Застосування нейролінгвістичного підходу до вивчення мови
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2023.24.294-303Ключові слова:
нейролінгвістика, нейронаука, білінгвізм, сприйняття, когнітивний, психологія, взаємозв’язок.Анотація
Сучасна наука нейролінгвістики є важливим інструментом, що дозволяє проникнути у глибокі та складні аспекти вивчення мови. У даній статті досліджено ключову роль нейролінгвістики у вивченні мови та розкрито її важливість у теоретичному та практичному контекстах. Базуючись на основних відкриттях та досягненнях нейролінгвістики, є можливість пояснити особливості засвоєння, обробки та розуміння мови, надаючи комплексний огляд нейронних механізмів, які керують нашими лінгвістичними здібностями. За межами теоретичних рефлексій, нейролінгвістика переходить у практичний рівень мовної освіти. Завдяки уявленням, надбаним у нейролінгвістичному дослідженні, викладачі можуть покращити методи вивчення мов, забезпечуючи ефективніші та захоплюючі заняття. Важливим є огляд ключових відкриттів нейролінгвістики, де описані нейрооснови засвоєння, обробки та розуміння мови. Також наведено практичні стратегії вивчення мови, включаючи збагачення словникового запасу, покращення вимови, вивчення граматики та підвищення розуміння прочитаного. У статті наведено приклади, які ілюструють ефективність цих стратегій у покращенні знань певної мови. Окрім позитивного вплив нейролінгвістичного аспекту, слід зазначити проблеми та етичні аспекти впровадження нейролінгвістичних ідей у навчальних закладах. Ці виклики охоплюють підготовку вчителів, культурну різноманітість, етичні питання та адаптацію навчальних програм. У статті розглянуто перехід до доказової педагогіки, де методи навчання ґрунтуються на науковому розумінні. Це підкреслює важливість індивідуального навчання, потенціал для вивчення мови протягом усього життя та інтеграцію новітніх технологій у мовну освіту. Саме тому синергія між нейролінгвістикою та вивченням мови може збагатити життя тих, хто вивчає мову, підвищити можливості педагогів та покращити педагогічну практику.
Посилання
DeKeyser R.M. Skill acquisition theory. Theories in second language acquisition: An introduction. New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates, Inc, 2007. P. 97–113.
Ellis R. Understanding second language acquisition. Oxford: Oxford University Press, 2015. 365 p.
Ellis R. Implicit and explicit learning, knowledge and instruction. In R. Ellis, S. Loewen, C. Elder, R. Erlam, J. Philp, & H. Reinders (Eds.), Implicit and explicit knowledge in second language learning, testing, and teaching. Clevedon: Multilingual Matters, 2009. Pp. 3–26.
Hakuta K. The politics of bilingualism: Dual language learners in American education. New York: Teachers College Press, 2011. Pp. 7–13.
Hickok G., Poeppel D. The cortical organization of speech processing. Nature Reviews Neuroscience, 8(5), 2007. Pp. 393–402.
John C.L. Ingram Neurolinguistics: An Introduction to Spoken Language Processing and its Disorders. Cambridge University Press; Illustrated edition, 2007. 444 p.
McLaughlin B., Rossman T., McLeod, B. Second-language learning: A cognitive science perspective. UK and New York: Routledge, 2014. Pp. 247–267.
Meltzer J.A., Hamann S. Relations between cortical and subcortical brain regions and overt speech in reading. Brain and Language, 93(2), 2005. Pp. 135–147.
Morgan-Short K., Marsden E., Thompson S. A guide to doing statistics in second language research using SPSS. UK and New York: Routledge, 2014. Pp. 861–904.
Pulvermüller F. Neural reuse of action perception circuits for language, concepts and communication. Progress in Neurobiology, 160, 2018. Pp. 1–44.
Sadoski M., Paivio A. Imagery and text: A dual coding theory of reading and writing. UK and New York: Routledge, 2013. 165 p.
Sparks R.L., Ganschow L. Foreign language learning difficulties: Affective or native language aptitude differences? The Modern Language Journal, 75(1), 1991. Pp. 3–16.
Ullman M.T. The declarative/procedural model: A neurobiological model of language learning, knowledge, and use. Neurobiology of Language, 1(2), 2020. Pp. 100–125.