Semantic features of onomatopoeic verbs in German spoken language
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2023.23.69-77Keywords:
sound imitation, onomatopoeics, emotions, type of word formation, environmental sounds and noises, vocabulary enrichmentAbstract
Onomatopoeic verbs belong to the language phenomenon, which in linguistics is called onomatopoeics. The peculіarity of word formation of verbs is that a significant part of them is formed from onomatopoeic exclamations, which are also reffered as onomatopes. They originate from environmental noises and sounds (water, waves, trees), as well as natural phenomena (wind, lightning, thunder). Sounds can also be produced by people and animals. Onomatopoeia convey a specific meaning by naming a concrete sound. Onomatopoeias are the basis for word formation of verbs and nouns. Compared to neo-onomatopoetic vocabulary, onomatopoeia is characterized by specific semantics. An essential feature of the semantics of sound imitations is that they are phonetically motivated: the sounds themselves are a direct imitation of the corresponding phenomenon or action. The basis for such motivation seems to be within the onomatopoeic word. Thus, their meaning differs from the lexical semantics of other words. The sound motivation of the lexical meaning is a specific feature of onomatopoeia. Onomatopoeic vocabulary is present in both literary and colloquial German. The word formation, usage and semantics of onomatopoeic verbs in spoken German have specific features. The most important semantic feature of onomatopoeic verbs in spoken German is that they are characterized by transferred meanings. Therefore, colloquial verbs are characterized by a high degree of expressiveness. Semantically, all verbs are divided into several groups. The largest group includes verbs with speech meanings. A large number of them come from the sound imitation of animals and birds. Many verbs denote the meaning of movement. There are verbs that indicate the use of food and alcohol, heavy breathing, snoring, loud laughter.
References
Bielfeldt H. H. Onomatopoetika im Sorbischen und Deutschen. Zeitschrift für Slavistik. 1982. N 3. S. 323–331.
Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft.-Stuttgart: Alfred Kröner Verlag, 2002. 783 S.
Duden. Deutsches Universalwörterbuch. Mannheim: Dudenverlag, 2011. 2112 S.
Ladtschenko M. Onomatopoetische Verben des Sprechens in der deutschen Umgangssprache. Germanistik in der Ukraine. 2011. Вип. 12. S. 109–112.
Ladtschenko M. Wortbildungsprozesse in der deutschen Onomatopöie. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2014. Вип. 12. С. 101–105.
Ladtschenko M. Deutsche Substantive onomatopoetischer Herkunft. Мова та культура : матеріали міжнар. наук.-практ. конференції (Одеса, 20–21 листопада 2015 р.). Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2015. С. 89–92.
Ladtschenko M. Wortbildende und semantische Besonderheiten der deutschen onomatopoetischen Fortbewegungsverben. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2015. Вип. 13. С. 80–86.
Onomatopoetika im Deutschen und Slowakischen. URL : http ://www.grin.com/de/e-book/208976/ (Zuletzt aufgerufen am: 15. 09. 2021).
Гаценко І.О Типологічні особливості звуконаслідувальних слів (на матеріалі української, російської та англійської мов) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15. Київ, 2003. 19 с.
Ладченко М., Вашкі Е. Контрастивний аналіз відономатопоетичних дієслів мовлення: на матеріалі німецької та угорської мов. Ужгород : Патент, 2010. С. 298–307.
Ладченко М.М., Юсип-Якимович Ю.В. Слов’яно-германські семантичні універсалії в галузі ономанопоетики. Studia Slovakistica. 2014. Вип. 14. С. 92–103.
Ладченко М.М., Юсип-Якимович Ю.В. Ономатопоетичні утворення як система універсалій в індоєвропейських та угро-фінських мовах. Acta Hungarica, 2018. Вип. 23. С. 189–201.
Мюллер В. Великий німецько-український словник. Київ : Чумацький шлях, 2005. 792 с.
Юсип-Якимович Ю. В. Ономатопоетика українських говорів Карпат: семантична, фонетична, словотвірна структура та похідність ономатопів. Ужгород : Гражда, 2007. 268 с.