Англомовний окультний дискурс: структурний аспект

Анотація

Стаття присвячена розгляду інституційних форм і типів англомовного окультного дискурсу та в окресленню шляхів їх подальшого дослідження. У роботі використано такі методи дослідження: компонентний аналіз, етимологічний аналіз, контекстуально-інтерпретаційний метод, лінгвокультурологічний аналіз. Стаття містить визначення терміна «дискурс», наводить основні підходи до його вивчення та типології, виокремлює та визначає поняття окультного дискурсу. Ключовими проблемами аналізу дискурсу залишаються структура та стратифікація дискурсу, встановлення його ознак, одиниць, категорій, типів, з’ясування способів організації різних дискурсивних інваріантів, що підкреслює актуальність статті. Замість загальноприйнятого типу інституційного дискурсу «містичний» вважаємо доцільний використання терміна «окультний дискурс» на позначення загального напряму дискурсології, який вивчає особливості комунікації в різних містичних практиках, магії, астрології тощо, тобто всіх напрямів інституційної діяльності, які виходять за рамки науки та офіційної релігії. На основі результатів етимологічного та компонентного аналізів робимо висновок, що окультний дискурс містить такі основні жанрові різновиди, як астрологічний, магічний, алхімічний. Стосовно соціокультурних особливостей зазначимо, що функції зазначених видів дискурсу випливають із символічних та соціальних значень, що додаються до відповідних практик. Таким чином, надбання окультних наук є частиною загальної системи мислення, переконань у певному суспільстві, що дає змогу вивчити відповідний фрагмент англомовної картини світу в міфологічному та наївному варіантах. Перспектива цього дослідження полягає в аналізі жанрових різновидів астрологічного, магічного та алхімічного дискурсів, а також у вивченні стратегій і тактик комунікації в межах кожного з них.