Своєрідність семантичної структури фразеологізмів з антропонімічним компонентом «ім’я людини»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню семантичних особливостей фразеологізмів, які позначають ім’я людини, у складі лексичної системи української мови. У роботі обґрунтовано визначальні чинники фразеологічних одиниць із цим антропонімічним компонентом, що зумовлює специфіку їх функціонування, здійснено поділ на семантичні групи, виокремлено найважливіші характеристики зазначених фразеологізмів, проаналізовано полісемію фразеологічних одиниць, виявлено механізми представлення характеристик людини та соціуму антропонімічним компонентом, що позначає ім’я людини, у складі фразеологізмів. Кожна сфера життя й діяльності людини представлена кількома семантичними темами, за допомогою яких можна з’ясувати характер структуризації всієї системи фразеологізмів з антропонімічним компонентом. Семантична структура фразеологізмів може бути простою, однозначною, і складною, багатозначною. Саме тому важливим для багатоаспектного дослідження фразеологізмів з антропонімічним компонентом «ім’я людини» є завдання зі встановлення системних зв’язків усередині виділеного масиву одиниць. Виділення матеріалу за семантичними підгрупами дасть змогу показати багатство й розмаїття цього потужного фразеологічного шару в українській мові та розкрити найбільшу репрезентованість у тому чи тому концепті аналізованих одиниць. Фразеологічна семантика зумовлюється характером участі та взаємодії компонентів у створенні цілісного узагальнено-образного значення, його можна уявити у вигляді сукупності впорядкованих смислових елементів – сем, співвідносних із певними властивостями предметів і явищ, хоч прямої відповідності між елементами означуваного і означувача не існує, оскільки утворення фраземного знака відзначається асиметричністю його експонентної і змістової структури. Таким чином, фразеологізм має невловиму множинну додаткову семантику, що віддаляє його значення від первинного. У процесі семантичної трансформації фразеологічних одиниць відбувається символізація їхніх компонентів, які вичерпують свої функції, перестають бути вираженням абсолютної одиничності, набувають конотативного значення. Ця особливість притаманна більшості фразеологічних одиниць, які входять до складу виділених підгруп і будуть розглянуті нижче.