НАЛЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ГОВІРОК – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ВИКЛАДАННЯ РІДНОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2020.18.291-300Ключові слова:
мовне ставлення, діалект, закарпатські школярі, стереотипиАнотація
У подальшій частині роботи хочемо оприлюднити результати анкетування, проведених протягом останніх 10 років, які торкнулися питання щодо ставлення до угорської мови на різних рівнях закарпатської угорськомовної освіти. Дані дають відомості про те, наскільки реалізувалася на практиці сформульована у навчальній програмі мета та запропонований метод вивчення рідної мови. Опитування, проведені серед учнів та педагогів, засвідчили, що навчальні програми, які відображають нові підходи до викладання рідної мови, а також ознайомчі наукові лекції для педагогів на курсах підвищення кваліфікації дають свій результат: обидві групи відмежовуються від відкрито негативних суджень стосовно різних мовних варіантів та їх носіїв. У ході даного дослідження підтвердилося також те, що засвідчили вже попередні дослідження: особа педагога, його особиста думка стосовно мовних та мовленнєвих явищ формують мовну свідомість його учнів. Також з’ясувалося, що на ставлення школярів впливають не тільки позитивна чи негативна критика або зауваження педагогів. У цьому віці на їх мовлення (так само, як на поведінку, стиль одягу, смаки) значною мірою впливає і формує оточення, друзі або думка, яка пропагується різними друкованими та електронними ЗМІ. Цифри, написані та розказані історії, а також наш власний досвід та спостереження дають підстави стверджувати, що закарпатські угорські педагоги формують мовне ставлення учнів у належному напрямку, однак навіть вони самі не можуть повністю позбутися сформованих і закостенілих за довгі роки звичок, які відбивають стереотипи. На їх поведінку впливають очікування з боку оточення, згідно з якими вчитель повинен говорити «по-панськи». Це підтверджується тим, що попри позитивне або принаймні толерантне ставлення стосовно діалектних явищ у мовленні інших осіб, самі педагоги-респонденти відмежовуються від них. Але бажаної мети, формування відповідного рівня комунікативної компетенції ми можемо досягти тільки тоді, коли ці перешкоджаючі фактори будуть усунуті або принаймні зменшені. Можемо стверджувати, що напрям обраний правильно і педагоги намагаються його втілювати.
Посилання
Antalné Szabó Á. A szociolingvisztika mint szemlélet, mint tudás, mint pedagógia az iskolában. / Hajdú M., Keszler B. szerk. Köszöntő könyv Kiss Jenő 60. születésnapjára. Budapest: ELTE Magyar Nyelvtudományi és Finnugor Intézete és a Magyar Nyelvtudományi Társaság, 2003. 293–297.
Antalné Szabó Á. Az anyanyelvi nevelés új stratégiái. Magyar Nyelvőr 127: 2004. 407–428.
Beregszászi A. A lehetetlent lehetni. Tantárgy-pedagógiai útmutató és feladatgyűjtemény az anyanyelv oktatásához a kárpátaljai magyar iskolák 5–9. osztályában. Budapest: Tinta Könyvkiadó, 2012. 111 o.
Beregszászi A., Csernicskó I. A kárpátaljai magyar nyelvjárások és az iskola: elméleti és módszertani kérdések. Acta Beregsasiensis, VI. évfolyam, 1. kötet: 2007. 44–62.
Csernicskó I. szerk. A mi szavunk járása. Ungvár: PoliPrint, 2003. 292 o.
Karmacsi Z. A tiszaújlaki lakosok nyelvválasztási szokásai. / Csernicskó I. szerk. A mi szavunk járása. Ungvár: PoliPrint, 2003.74–82.
Kiss J. A nyelvjárásokhoz és a köznyelvhez való viszonyulás: attitűdváltozások a magyar nyelvközösségben. / Zoltán A. szerk. Nyelv, stílus, irodalom. Köszöntő könyv Péter Mihály 70. születésnapjára. Budapest: ELTE BTK Keleti szláv és Balti Filológiai Tanszéke, 1998. 315–317.
Kótyuk I., mtsai. Magyar nyelv 5–12. osztály. Tanterv a magyar tannyelvű iskolák számára. Csernyivci: Bukrek, 2005. 160 o.
Lakatos K. Kárpátaljai pedagógusok és a nyelvjárások (Egy fölmérés tanulságaiból). / Borbély A., Vančoné Kremmer I., Hattyár H. szerk. Nyelvideológiák, attitűdök és sztereotípiák. Budapest–Dunaszerdahely–Nyitra: MTA Nyelvtudományi Intézet–Gramma Nyelvi Iroda–Konstantin Filozófus Egyetem Közép-európai Tanulmányok Kar, 2009. 423–430.
Lakatos K. Kárpátaljai magyar iskolások nyelvi tudata és attitűdje. PhD-értekezés. Budapest: ELTE Nyelvtudományi Doktori Iskola, 2010. 222 o.
Márku A. „Po zákárpátszki" Kétnyelvűség, kétnyelvűségi hatások és kétnyelvű kommunikációs stratégiák a kárpátaljai magyar közösségben. Ungvár: „Líra” Poligráf centrum, 2013. 244 o.
P. Lakatos I., T. Károlyi M. Nyelvi változások az északkeleti régióban a trianoni határ két oldalán. / Hoffmann I., Juhász D., Péntek J. szerk. Hungarológia és dimenzionális nyelvszemlélet. Debrecen–Jyväskylä, 2002. 233–248.
Végh J. Őrségi és hetési nyelvatlasz. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1959. 214 o.
