Особливості перекладу усного політичного дискурсу

Анотація

Переклад усного політичного дискурсу є складним та багатогранним процесом, який вимагає глибокого розуміння соціополітичного контексту та його труднощів. Пропонована стаття досліджує особливості перекладу усного політичного дискурсу, розкриваючи проблеми, з якими часто стикаються перекладачі. Залучаючи різні лінгвістичні методи, дослідження спрямоване на порівняльний аналіз текстів першоджерела та цільової мови для виявлення спільних та відмінних ознак у передачі політично зумовлених значень. Крім того, стаття підкреслює значущість ролі перекладача у подоланні мовних та культурних розбіжностей. Перший виступає посередником між мовцями та слухачами і сприяє їхній ефективній взаємодії. Проведений комплексний аналіз оригінального тексту та тексту перекладу доводить, що політичний дискурс передбачає широке використання спонукальної риторики, емотивної лексики та стилістичних засобів. Політичні діячі часто використовують політичну мову та дискурс для формування громадської думки, виклику емоційних реакцій та ефективної передачі своїх повідомлень. Результати проведеного дослідження показують, що політична мова часто містить непрямі значення, виражаючи інформацію імпліцитно. Отже, компетентність та вміння перекладача розкривати приховану інформацію та правдиво її передавати у мові перекладу стають вирішальними. Крім того, дослідження підкреслює значну роль політичної термінології, яка часто містить негативні конотації, у формуванні світогляду аудиторії. Стилістичні засоби, зокрема гіпербола, іронія та насмішка, часто застосовуються у політичному дискурсі для підсилення образності та риторичного впливу. Тому, перекладачам слід враховувати ширший контекст, політичну атмосферу та конкретні події, щоб точно відчути приховані підтексти та наслідки політичних тверджень.