Інклюзивність в освіті й культуро-центровані програми навчання викладачів іноземних мов
DOI:
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2023.24.396-410Ключові слова:
викладач іноземних мов, інклюзивне навчання, міжкультурна компетентність, безперервна освіта, професійний розвиток.Анотація
У статті аналізуються культуро-центровані стратегії та програми інклюзивного навчання для викладачів іноземних мов. Метою розвідки є дослідження переваг інклюзивних і культуро-центрованих стратегій (програм) навчання у сучасній освіті, які розроблені для підвищення кваліфікації викладачів іноземних мов, використання трансформаційного потенціалу таких програм для педагогів у світлі їхнього особистісного й професійного зростання та вплив такого навчання на якість викладання іноземних мов зокрема. Шляхом синтезу емпіричних досліджень й аналізу наявних світових практик результати дослідження підкреслюють вагомість застосування програм культурно-чутливого й інклюзивного навчання як елементів безперервної освіти для викладачів іноземних мов, оскільки такі програми у подальшому уможливлюють створення викладачами більш інклюзивного навчального середовища, підвищують навички міжкультурного спілкування між викладачами та студентами, розвивають крос-культурну компетентність, а також уможливлюють дублювання окремих елементів навчання у викладацькій діяльності при навчанні іноземним мовам. Особливо відзначається у подальшій педагогічній діяльності особистий вплив викладача на мотивацію студентів та вдосконалення рівнів володіння іноземною мовою, їхню крос-культурну компетентність. Виклики та можливі бар’єри, з якими можуть зіштовхнутися освітяни при впровадженні таких навчальних програм (наприклад, основи культурної свідомості, тренінги з міжкультурної комунікації, практики інклюзивного навчання, інтеграція мови та культури, постійний професійний розвиток тощо) з метою професійного розвитку викладачів іноземних мов, паралельно пов’язуються з роллю адміністрацій освітніх установ і державного регулятора в сфері освіти. У підсумку зазначається, що завдяки інклюзивним і культурно-центрованим класам, за підтримки викладачів іноземних мов, створюються умови для розвитку гармонійного полі- й мультикультурного суспільства.
Посилання
American Occupational Therapy Association. (2020). Educator’s guide for addressing cultural awareness, humility, and dexterity in occupational therapy curricula. The American Journal of Occupational Therapy, 74 (Supplement_3), 7413420003p1-7413420003p19.
Astin, A. W. (2012). Assessment for excellence: The philosophy and practice of assessment and evaluation in higher education. Rowman & Littlefield Publishers.
Beaton, M. C., Thomson, S., Cornelius, S., Lofthouse, R., Kools, Q., & Huber, S. (2021). Conceptualising teacher education for inclusion: Lessons for the professional learning of educators from transnational and cross-sector perspectives. Sustainability, 13(4), 2167.
Bennett, M. J. (2004). Becoming interculturally competent. Toward multiculturalism: A reader in multicultural education, 2, 62–77.
Byram, M. (2020). Teaching and assessing intercultural communicative competence: Revisited. Multilingual Matters.
Chaika, O. (2022). Poly- / multicultural education in foreign language teaching. International Journal of Philology, 13 (2), 99–108. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2022.02.010.
Chaika, O. (2022). Implementing Technology of Poly- /Multicultural Education for Future Foreign Language Teachers: Integrated Approach. International Journal of Philology, 13 (4), DOI: 10.31548/philolog13(4_2).2022.011
de Vries, S., Van De Grift, W. J., & Jansen, E. P. (2013). Teachers’ beliefs and continuing professional development. Journal of Educational Administration, 51(2), 213–231.
Dewsbury, B., & Brame, C. J. (2019). Inclusive teaching. CBE – Life Sciences Education, 18(2), https://doi.org/10.1187/cbe.19-01-0021.
Ergashev, I., & Farxodjonova, N. (2020). Integration of national culture in the process of globalization. Journal of Critical Reviews, 7(2), 477.
Fantini, A. E. (2007). Exploring and assessing intercultural competence.
https://openscholarship.wustl.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1815&context=csd_research.
Getha-Taylor, H., Holmes, M. H., & Moen, J. R. (2020). Evidence-based interventions for cultural competency development within public institutions. Administration & Society, 52(1), 57–80.
Grant, N. S., & Bolin, B. L. (2016). Digital storytelling: A method for engaging students and increasing cultural competency. Journal of Effective Teaching, 16(3), 44–61.
Goh, Y., Jeffries, C., & du Preez, J. (2019, January). Cultural awareness and sensitivity: Foundational experiences in a Level 1 Psychology course. 2019 Australian Psychology Learning and Teaching Conference (AUSPLAT 2019). University of Southern Queensland.
Hashemi, S. S., Lindström, N. B., Bartram, L., & Bradley, L. (2017, October). Investigating mobile technology resources for integration: the Technology-Pedagogy-Language-Culture (TPLC) model. Proceedings of the 16th World Conference on Mobile and Contextual Learning, pp. 1–8.
Jordan, A., Glenn, C., & McGhie-Richmond, D. (2010). The Supporting Effective Teaching (SET) project: The relationship of inclusive teaching practices to teachers’ beliefs about disability and ability, and about their roles as teachers. Teaching and teacher education, 26(2), 259–266.
Kouwenhoven, W. (2009). Competence-based curriculum development in higher education: A globalised concept. Technology education and development, 8(2), 1–22.
Kramsch, C. (1993). Context and culture in language teaching. Oxford university press.
MacDonald, B., Berrios-Siervo, G. M., Díaz-Santos, M., Sánchez, O., Suárez, P., Diaz, A. L., ... & Strutt, A. M. (2023). Foundational Curriculum and Core Guidelines for Training in Latinx/a/o-Hispanic Cultural Neuropsychology Across the Lifespan. Archives of Clinical Neuropsychology, 38(3), 304–333.
Olcott Jr, D., & Wright, S. J. (1995). An institutional support framework for increasing faculty participation in postsecondary distance education. American Journal of Distance Education, 9(3), 5–17.
Pereira, D., Flores, M. A., & Niklasson, L. (2016). Assessment revisited: a review of research in Assessment and Evaluation in Higher Education. Assessment & Evaluation in Higher Education, 41(7), 1008–1032.
Shadiev, R., & Dang, C. (2022). A systematic review study on integrating technology-assisted intercultural learning in various learning context. Education and Information Technologies, 27(5), 6753–6785.
Tehee, M., Isaacs, D., & Domenech Rodríguez, M. M. (2020). The elusive construct of cultural competence. Handbook of cultural factors in behavioral health: A guide for the helping professional, 11–24.
Vaccarino, F., & Li, M. (2018). Intercultural communication training to support internationalisation in higher education. Journal of Intercultural Communication, 46(1), 540–563.
Wilson, F. R., Rapin, L. S., & Haley-Banez, L. (2004). How teaching group work can be guided by foundational documents: Best practice guidelines, diversity principles, training standards. The Journal for Specialists in Group Work, 29(1), 19–29.
Yang, W. (2016). Rethinking school-based curriculum development in the era of globalisation: Challenges, approaches, and implications for early childhood education. Modern approaches in social and educational research. https://www.researchgate.net/publication/309160465.
