Концептуальне наповнення лінгвокультурних символів у мовній картині світу (на матеріалі творів Ф. Г. Лорки)

Анотація

Статтю присвячено вивченню механізмів мовного відображення та сприйняття масовою свідомістю символічних образів, що є лейтмотивами творчості іспанського поета Ф. Г. Лорки й, водночас, складниками національної концептосфери – спільного ментального простору іспанців, сформованого протягом тривалого історичного розвитку нації під впливом суспільно-політичних, психо-емоційних та сакрально-секулятивних чинників. За допомогою описового, компонентного семантико-когнітивного та зіставного аналізів встановлено характерні для іспанського світогляду концептуальні ознаки лінгвокультурних концептів, які використовує у своїх творах поет для створення художніх символів. Їх вербалізація відбувається шляхом використання прикметників на позначення кольорів, іменників-вебалізаторів предметів і явищ навколишнього світу, створення когнітивних метафор завдяки існуванню загальнонаціональної асоціативної мережі. Використання поетом стереотипно-традиційних уявлень надає комунікативному висловлюванню особливого оцінного контексту, в якому поєднується загальнонаціональне на індивідуальне світосприйняття. Вивчення когнітивних метафор засвідчило, що їх розуміння пересічним читачем уможливлюється завдяки національній концептосфері, складники якої втілюють культурні феномени тісно переплетені з психо-емоційною сферою носіїв іспанського менталітету. Авторські сюрреалістичні особливості творів Ф. Г. Лорки сформувалися шляхом накладання індивідуального мислення на іспанську концептосферу, наповнення якої вербалізується у мовній картині світу іспанців, зокрема елементах опису фольклору, традицій, цінностей. Найпоширенішими концептуальними характеристиками іспанських ментальних одиниць, за допомогою яких поет перетворив художні образи на символи, є кольори як відображення емоційної сфери та образи небесних тіл як відображення сутності та сенсу людського життя.