Жанрово-стилістичні особливості перекладу науково-технічних текстів
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.19.81-89Ключові слова:
переклад, стилістичні особливості, науково-технічний текст, інструкція з експлуатації, лексико-граматичні особливостіАнотація
У статті розглядаються теоретичні та прикладні аспекти поняття «науково-технічний текст». Досліджуються жанрово-стилістичні особливості відтворення науково-технічних текстів на прикладі інструкцій з експлуатації пилососів-роботів. Аналізуються характерні мовні засоби, притаманні цьому жанру. Інструкції до побутової техніки належать до науково-технічного функціонального стилю. Науково-технічний стиль реалізується текстами, що призначені для повідомлення точних фактів з якої-небудь спеціальної галузі, а також для закріплення процесу пізнання інформації. Різниця між іноземними та вітчизняними науково-технічними текстами є у стилістичних особливостях на рівні синтаксису та лексики, які слід адаптувати під час перекладу. Для цього використовується вилучення надлишкових елементів, конкретизація, логічний розвиток тощо. У текстах інструкцій з експлуатації виявлено велику кількість науково-технічної термінології та вживання технічної фразеології. Виявлено лексико-граматичні особливості текстів інструкцій. Їм притаманні довгі, неозначено-особові та безособові речення в активі й пасиві з підметом, вираженим іменником чи підметом it або there, використання пасивного стану та використання причинно-наслідкових сполучників. Виявлено помилки у наявних перекладах. Зазначені стилістичні та лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів безпосередньо впливають на їх комунікативний характер, який повинен бути відтворений під час перекладу. Слід наголосити на важливості і необхідності продовження копіткої роботи з акумулювання досвіду перекладу науково-технічної літератури і документації, актуалізації існуючих і розроблення нових правил, що сприяють забезпеченню якісного та адекватного перекладу, який буде зрозумілим реципієнту мови перекладу, тому вивчення стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів має перспективу подальшого наукового дослідження.
Посилання
Алексеева И.С. Профессиональное обучение переводчика : учебное пособие. Санкт-Петербург, 2000. 192 с.
ДСТУ 3017:2015. Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. Київ, 2016. 38 с.
Казакова Т.А. Теория перевода (лингвистические аспекты). Санкт-Петербург : Союз, 2001. 142 c.
Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова книга, 2004. 575 с.
Корунець І.В. Вступ до перекладознавства : підручник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 512 с.
Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Москва : Международные отношения, 1990. 215 с.
Сусов И.П. Лингвистическая прагматика : учебник. Москва, 2006. 200 с.
Шалыт И.С. Методическое и справочное руководство по переводу на русский язык, тематическому редактированию, литературной правке и редакционно-издательскому оформлению инженерно-технической документации. 2007. URL: http://www.intent93.ru/useruploads/files/Metod_01.pdf (дата звернення: 23.03.2021).
Rowenta.ua. URL: https://www.rowenta.ua/instructions-for-use/Продукт/Догляд-за-підлогою/Пилосос-робот/csc/RobotVacuumCleaner (дата звернення: 23.03.2021).