ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ІНОЗЕМНОГО ПУБЛІЦІЙНОГО ІНТЕРВ'Ю

Анотація

Стаття присвячена розкриттю понять «функціональна прагмалінгвістика», «функціональний стиль» та виділенню їхніх важливих рис. Виявлено, що міждисциплінарний підхід до тексту як до інструменту та продукту пізнавально-комунікативної діяльності, що відбувається у процесі відображення реальності суб’єктами пізнання, стає все більш актуальним. Текст розглядається не лише як навчальний матеріал, а й як його предмет. Дискурс реальної розмови інтерв’юера та респондента призводить до появи специфічного інтерв’ю, яке характеризується смисловою єдністю, комунікативною важливістю та виконує ряд функцій. З визначення «функції» як призначення певного об’єкту встановлено, що необхідно розрізняти функції елементів мови та функції мовленнєвих творів. Проаналізовано специфіку функцій публіцистичного інтерв’ю, що залежить від ситуації, комунікативних завдань і прагматичної мети його авторів, на матеріалі сучасної англомовної та німецькомовної преси. Визначені і охарактеризовані специфічні функції інтерв’ю – інформування та впливу. З’ясовано, що публіцист запевняє шляхом емоційного впливу на читача і тому в явній формі виражає своє ставлення до повідомлюваного. Вимога впливати на масового читача створює таку специфічну особливість сучасного журналістського тексту, як його виразність. Вимога до швидкості передачі інформації та її суспільної важливості створює таку особливість, як нейтралітет чи стандарт. Стандартизація виявляється у підборі стилістичних засобів різного рівня: лексичних, морфологічних, синтаксичних, образних, графічних, які характерні для текстів цього типу. Виразність стилістичних засобів дає можливість передати емоційний, конотативний та оціночний аспект подій та фактів, відображених у пресі. Виділено важливість діалектичної єдності стандарту та експресії в текстах сучасних іншомовних інтерв’ю преси. З’ясовано, що вона зумовлена не лише необхідністю передачі певної інформації масовому читачеві, а також потребою автора досягти певного прагматичного ефекту або кінцевої мети, що призводить до зміни соціальної діяльності адресата. Встановлено, що у механізмах реалізації основної функції текстів інтерв’ю, окрім експресивності, задіяні такі найважливіші мовні категорії, як емотивність, оцінність та модальність.