Формування перекладацької компетентності у процесі підготовки здобувачів-філологів

Анотація

Перекладач – посередник між оригіналом та готовим перекладом. Компетенція перекладача залежить від його можливості розпізнати нюанси дійсності окремого соціуму та втілити їх у мові перекладу. У статті висвітлено окремі аспекти формування перекладацької компетентності майбутніх перекладачів. Висвітлено позиції науковців щодо тлумачення понять «переклад» та «перекладацька компетентність» і на цій основі обґрунтовано сутнісні характеристики перекладацької компетентності майбутніх перекладачів. Встановлено, що перекладацька компетентність є інтегрованою характеристикою, що передбачає здатність здійснювати переклад автентичних текстів на належному рівні та розуміти їх зміст, а також реалізовувати отриману інформацію відповідно до цільової аудиторії й подальшого використання в іншомовній освіті та міжкультурній комунікації. Розглянуто труднощі, які виникають у студентів під час перекладу іншомовних текстів. Визначено, що перекладацька компетентність охоплює мовну, фахову, технологічну, дослідницьку, міжкультурну компетентності, а також компетентність у сфері послуг і спеціальні навички, такі як локалізація. У статті детально проаналізовано компоненти перекладацької компетентності: лінгвістичний, дискурсивний, референтний та соціально-культурний. Підкреслено, що перекладач повинен володіти не лише мовними знаннями, а й знаннями з предметної галузі, ділової комунікації та мати творчі здібності. Автори підкреслюють, що формування перекладацької компетентності є складним процесом, який вимагає системного підходу та врахування багатьох факторів, таких як мотивація, професійна підготовка, володіння сучасними технологіями та знання культурних контекстів. Це дозволяє забезпечити високий рівень професійної підготовки майбутніх перекладачів, здатних ефективно працювати в умовах глобалізації та інтеграції України у світовий простір.