Репрезентація токсичного іміджу політика в медійному просторі США, Великої Британії й України
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2021.20.178-191Ключові слова:
репрезентація, токсичний імідж, політик, медійний простір, вербальний, невербальний, екстралінгвальний, США, Велика Британія, Україна, культурно специфічний, спільнийАнотація
Статтю присвячено визначенню культурно специфічних рис репрезентації токсичного іміджу політика в медійному просторі США, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – медіадискурси США, Великої Британії та України, предмет аналізу – культурно специфічні (вербальні, невербальні, екстралінгвальні) формивираження токсичності як компоненти іміджу сучасних американських, британських та українських політиків. Під токсичним іміджем розуміється такий емоційно забарвленний образ політика в медіа, поведінка та висловлювання якого скеровані на дискримінацію адресата і є результатом сприйняття такого політика, як правило, представниками протилежної соціально-політичної групи. До вербальних форм вираження токсичності (вербальні токсини) зараховуємо расистські, націоналістські, ксенофобські, сексистські та інші дискримінуючі (розділяючі) висловлювання, що принижують особистість політичного опонента і завдають йому психологічної та/або іміджевої шкоди. Невербальні форми вираження токсичності поділяємо на просодичні та жестово-мімічні форми, до яких належать агресивна, уїдлива, принизливо-заступницька, пафосна тональність мовлення, жестикуляція, яка порушує особистісні межі співрозмовника, перебільшена міміка. До екстралінгвальних форм зараховуємо кольорову гаму, символіку, одяг, місце, підбір музики та ін., які посилюють пошкоджуючий ефект дій/висловлювань політика, якого в медіа визначають як токсичного. Культурно специфічні риси репрезентації токсичного іміджу сучасніх американських, британських та українських політиків визначаються актуальними для кожної з країн інформаційними аджендами: електоральна боротьба Трамп vs. Байден (США), вихід з Євросоюзу (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна). Спільним для трьох дискурсів є агресивно-емоційний тип токсичного політика, виступи якого характеризуються нанесенням психологічної шкоди опоненту через пряму образу, використанням імпульсивних рухів рук, голови, тіла, перебільшеною мімікою і схильністю до театралізації.
Посилання
Еременко Е.Д. Порно как токсичный контент. Studia Culturae. 2013. № 15. С. 75–81.
Ковалевська А.В. Нейтралізація патогенних дискурсів : стратегія спростування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. 2020. Випуск 31. С. 132–141. DOI: 10.24919/2308-4863/34-2-24.
Москвин Д. Визуальные репрезентации в политике и перспективы визуальных методов исследований в политической науке. Символическая политика. 2012. 1. С. 81–84.
Сальникова Е.В. Феномен визуальности и эволюция визуальной культуры : дис. … доктора культурологических наук: 24.00.01. Москва, 2012. 675 с.
Шкворченко Н. Токсичные информационные контенты в политической коммуникации США, Великобритании и Украины. Knowledge, Education, Law, Management. 2021. 3 (39) 2. P. 121–126.
Шкворченко Н.М. Токсичний політичний дискурс у США й Україні: когнітивно-дискурсивні контрасти. Записки з романо-германської філології. 2021. Випуск 1 (46). С. 127–134.
Шкворченко Н.Н. Токсичные вербальные контенты в политических дискурсах США, Великобритании и Украины. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. Perfect Publishing. Toronto, Canada. 2021. P. 436–440.
Шкворченко Н.Н. Невербальные маркеры токсичности в публичном дискурсе политиков США, Великобритании и Украины (аудиовизуальный анализ). Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference “Scientific Practice: Modern and Classical Research Methods”, October 15, 2021. Boston, USA. P. 108–109. DOI 10.36074/logos-15.10.2021.30 URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/article/view/15443/13934
Coleman P.T. The Way Out: How to Overcome Toxic Polarization. New York, NY: Columbia University Press. 2021. 296 p.
Dorrian M. Writing on the image: architecture, the city and the politics of representation. London, England: I.B. Tauris, 2019. 266 p.
Pavlíková M., Šenkýřová B., Drmola J. Propaganda and Disinformation Go Online. Challenging Online Propaganda and Disinformation in the 21st Century. Cham: Springer International Publishing, 2021. 273 p.
Shkvorchenko, N., Cherniaieva, I., & Petlyuchenko, N. Linguistic approaches and modern communication technologies in political discourses in Europe and the USA (contrastive aspect). Cuestiones Políticas. 2021.39(70), 821–837. https://doi.org/10.46398/cuestpol.3970.49
Stefani, E., Marco, D. Language, Gesture, and Emotional Communication: An Embodied View of Social Interaction. Frontiers in Psychology. 24 September 2019. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2019.02063/full 14. Steffan, D. Visual politics: investigating the visual communication strategies of political parties and candidates from a longitudinal and comparative perspective. Baden-Baden: Nomos, 2021. 116 p.
Tirrell, L. Toxic Speech: Toward an Epidemiology of Discursive Harm. Philosophical Topics. 2017.45 (2). P. 139–161.
Wicker, B., Keysers, C., Plailly, J., Royet, J.P., Gallese, V., and Rizzolatti, G. Both of us disgusted in my insula: the common neural basis of seeing and feeling disgust. 2003. Neuron 40, 655–664. https://doi.org/10.1016/s0896-6273(03)00679-2
