Аналіз психолінгвістичних особливостей вивчення іноземної мови: сугестопедійний підхід

Анотація

Мовні навички є основою побудови європейського освітнього простору. Вони визначають особисту ідентичність, проте також є частиною спільного спадку. Сьогодні для мільйонів українців у всьому світі знання іноземної мови, переважно англійської, є не просто засобом спілкування, а іноді навіть єдиним способом бути почутими. Багатомовність є однією з восьми ключових компетенцій, необхідних для самореалізації, здорового й сталого способу життя, працевлаштування, активної громадянської позиції та соціальної інтеграції. Таким чином, завдання з покращення викладання іноземної мови на різних етапах безперервної освіти є першочерговим. Отже, стаття має на меті аналіз психологічних і лінгвістичних особливостей вивчення іноземної мови на різних етапах. Об’єктом дослідження є психолінгвістичні особливості вивчення іноземної мови, предметом – сугестопедичний підхід до вивчення мови. Володіння мовою включає три близькі, проте не тотожні поняття: 1) опанування рідної мови; 2) усвідомлення рідної мови; 3) оволодіння (вивчення) іншої нерідної мови. Мовленнєва навичка – це мовленнєва операція, що виконується за оптимальними параметрами. Такими параметрами є підсвідомість, повний автоматизм, відповідність мовній нормі, нормальний темп (швидкість) виконання та стійкість. Найважливішими умовами оволодіння іноземною мовою визначено мотивацію, рівень тривожності, рівень самооцінки, відкритість (розкутість), готовність до ризику, емпатію. Унаслідок дослідження визначено такі позитивні досягнення сугестопедійного підходу: стимулювання готовності до навчання, відчуття розслабленості, почуття надії та довіри до власних сил, допомогу учням у подоланні бар’єру в навчанні.