Вербалізація концепту «серце» у французькій мові

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2022.21-22.104-113

Ключові слова:

концепт, когнітивна лінгвістика, франкофонія, паремія, картина світу, серце

Анотація

Мова – це не лише засіб спілкування. Вираз наших думок артикулюється на когнітивній системі, що охоплює набір психічних процесів. Мова характеризується як інструмент вираження думки і дозволяє передавати інформацію про світ. Наше дослідження має на меті проаналізувати та зрозуміти використання поняття «серце» у французькій мові як культурного об’єкта за допомогою символічних або метафоричних виразів, через паремії та інші мовні вирази, що походять із усної пам’яті, літератури чи народної мудрості, а також належать до суспільно-культурної спадщини. Соціолінгвістичне дослідження дає змогу поставити собі питання, яким саме способом мислять франкомовні люди, та зрозуміти їхній спосіб спілкування й бачення речей, а також зрозуміти різноманітність мови та їх змішання. Для глобального вивчення поняття «серце» ми використовуємо кілька видів аналізу: когнітивний лінгвістичний аналіз і контрастивний аналіз, що дозволяє визначити вживання слова «серце» як концепту на кількох рівнях. Автори неупереджено підходять до епістемологічного значення слова серце, щоб визначити близький периферичний рівень та визначити його стрижневе значення як життєво важливий орган. Джерелом лінгвістичного матеріалу послужили тлумачні та енциклопедичні словники сучасної французької мови, словники афоризмів, афористичних висловів і прислів’їв французької мови. Як додатковий матеріал використано словники синонімів та антонімів. Результати, отримані під час аналізу, підтверджують, що лексичні одиниці не можуть бути сприйняті як окремі утворення, замкнені у собі, вони мають, навпаки, визначатися з погляду вживання у межах контексту, у якому вони фігурують. Таким чином, під час аналізу підтверджується також положення про суб’єктивність у сприйнятті концепту внаслідок відсутності його обмежень, пов’язане з тим, що мова відбиває не дійсність, а концептуальну картину у свідомості людини.

Посилання

Depecker, L. Entre signe et concept. Éléments de terminologie générale. Paris: Presses Sorbonne Nouvelle, 2002. URL: http://books.openedition.org/psn/3388.

Dictionnaire du Moyen Français. URL: http://www.atilf.fr/dmf/definition/coeur.

Flobert, G. Dictionnaire des idées reçues. Ebook libres et gratuits, 2003. P. 43. URL: https://www.site-magister.com/Flaubert_dictionnaire_des_idees_recues.pdf.

Le Pesant, D., Mathieu-Colas, M. Introduction aux classes d’objets. Les classes d’objets. 1998. № 32. P. 6–33.

Les expressions françaises décortiquées. URL: https://www.expressio.fr/recherche/coeur.

Littré, E. Dictionnaire de la langue française (ed. 1873–1874). Paris: Hachette Bnf, 2012. T. 1. 1016 p.

Perrot, J. La linguistique. Paris : Presses universitaires de France, 1953. 153 p.

Saussure, F. Cours de linguistique générale. Genève : Arbre d’Or, 2005. 253 p.

Trésor de la langue française informatisée. URL: https://www.cnrtl.fr/etymologie/coeur.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-01