Контекстуально-синонімічні номінації в медіа-текстах політики та медицини

Анотація

Такі фактори як динамічність, поліфункціональність та варіативність натепер активізують модифікації в межах функціонування газетних текстів. Зміни у житті суспільства призвели до то, що сьогодні газета має справу з реципієнтом, у якого зовсім інший, ніж два десятиліття тому, суспільно-політичний досвід та менталітет. Це вимагає від газети нових форм впливу на читацьку аудиторію з допомогою нових прийомів в газетному тексті. Це оновлення безпосередньо пов’язане зі збагаченням і зміною синонімічних ресурсів мови. У рамках вивчення сучасних проблем лінгвістики тексту особливим інтересом є існування явища номінативної варіантності в тексті і, як наслідок, контекстуальних синонімів за допомогою яких і виражається множина номінацій. Актуальним, вважаємо, в межах когнітивно-дискурсного напряму звертатись до проблеми вивчення контекстуальної синонімії у векторі теорії варіантності. Наукова розвідка розглядає лексичні засоби номінації референта засобами категорії контекстуальної синонімії. У статті виокремлюються та аналізуються лексичні номінації референта засобами контекстуальної синонімії на матеріалі газетних статей політичного та медичного спрямування. Встановлено, що контекстуальна синонімія слугує уточненню думки під час всебічного опису денотата. На матеріалі статей медичного та політичного спрямування класифікуються засоби створення номінативного варіювання в тексті, а саме: прийоми номіналізації, прономіналізації, нумералізації, використання сленгової лексики, скорочення словоформ та абревіатур, класові позначення людей, семантико-прагматичні пресупозиції. Встановлено, що контекстуальні синоніми об’єднуються на основі гіперо-гіпонімічних та меронімічних відношень. До стилістичних засобів створення номінативного варіювання відносяться метафоризація, метафтонімізація, евфемізація та перифразові номінації.