ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗАСВОЄННЯ ЛЕКСИЧНИХ МАДЯРИЗМІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ
Анотація
Запозичення частіше всього бувають лексичними, але можуть бути також морфологічними, синтаксичними і фонетичними. Найбільш типовими є лексичні запозичення, які в меншій чи більшій мірі (в результаті безпосереднього сусідства різних народів) характерні для всіх мов. Проникнення їх з однієї мови в іншу може бути різним і залежить від ряду факторів як лінгвістичного, так і позалінгвістичного характеру, що визначає актуальність теми роботи.
Посилання
Дэже Ласло. К вопросу о венгерских заимствованиях в закарпатских памятниках XVI-XVIII вв. – Studia Slavica, t. VII. – Budapest, 1961. – 160-170c.
Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР. – Ужгород, 1958.
Лизанець П.М. Угорсько-українські міжмовні контакти (на матеріалі українських говорів Закарпаття). – Ужгород, 1970 -327с..
Серебренников Б.А. Проблема субстрата // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР, вып. IX., 1956. –С. 54-55.
Bartók Béla. Népszokások és szomszéd népek zenéje. – Budapest, 1958. –P. 14-16.
Biedermann J. Die Ungarischen Ruthenen ihr Wohngebict ihr Erwerb und ihrer Geschichte. – Innsburck, 1862. – 129 p.
Dezső László. A kárpátaljai hivatalos írásbeliség emlékei (úrbéri feljegyzések). – Budapest, 1963. – 40 c.
Ortutay Gyula. Rákóczi két népe. Budapest, 1940. –P. 5-19.
Pallas O. Nagy lexicona. – Budapest, 1894.– VII. kötet. – P.1-2.
Pavel Ondrus. K otázce vjazomneho vplyvu nareoei prikaznych jazykov //Bulletin celostatneho dialectologickeho seminara katedry ukrajinskeho jazyka a literatury. – Prešov.- P. 92-97.
Rot O. M. A magyar nyelv fejlődése a magyar keleti szláv nyelvi kapcsolatok. – Kijev–Uzshorod, 1968. – P.260-262.
Szémán J. Mátyás király a Magyarországi ruthén népmondákban //Etnographia. №XXII. – Budapest, 1911. –P. 236-240.
Sztripszky Hiador. Kossuth Lajos ruthén népkültészetben // Etnographia №XVIII. – Budapest, 1907. – P. 157, 235.
