Значущість реалій у опануванні іноземних мов: до проблеми класифікації та перекладу

Анотація

Ефективної комунікації неможливо досягти без фонових знань, притаманних носіям мови; знань про спосіб життя, мислення, світогляд, національний характер, традиції, вірування, систему цінностей та соціальну поведінку. Тому реалія є багатоаспектним мовним явищем, що містить як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні компоненти. Надамо класифікацію реалій: 1. До безеквівалентної лексики або слів, що не мають відповідників, належать: а) антропоніми й топоніми, б) свята й обрядові звичаї, в) національна кухня й їжа, д) гроші й вимірювання, е) ступені й звання. 2. Фразеологічні одиниці що містять: а) повір’я, б) імена відомих людей, в) вигадка: легенди, міфи, казки г) географічні назви. 3. Міфологеми або міфоніми (із стародавніх міфів або міських легенд), які часто зображують суттєві аспекти релігії, народної мудрості, філософії, мистецтва тощо. Подібні, але відсутні в інших мовах лексичні одиниці дають підстави для аналізу особливостей реалій. Не можна не погодитися з систематизацією реалій що позначають: а) явища фізичної географії; б) дослідження людської культури, етнографії; в) суспільство та політика. Реалії часто є проблематичними для точного перекладу, оскільки вони мають національні чи регіональні особливості. Більшість лінгвістів-дослідників і практиків погодилися б дати класифікацію способів перекладу, використовуючи такі терміни: 1) транскрипція, 2) транслітерація, 3) трансплантація,4) використання кальок, 5) використання напівкальок, 6) заміна схожими або уподібненими лексичними одиницями, 7) гіпонімічний або узагальненний переклад, 8) побудова семантичних неологізмів, 9) пояснювальний або описовий переклад. Багато перекладачів рекомендують використовувати дві чи більше техніки перекладу одночасно, щоб уникнути непорозумінь. Влучне відтворення реалій має передавати весь намір, тон і стиль вихідного матеріалу, водночас відповідаючи оригіналу. Варто пам’ятати, що мовні світогляди є як загальнолюдськими, так і виключно національними. Не існує лексичних одиниць, що позначають ідеї інших культур, якщо немає споріднених концептів. Навіть якщо реалії ледь помітні в мові першоджерела, перекладачі часто підкреслюють їх національну ідентичность, посилюючи їхню стилістичну вагомість. Головним завданням перекладачів є пошук лексичних одиниць, усі значення яких, у тому числі найбільш культурно-національні, можна було б перекласти найбільш влучно.