Значущість реалій у опануванні іноземних мов: до проблеми класифікації та перекладу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2617-3921.2025.27.34-51

Ключові слова:

мова, реалії, визначення, систематизація, труднощі перекладу

Анотація

Ефективної комунікації неможливо досягти без фонових знань, притаманних носіям мови; знань про спосіб життя, мислення, світогляд, національний характер, традиції, вірування, систему цінностей та соціальну поведінку. Тому реалія є багатоаспектним мовним явищем, що містить як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні компоненти. Надамо класифікацію реалій: 1. До безеквівалентної лексики або слів, що не мають відповідників, належать: а) антропоніми й топоніми, б) свята й обрядові звичаї, в) національна кухня й їжа, д) гроші й вимірювання, е) ступені й звання. 2. Фразеологічні одиниці що містять: а) повір’я, б) імена відомих людей, в) вигадка: легенди, міфи, казки г) географічні назви. 3. Міфологеми або міфоніми (із стародавніх міфів або міських легенд), які часто зображують суттєві аспекти релігії, народної мудрості, філософії, мистецтва тощо. Подібні, але відсутні в інших мовах лексичні одиниці дають підстави для аналізу особливостей реалій. Не можна не погодитися з систематизацією реалій що позначають: а) явища фізичної географії; б) дослідження людської культури, етнографії; в) суспільство та політика. Реалії часто є проблематичними для точного перекладу, оскільки вони мають національні чи регіональні особливості. Більшість лінгвістів-дослідників і практиків погодилися б дати класифікацію способів перекладу, використовуючи такі терміни: 1) транскрипція, 2) транслітерація, 3) трансплантація,4) використання кальок, 5) використання напівкальок, 6) заміна схожими або уподібненими лексичними одиницями, 7) гіпонімічний або узагальненний переклад, 8) побудова семантичних неологізмів, 9) пояснювальний або описовий переклад. Багато перекладачів рекомендують використовувати дві чи більше техніки перекладу одночасно, щоб уникнути непорозумінь. Влучне відтворення реалій має передавати весь намір, тон і стиль вихідного матеріалу, водночас відповідаючи оригіналу. Варто пам’ятати, що мовні світогляди є як загальнолюдськими, так і виключно національними. Не існує лексичних одиниць, що позначають ідеї інших культур, якщо немає споріднених концептів. Навіть якщо реалії ледь помітні в мові першоджерела, перекладачі часто підкреслюють їх національну ідентичность, посилюючи їхню стилістичну вагомість. Головним завданням перекладачів є пошук лексичних одиниць, усі значення яких, у тому числі найбільш культурно-національні, можна було б перекласти найбільш влучно.

Посилання

Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 Ужгородський національний університет. 2003. 325 с.

Варєшкіна Н. В., Ковбасюк С. В. Навчання іноземної мови у контексті діалогу культур. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, Вип. № 59, Том I, 2023. С. 244–250.

Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів. Видавництво при Львівському університеті, 1989. 331 с.

Глухоман І. В. Філософські засади та філософське значення лінгвістичної концепції В. фон Гумбольдта. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія, Т. 80. 2006. С. 56–59.

Жорнокуй І. В. Курс лекцій Порівняльної лексикології англійської та української мов: навчально-методичний посібник. Київ: НУБіП, 2014. 140 с.

Заволока С. І. Лінгвокраїнознавчий аспект викладання іноземної мови. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, № 73, Т. 1, 2020. С. 59–62.

Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О.Б., Бориско Н.Ф., Борецька Г.Е. та ін. / за загальн. ред. С.Ю. Ніколаєвої. Київ: Ленвіт, 2013. 590 с.

Цегельська М. В. Great Britain: Geography, History, Language. Тернопіль: Підручники і посібники. 2020. 208 с.

Althen, Gary and Bennett, Janet. American ways. A Cultural Guide to the United States of America. Intercultural Press. 2011. 3d Edition. 312 p.

Ashurova D.U., Galiyeva M.R. Text Linguistics. Toshkent: Turon-Iqbol, 2016. p. 322.

Baker M. In Other Words: A Coursebook of Translation. London and New York: Routledge. 1992. 317 p.

Bennet Milton J. Basic concepts of intercultural communication: Paradigms, principles and practices. 2nd ed. Boston: Intercultural Press, 2013. 228 p. P. 105–136.

Bidagaeva S. D. Asymmetry of Linguocultureme. East-West Interaction of lan- guages and Cultures, 2015, p. 40–48.

Chesterman A. Memes of translation. Revised edition. Benjamins Translation Library. 2016. 237 p.

Dignen B. Communicating across cultures. Professional English. Cambridge: Cambridge University Press, 2014. 96 p.

Hall Joan Kelly. Teaching and Researching: Language and Culture. 2nd Edition. London: Routledge. 2012. 280 p.

McArthur T. Oxford Guide to World English. Oxford: Oxford University Press. 2002. 324 p.

Newmark P. More Paragraphs on Translation. Multilingual Matters. 1998. 226 p.

Podolej M. Culture in bilingual dictionaries: Analysis of cultural content and culture-specific vocabulary in E-P-E dictionaries. Retrieved from: http://wa.amu.edu.pl/wa/files/Podolej.pdf. 2009

Florin S. Realia in translation. Translation as social action. Bulgarian perspec- tives. Palma Zlateva (ed.). London: Routledge. 1993. Pp. 122–128.

Sinclair J. Word Formation. Collins Cobuild English Guides. London: Harper-Collins Publishers Ltd. 2001. 246 p.

Svider I. A. Lexical aspects of Translation: навчально-методичний посібник для філологічних спеціальностей. Кам’янець-Подільський: ТОВ Друкарня «Рута», 2021. 192 с.

Toury G. In search of a theory of translation. Tel-Aviv: The Porter Institute for Poetics and Semiotics.1980. 159 p.

Venuti L. The Translator’s Invisibility: A history of translation [Text]. London: Routledge, 1995. 353 p.

Vlahov S., Florin S. The Translation of Realia: How to render culture-specific words in translation, by Bruno Osimo in History of Translation. 2022. 91 p.

Wierzbicka A. Semantics, culture, and cognition: universal human concepts in culture. Specific configurations. Oxford Unirersity Press. 1992. 487 p.

Hornby A. S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary. International Student’s Edition. Oxford University Press, 2015. 1894 p.

Longman Dictionary of English Language and Culture. Edinburgh Gate, Har- low: Longman, 2012. 1658 p.

Macmillan English Dictionary for Advanced Learners. Second Edition. Oxford: Macmillan Education Ltd, 2007. 1748 p.

Merriam-Webster, “Realia”, available at https://www.merriam-webster.com/dictionary/realia.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-05