Староанглійські, германські та індоєвропейські паралелі у поетонімах фентезі

Анотація

Стаття присвячена питанню етимології поетонімії у творах літературного жанру фентезі. Література фентезі відрізняється своєю відносною відірваністю від реальних подій, позаяк автори вибудовують у творах власні нові світи, не схожі на ті реалії та дійсність, у яких ми живемо, і потребують номінацій для всього новоствореного. Такі особливості творів літературного жанру фентезі змушують авторів вдаватися до власних ономастичних пошуків, прояву його уяви, і дарують читачам велику кількість авторських неологізмів та власних імен на позначення персонажів, місць та подій, що розгортаються у творі. Звернення автором до поетонімного новаторства часто передбачає використання ним поєднань різних морфем, запозичень та частини слів із різних мов задля досягнення бажаного ефекту, культурного оформлення твору загалом та милозвучності, необхідної словотвірної моделі того чи іншого поетоніма, характеристики його референта тощо зокрема. Власні назви є лексичними одиницями, що у контексті літературного твору набувають додаткових функцій, семантичного навантаження, символічного змісту та структурних особливостей. Вивчення джерел запозичень, оригінального, первинного авторського бачення поетонімосфери літературного твору дозволяє пролити світло на питання унікальності його ідіолекту, мовну картину світу, комплексне уявлення автором вигаданого світу; визначити іменотворчі тенденції у обраному літературному жанрі. Все це визначає актуальність даної наукової розвідки, яка присвячена вивченню походження поетонімії фентезійного циклу повістей «Хроніки Нарнії» К.С. Льюїса. Результати проведеного дослідження показали, що поетонімія літературного жанру фентезі має свої етимологічні особливості з активним використанням у процесі іменотворення староанглійських, германських та індоєвропейських форм та елементів.