Когнітивно-комунікативні ознаки діалогічного мовлення класичних героїнь жіночого роману

Анотація

У роботі проведено порівняльний аналіз мовленнєвих партій головних героїнь двох славетних англійських романів: «Гордість та упередження» Джейн Остен і «Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінг, що написані однією мовою, належать до одного жанру, проте досить віддалені в часі один від одного. Роман «Гордість та упередження» Джейн Остен створювався в 1796–1797 рр., а світ побачив у 1813 р. Натомість «Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінг був опублікований майже через 200 років, у 1998 р. У процесі аналізу порівняно особливості мовленнєвих партій головних героїнь на синтаксичному рівні, досліджено те, як автори конкретно використовують прийоми й мовленнєві засоби для створення портретних характеристик головних героїнь. Героїні Джейн Остен живуть у пуританській, консервативній Англії на межі XVIII–XIX ст. Життя англійської жінки того часу було обмежене будинком і церквою. Усі думки, усі мрії та прагнення молодої леді були зосереджені на шлюбі. Початок XIX ст. в Англії був часом чоловічого верховенства в усіх сферах суспільного життя: економіці, політиці, промисловості, науці та мистецтві. Жінки могли реалізувати свої здібності лише у веденні домашнього господарства, турботі про сім’ю. Природно, що розумну й талановиту Джейн Остен обурювало залежне, несамостійне у плані морального вибору становище сучасниць. Письменниця в романі «Гордість та упередження» створила образ жінки нового типу, яка прагне свободи вибору, ламає стереотипи суспільства щодо шлюбу та поведінки дівчини-безприданниці в суспільстві. Її героїня здатна подолати всі життєві труднощі та тиск із боку суспільства й сім’ї з гордо піднятою головою. Сутність жінки, її характер мисткиня розкрила здебільшого за допомогою мови героїні, її мовленнєвого спілкування.