ЛЕКСИЧНИЙ КОД ЖАНРУ ЛІТЕРАТУРИ ЖАХІВ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИХ РОЗВІДОК

Автор(и)

  • Андріана Іванова Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.%2046-55

Ключові слова:

перекладацька стратегія, відтворення жанрових особливостей, когнітема, концептуальна група, жанротвірний регістр, художній переклад

Анотація

Стаття присвячена дослідженню лексичних особливостей жанру літератури жахів у сучасних перекладознавчих студіях. Окреслено функціонування лексичного коду в межах жанру літеру тари жахів, а також виокремлено поняття жанротвірного регістру, елементи якого об’єднуються в концептуальні групи. Трьома головними концептами, що мовно об’єктивуються у творах жанру, є концепти СМЕРТЬ, ЖАХ, ОГИДА. Концепт СМЕРТЬ реалізується за допомогою когнітеми тварини, що пророчать смерть та когнітеми мертве тіло; концепт ЖАХ мовно об’єктивується когнітемами захоронення й фізична слабкість; концепт ОГИДА – когнітемами скалічене й понівечене людське тіло та його органи й кров. Метою цієї статті є виокремлення домінантних перекладацьких стратегій у відтворенні мовної об’єктивації згаданих вище концептів. Концепти являють собою частину мовленнєво-розумової діяльності, яка уможливлює трансляцію вже накопиченого знання в принципово нову ситуацію. Лексичний код жанру нерозривно пов'язаний з предметно-логічним, тематичним, емоційним, образним, сюжетно-композиційним та ідейним рівнями. Текст перекладу переносить концепт у нове середовище і залежно від образних функцій та асоціативних зв’язків, які він породжує, зберігає або змінює свій образний код. Романи жахів апелюють до емоційного складника, адже викликають незліченну кількість емоцій у підсвідомості читача. Емотивна спрямованість досліджуваного жанру диктована і його естетичною функцією, фокусованою на завданні розважити реципієнта. Категоризуючись, емоції утворюють на ментальному рівні свідомості емоційну концептосферу, компонентами якої є емоційні концепти. Багатогранність, образна і смислова насиченість, а також лінгвальна своєрідність концепту реалізується за допомогою когнітем, які розширюють межі концепту в художньому творі. Наявність сукупності когнітем дозволяє говорити про структуру концепту як цілісного, реконструйованого в процесі лінгвокогнітивного аналізу утворення.

Посилання

Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язик : учебник для вузов. М. : Флинта : Наука, 2006. 384 с.

Аскольдов С. А. Концепт и слово. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Москва : Academia, 1997. С. 267–279.

Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике язика. Воронеж : ВГУ, 1996. 104 с.

Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки. №1. Москва : МГУ, 2001. С. 64–72.

Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях. Мова. Людина. Світ: До 70-річчя проф. М. П. Кочергана: збірник наукових статей. Киів : Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 72−86

Воробйова О. П. Когнітивний аспект зіставної семантики художнього тексту. Проблеми романо-германської філології. Ужгород, 2000. С. 208–211.

Галеева Н. Л. Основы деятельностной теории перевода. Тверь : Твер. гос. ун-т, 1997. 80 с.

Дребенева С. И. Способы языковой реализации концепта «смерть» в лирике Г. Бенна: дис. … канд. филол. наук: спец. 10.02.04 . Самара, 2010. 238 с.

Заломкина Г. В. Поэтика пространства и времени в готическом сюжете: дисс. … канд. филол. наук: спец. 10.01.08. Самара, 2003. 224 с.

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.

Коляденко О. О. Концептуалізація емоції страху (за матеріалами асоціативного експерименту). Наукові праці Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка : Філологічні науки. 28. Камянець-Подільський: Аксіома, 2011. С. 190–195.

Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах . Волгоград : Перемена, 2001. 494 с.

Красных В. В. От концепта к тексту и обратно. Вестник Московского университета. Филология 1. Москва, 1998. С. 53–70.

Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г Лузина. М. : МГУ, 1996. 245 с. 15. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка. Известия РАН. Серия литературы и языка 1. Москва, 1993. С. 3–9.

Маслова В. А. Когнитивная лингвистика. Минск : ТетраСистемс, 2008. 266 с.

Попова З. Д. Стернин И. А.. Очерки по когнитивной лингвистике. Воронеж : Истоки, 2001. 512 с.

Попович А. Проблемы художественного перевода. М. : Высшая школа, 1980. 199 с.

Степанов Ю. С. "Понятие", "концепт", "антиконцепт". Векторные явления в семантике. Концептуальный анализ языка: современные направления исследования: сб. науч. трудов. Калуга : Єйдос, 2007. С. 19−26.

Стокер Б. Граф Дракула / Пер. І.Л. Базилянської. Харків : ВД «ШКОЛА», 2009. 528 с.

Стокер Д. Гол А. Дракула. Повстання мерців Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2010. 461 с.

Шеллі М. Франкенштейн, або Сучасний Прометей / Пер. І. Л. Базилянської. Харків : ВД «ШКОЛА», 2009. 528 с.

Kövesces Z. Metaphor and Emotion: Language, Culture, and Body in Human Feeling. Cambridge : Cambridge University Press, 2000. 223 p.

Steen G. Genre between humanities and sciences. Bi-Directionality in the Cognitive Sciences: Avenues, Challenges and Limitations VIII. 2011. P. 21–42.

Stocker B. Dracula. URL: http://www.literature.org/authors/stoker-bram/dracula/

D. Stocker, A. Holt. Dracula. URL : http://www.mytouristplaces.com/?p=211279

Shelly M. Frankeinstein or the Modern Prometheus. URL: http://www.literature.org/authors/shelley-mary/frankenstein/

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-05