Оцінка мовної мінливості студентів

Автор(и)

  • Nataliia Nod Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.19.109-120

Ключові слова:

мова, мінливість, молодша людина, діалектичні характеристики, якісний метод

Анотація

Мовна мінливість означає, що даний мовний елемент може виражатися в різних варіаціях і, отже, у тісно пов’язаних між собою мовних варіантах. Іншими словами, жодна людина з однаковою рідною мовою не могла б завжди говорити одне і те ж саме за однакових обставин (Kiss 2002: 58–61). Відмінності випливають, насамперед, із середовища та громади, де вони виростають. Дослідження Леслі та Джеймса Мілрой у Белфасті першими довели, що коли члени громади мають набагато більше контактів між собою, ніж зі сторонніми, поведінка членів визначається більш сильними нормами, а повага до власних норм стає дуже сильною. Результати показують, що якщо хтось інтенсивніше інтегрується у своє співтовариство, він використовуватиме більше нестандартних версій, характерних для цієї групи. Один із результатів, досягнутий Пітером Трудгіллом із Нориджа, продемонстрував, що хоча оцінка версії стандартної мови є безсумнівною, досліджувані громади прив’язані до своєї мовної версії, навіть якщо вони вже зазнали негативної дискримінації. Метою дослідження є пошук характеристик, що характеризують вживання мови молодшої людини, яка переїхала до Угорщини. Дослідження розширене на більше транскордонної інформатики, ніж у попередньому дослідженні, і доповнено особистими життєвими історіями, індивідуальним досвідом, поясненнями, розповідями та звітами про життєвий шлях. Ми вважаємо, що важливо спостерігати за мовними явищами, які виступають на перший план під час інформативного мовленнєвого досвіду в Угорщині та в рамках подальшого дослідження, щоб підкреслити, чи існує взаємозв’язок між мовними установками та професійним шляхом.
У ході нашого дослідження ми поговоримо з угорськомовними студентами, які проживали у своїй країні до кінця середньої школи (гімназії), а потім переїхали в Угорщину, щоб продовжити навчання.
Якісний метод підкреслює відгуки, з якими стикається іноземний студент під час перебування в Угорщині. Студенти у віці 18–25 років говорять про свої особисті життєві історії та індивідуальний досвід, а не, між іншим, про діалектичні характеристики інформаторів.

Посилання

Adger, David. Combinatorial Variability. Journal of Linguistics 2006. № 42: 503–530. o. Elérhető: ling.auf.net/lingbuzz/000080/v1.pdf

Bárczi Géza. A „pesti nyelv” [The „language of Pest”]. Budapest: Kiadja a Magyar Nyelvtudományi Társaság,. 1932. 12–25. o.

Borbély Anna–Vargha András. Az l variabilitása öt foglalkozási csoportban: kutatások a Budapesti Szociolingvisztikai Interjú beszélt nyelvi korpuszban [Variability of 1 in five occupational group: research in the Budapest Sociolinguistics Interview in a Spoken Language Corpus]. Magyar Nyelv 2010. № 106. 455–470. o.

Csernicskó István. „Nekünk ez a szép, mert ezt beszéljük”. A saját nyelvváltozatokhoz való viszony a kárpátaljai magyar hanganyagtár alapján [„For us it’s beautiful, beacuse we use it when we talk.” Relation to own language versions based on the Transcarpathian Hungarian archives]. Együtt. A Magyar Írószövetség Kárpátaljai Írócsoportjának folyóirata 2008. № 45. 69–79. o.

Csernicskó István–Soós Kálmán. Gyorsjelentés – Kárpátalja. Mozaik. Magyar fiatalok a Kárpát-medencében [Quick Report– Transcarpathia. Mosaic. Hungarian young people in the Carpathian Basin]. Budapest: Nemzeti Ifjúságkutató Intézet, 2001. 91–135. o.

Csontos Nóra–Dér Csilla Ilona. Pragmatika. Magyarnyelv-tanári segédkönyvek Károli Gáspár Református Egyetem [Hungarian Language Teacher ’s Guide Károli Gáspár Reformed University]. Budapest: L’Harmattan Kiadó, 2018. 42—57. o.

Fodor Katalin–Huszár Ágnes. Magyar nyelvjárások presztízsének rangsora [Ranking of the prestige of Hungarian dialects]. Magyar nyelv 1998. № 98/2, 196–210. o.

Imre Samu. Hol beszélnek legszebben magyarul? [Where do they speak the best Hungarian?] Magyar Nyelvőr 1963. № 87. 279–83. o.

Kontra Miklós. A szép magyar beszéd és a csúnya [The beatiful and the ugly hungarian speech]. Szerk.: Kontra Miklós. Nyelv és társadalom a rendszerváltáskori Magyarországon [Language and sociality in the transition period in Hungary]. Budapest: Osiris Kiadó, 2003. 321–325. o.

Kontra Miklós. Hol beszélnek legszebben és legcsúnyábban magyarul? [and most ridiculously Magyar Nyelv 1997. № 93. 224–232. o.

Labov,William. A nyelvi változás és változatok [Language changes and versions]. Szociológiai Figyelő [Sociological Watch] 1988. № 4. 22–47. o.

Lőrincz Julianna. A variánsok helye és funkciója a magyar nyelvben [Place and function of language variances in Hungarian language]. In: Kommunikáció–Stílus–Variativitás és anyanyelvoktatás. [Communication–Style-Variativity and native language teaching] Eger: EKF Líceum Kiadó, 2011. 135–141. o.

Milroy, James –Milroy, Lesley. Belfast: change and variation in an urban vernacular. Szerk.: Trudgill, P. Sociolinguistic patterns in British English. London: Arnold, 1978. 19–36. o.

Molnár Eleonóra–Orosz Ildikó. Oktatásügy határon [Education at the border]. Ungvár: KMKSZ, 2009. 219. o.

Tolcsvai Nagy Gábor. A nyelvi közösség és a nyelvi egység, kisebbségben. http://adatbank.transindex.ro/html/alcim_pdf11057.pdf The linguistic community and linguistic unity, in a minority

Trudgill, P.. The social differentiation of English in Norwich. Cambridge: Cambridge University Press. 1974. 43–54. o.

Vandová Réka. A palóc nyelvjárás kutatása Magyarországon és határon túl [Research of the Palóc dialect in Hungary and abroad]. Szerk.: Ladányi Mária. Nyelvi rendszer és nyelvhasználat [Linguistic system and language usage]. Budapest: Tinta Kiadó, 2013. 64–73. o.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-09