА / ДРУЖИНА, було виявлено, що як в українській, так і у французькій паремиології існує чіткий шар паремій, що репрезентує не тільки зневажливе ставлення до жінки, але й вихваляють її. Обидва народи, підкреслюючи жіночу красу, хитрість, приписують жінкам образ диявола. Для французів жінка – сильна істота, що володіє як фізичною силою, так і витримкою. У чоловіків і жінок завжди найсильніше почуття – любов. В ході аналізу реалізації концепту «ЖІНКА \ FEMME» на матеріалах французьких і українських прислів’їв виявляється багато спільного, зокрема, у ставленні до любові. Відмінності стосуються характеристик жінок. Вивчений нами пареміологічний матеріал дозволив виявити ряд метафоричних стереотипів, характерних для французької та української мов, а також те спільне та індивідуальне, що характеризує жінку в різних мовних картинах світу.

Посилання

Адонина Л. В. Концепт «женщина» в русском языковом сознании : автореферат дис. ... кандидата филологических наук : 10.02.01 [Место защиты: Воронеж. гос. ун-т]. Воронеж, 2007. 23 с.

Анцупов А.Я. Словарь конфликтолога URL : http://vocabulary.ru/dictionary/887/word.

Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. Москва : Языки русской культуры, 1999. 896 с.

Великородных О.В. Специфика вербализации концепта femme (женщина) в художественной картине мира Ф. Саган в динамико-возрастной перспективе : дисс. на соиск.уч.степени канд.филол.наук. : 10.02.05. Воронеж, 2007. 225 с.

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. Москва : Pvcские словари, 1996. 416 с.

Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки. № 1. Москва : МГУ, 2001. С. 64–72.

Выдышева О.Г. Вербализация концептов FEMME и ЖЕНЩИНА во французском и русском языках(контрастивный аспект) Міжнародна науково-практична конференція». Сучасна філологія: перспективні та пріоритетні напрями наукових досліджень», 2018. С. 54–56.

Гак В.Г. Язык как форма самовыражения народа Язык как средство трансляции культуры сб науч тр. Москва, 2000. С. 54–68.

Джураева З.Х. Вербализация концепта «женщина» во французских и русских пословицах Молодой ученый. 2019. № 16(254). С. 305 –307. URL : https://moluch.ru/archive/254/58023/ (дата обращения: 12.02.2021).

Карасик В.И. Язык социального статуса. Москва, 2002. URL : http://philologos.narod.ru/texts/karasik/status00.htm (дата обращения: 12.02.2021).

Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка. Известия РАН–СЛЯ. 1993. № 1. С. 3–9.

Маслова В.А. Лингвокультурология : Учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений. Москва : Издательский центр «Академия», 2001. 208 с.

Мельникова А.Л Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальное. Санкт-Петербург, 2003

Мерзлякова И.С. Лингвокультурные концепты и их роль в формировании национального характера (на материалах Франции) : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата культурологии специальность 24 00 01 – теория и история культуры (культурология). Улан-Удэ, 2009. 22 с.

Неретина C.C. Слово и текст в средневековой культуре. История: миф, время, загадка. Москва : Гнозис, 1994.

Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация Москва, 2000. URL : http://www.ffl.msu.ru/research/publications/ter-minasova-lang-and-icc/ter-minasova-yazik-i-mkk-BOOK.pdf (дата обращения: 12.02.2021).

Прислів’я та приказки: Людина. Родинне життя.Риси характеру / Упоряд. М.М. Пазяк. Київ : Наукова думка, 1990. 528 с.

Citations et Proverbes d’amour. URL : https://www.citations-amour.fr/.

Gebert,L. Le caractère national dans la langue et la typologie linguistique.Cahiers Du Centre De Linguistique Et Des Sciences Du Langage,(33),101-112. URL : https://edipub-unil.ch/index.php/clsl/article/view/817.

Pierre-Marie Quitard. Proverbes sur les femmes: l’amitié, l’amour et le mariage. Garnier frères, 1861. 416 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-09